Щоденник свідчень
Вона почала вести записи у серпні 2023-го – відчувала, наскільки важливо занотувати історії тих, хто втратив свої домівки, свою землю, право на спокійне життя і найдорожче – близьких людей. Своїх дітей.
«Мені було важливо занотувати ці історії як свідчення», – каже Оксана Кучерук, соціальна працівниця «Карітас Тернопіль». – «Я записую так, як сказала людина, від слова людського, від того, що вона відчуває. Записую її емоції, як людина поводиться, що робить. Почалося все з того, як одного разу під час церемонії поховання загиблого військового я почула слова однієї мами. Вона сказала іншій мамі: «Я заздрю, що ви похоронили свого сина»… Був спекотний день, але мої руки наче вкрилися інеєм, а тіло задубіло… Які страшні слова! Але мама продовжила, мовляв, ваш син – ось, ви зможете прийти до нього будь-коли, а я – ні. Він лежить на окупованій території, бо фронт посунувся, коли він загинув, а витягти його не встигли. Описати мій стан в той момент – немає таких слів…».
Спочатку пані Оксана записувала свідчення матерів і дружин українських воїнів. А продовжила історіями внутрішньо переміщених осіб, із якими працювала в прихистку «Карітасу Тернопіль».
Якби не війна, каже Оксана, ніхто б не виривав їх із домівок, не змушував виїжджати: «Саме тому вони теж мають право бути почутими».
«І сльози навертаються, і мороз по шкірі йде»
Одна з таких – історія пенсіонерів-херсончан Наталії і Володимира, які приїхали у прихисток в Петриків в жовтні 2023-го:
«Пані Наталія була небалакуча. Та куди там після всього, що вони пережили, балакати… Вони втрьох із донькою жили на березі Дніпра, і коли підірвали дамбу, їхню домівку затопило. Іще перед тим, як усе сталося, дочка казала їм: «Ви – старенькі, йдіть на горище спати. А я швиденько вистрибну. Як вода піде, почую і вистрибну». Жінка розповідала мені, що вже кілька ночей спали на тому горищі, бо чули, що дамбу можуть підірвати. Й одного ранку вона прокинулася, спустила ноги з ліжка, а ноги – бульк! – й у воду. Озирається – а кругом вода. Дивиться на люк, а він уже повністю залитий. І вона каже: «Я зрозуміла, що моя дитина там. Дід мій ще спить, а дитини нема. Я хотіла була стрибнути до того люка… Але ж я християнка, я розумію, що не зустрінуся з дочкою в такий спосіб»…
Добу вони просиділи на горищі, поки їх не забрали рятувальники. І ще 10 діб чекали, поки спаде вода, щоб потрапити в домівку. Коли вони туди потрапили… Пані Наталія казала:
«Чоловік хотів погладити коси дитини — а коси зійшли за рукою…».
Там уже ніхто не дивився ні на обвалені стіни, ні на набухлі меблі, ні на болото, яке залишилося в хаті. Найголовніше було — тіло дитини»…
Сприймали, як живу
Оксана Кучерук зізнається, що довго не знала про цю трагедію. Аж одного дня звернула увагу на фотографію красивої дівчини, що стояла біля ліжка, і запитала в пані Наталії, хто це. Виявилося – єдина донька…
«Жінка розповідала про це не просто зі сльозами. То були такі емоції, які просто так не забувається», – зітхає пані Оксана.
Через 3 місяці подружжя херсончан виїхало з прихистку: в той час проживати в ньому можна було лише 3 місяці. Де вони мешкають зараз, пані Оксана не знає.
«Хати нема, нема куди вертатися, немає родичів і ми приїхали в чуже місто»
Натомість забезпечити дах над головою нинішнім жителям прихистку Карітасу у селищі Петриків – можна.
Пані Оксана каже, що зазвичай її майбутні підопічні приїжджають розгублені:
«Кажуть: хати нема, нема куди вертатися, немає родичів… Мені просто треба перебути до смерті. І мені байдуже, де мене і похоронять».
У шести шелтерах мережі Карітас нині проживають 154 людини старшого віку. Раніше їх підтримували міжнародні донори. На жаль, фінансування закінчилося. А потреби цих людей – ні.
Тож фонд «Карітас України» оголосив збір, аби мешканці прихистків і надалі мали безпечне житло, їжу, медичний догляд і постійну підтримку.
Кожна пожертва важлива. Долучитися до збору можна на сайті фонду https://caritas.ua/causes/stan-turbotlyvym-onukom-dlya-babusi-lyuby-z-lymanu-karitas-vidkryvaye-zbir-dlya-meshkancziv-pryhystkiv/
Авторка: Марина Ніколайчук.
Читайте також:
- Рік тому росіяни підірвали Каховську ГЕС: як виглядає колишнє водосховище зараз
- Ліквідація наслідків після теракту на Каховській ГЕС завершена, – Кузін
- РФ скористалася підривом Каховської ГЕС, щоб перекинути війська на інші напрямки
