Сучасне молоде покоління завдяки маркетингу більше знається на екзотичних фруктах та овочах. Зазвичай вони не дешеві. Натомість є століттями випробувані та доступні за ціною рослини, які з успіхом використовують у кулінарії. Приміром, ревінь. На Прикарпатті його ще називають на німецький лад – румбамбар (наслідок панування Австро-Угорщини).
Нещодавно довелося пережити невеликий шок, коли засипані цукром і злегка пропарені шматки стебел ревеню прийняли за ківі. Зрештою за кольором і навіть смаком то справді нагадувало заморський фрукт. Отож, нумо розбиратися.
“Ревінь – рід багаторічних зіллястих рослин з родини гречкових (!), з довгим міцним корінням, схожими на лопух великими листками та стеблом, яке може сягати й 2 м заввишки, – читаємо у Вікіпедії. – Деякі види ревеня культивують як городні, лікарські та декоративні рослини. В їжу використовують молоді соковиті хвостики прикореневих листків. На смак ревінь досить терпкий і кислуватий, схожий на зелені яблука, селеру і недозрілу полуницю”.
Отож знайшли на городі чи на ринку ревінь. Бажано брати грубі соковиті стебла. У спекотне літо краще його не заготовляти, бо при високій температурі в рослині надміру накопичується щавлева та яблучна кислота. Тим-то і щавель, і ревінь вважаються весняними рослинами. А для споживання в інші сезони їх краще заготовити у травні і заморозити.
Стебла миємо, чистимо від верхніх прожилок. А почнемо із приготування зеленого борщу, де ревінь додамо замість щавлю. А для вітамінізації приправимо листям молодої кропиви.
Рецепт простий. Очищену картоплю ріжемо кубиками та заливаємо холодною водою. Додаємо цибулину. Натерту моркву пасеруємо на маслі і перекладаємо до борщу. Тим часом молоду кропиву заливаємо на кілька хвилин окропом, зливаємо воду, грубо нарізаємо та додаємо до супу. За смаком солимо-перчимо. Заправляємо дрібно нарізаною ковбасою чи вареною шинкою (може, ще зосталися з Великодня). Подаємо зі сметаною та дрібно покришеними вареними яйцями.
Вітамінні напої
Найпростіше зварити компот із ревеню. Готують – як із будь-яких плодів. Тобто миють, подрібнюють, заливають холодною водою, за бажання цукрують. Доводять до кипіння і на маленькому вогні проварюють ще кілька хвилин.
Не поспішайте викидати м’якоть з цього компоту. Її варто подрібнити блендером з листками м’яти. Виходить смачний ароматний та густий смузі. Якщо не сказати заздалегідь складники напою, то важко й здогадатися. Оздобити напій можна пелюстками медуниці. Пригадується, в дитинстві малеча полюбляла смоктати ці солодкі медоносні квіточки.
Так само готуємо вітамінний коктейль із сирого ревеню. Очищені та нарізані стебла засипаємо на кілька годин цукром, струшуємо. Через який час виділяється сік. Перебиваємо все блендером до пухкої однорідної маси. Для підсилення смаку можна додати нарізаних яблук або полуниці. Розливаємо у високі стакани чи бокали, перед подачею прикрашаємо листками м’яти.
На початку згадувалося про німецьке походження назви “румбамбар”. Цікаво: що ж пропонують автори книжки “Домашнє печиво”, перекладеної з німецької ще в 1960 році? І справді – є рецепти!
“Ревеневий торт готують із оздобленням у вигляді решітки або закривають безе, – йдеться в рецепті. – Для цього вирізають кругле денце із січеного тіста, кладуть у форму і засипають товстим шаром тертих сухарів. Нарізані шматки ревеню пересипають цукром і додають чарочку рому або коньяку. Витримують 2-3 години, відкидають на сито, опісля викладають на корж. Зверху на начинку кладуть решітку з тіста і змащують яйцем. Для заливки торта використовують сік, що стік з ревеню”.
Ревеневий пиріг можна приготувати і з прісного тіста. Його замішують із 500 г борошна, 10 г харчової соди, 75 г маргарину, 75 г цукру, щіпки солі, 1 яйця та ⅛ л молока. Як прянощі додають лимонну цедру, подрібнений гіркий мигдаль, ванільний цукор, корицю, декілька крапель есенції.
“Ревеневий пиріг із яєчною заливкою готують із 375 г борошна, – читаємо ще один рецепт. – На 750 г ревеню треба 100 г цукру, 2 столові ложки коньяку, 30 г маргарину, 30 г панірувальних сухарів. З 2 яєць, 60 г цукру, 25 г манних крупів, чайної ложки ванільного цукру готують заливку. Нарізаний ревінь змішують з цукром, додають коньяк і настоюють 2 години. Опісля рідину зливають. Корж для пирога змащують розтопленим маргарином, посипають сухарями і зверзу викладають ревінь. Випікають протягом 25 хв. Тим часом жовтки розтирають з цукром, додавши ванільний цукор, манку і збиті на круто білки. Цією сумішшю заливають напівготовий пиріг і випікають ще 25 хв при середній температурі”.
Можна спекти пиріг ще простіше. Готуємо пісочне тісто із 3 склянок борошна, склянки цукру, по 4 ст. л. какао та сметани, 100 г маргарину і 3 жовтків. Додаємо розпушувач, ванілін і дрібно нарізаний ревінь. Викладаємо тісто на пергамент, зверху на ревінь, а на нього – збитий на піну білок з цукром. Випікаємо до готовності.
Варто нагадати, що ревінь має багато кислоти, тож споживати його треба помірно. Можна у сирому вигляді додавати до салатів, а також готувати апетитний та пікантний соус до м’яса. Для цього стебла дрібно нарізаємо і тушкуємо у вині.
У народній медицині цінують ревінь за високий вміст вітаміну К, необхідного для доброго згортання крові та еластичності кровоносних судин. Має ця рослина і протизапальні властивості, а червоний колір стебла – завдяки антоціанам, які мають антибактеріальні та протиракові властивості.
Людмила Стражник. Фото авторки.
Читайте нас у тг
