Українське сироваріння виходить за межі локальної традиції і стає помітним явищем на гастрономічній мапі світу. Те, що донедавна сприймалося як ремісниче виробництво для внутрішнього ринку, дедалі впевненіше заявляє про себе як про конкурентоспроможну галузь із власним стилем, смаком та регіональною ідентичністю.
Яскравим підтвердженням цього став Львівський ярмарок смаку, вже четвертий за рахунком. де було представлено традиційні та вишукані сири. Містяни та гості мали унікальну можливість дегустувати й придбати продукцію 53 виробників із 14 областей України – від локальних фермерських господарств до виробників, які вже формують експортні амбіції українського сиру.
“Це був день, наповнений ароматами крафтових сирів, свіжого борщу, теплою атмосферою та щирими посмішками, – розповіли у Львівському палаці мистецтв, де й відбувся масштабний ярмарок. – Відвідувачі куштували та купували сертифіковану органіку, витримані сири та локальні смаколики напряму від майстрів своєї справи”.
Локація на вулиці Коперника, 17, поруч із Палацом Потоцьких, добре відома. Тут часто відбуваються фестивалі та ярмарки.
Відкрили свято керівники області: голова ОДА Максим Козицький та в. о. голови обласної ради Юрій Холод, а також міський голова Андрій Садовий, які наголосили на всілякому сприянні у проведенні Ярмарку смаку. Його організувала ЛМГО “Екотерра” спільно з департаментом ProCheese від Ardis Group під патронатом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства за підтримки Швейцарії.
Після офіційного відкриття та представлення команди організаторів слово взяла Оксана Чернова, сирна експертка, співзасновниця ProCheese Awards та сирної ProCheese Академії.
“Концентрація справжнього українського смаку рекордна, – наголосила експертка. – На цьогорічному Ярмарку смаку – як відомі виробники, чиї сири вже встигли завоювати визнання та престижні нагороди, так і абсолютно нові, але дуже амбітні імена”.
Оксана Чернова розповіла про розробку “Синергії теруару” – сира з різних регіонів країни в поєднанні із сезонними органічними овочами.
Приміром, коли під час майстер-класу подали сир від бренду “Гуцульська овеча бриндзя”, то на тарілці до неї – петрушка та редька, яка додає сиру соковитості. А ще, щоб розділити смаки. Доповнення – скибка чорного хліба з коріандром. Таке поєднання прибирає пекучість цього сира. І, як наголосила Оксана Чернова, так можна не боятися куштувати гострі сири і розуміти різноманітність смаків.
- Гуцульська овеча бриндзя – унікальний карпатський сир, що виготовляється з овечого молока на високогірних полонинах, продукт, що перший в Україні отримав знак якості (захищене географічне зазначення).
“Бренд “Гуцульська овеча бриндзя” отримав цей статус у листопаді 2019 року, – розповіла Ольга Шкуро, власниця “Музею гуцульської бриндзі”. – Це інтелектуальна власність громади Рахівщини, яка протягом 500 років створювала особливий сир, та досі береже технологію його виготовлення. Бренд передбачає використання винятково продукції овець породи “Українська гірська карпатська”, витримування у бербеницях протягом кількох місяців на високогір’ї. Це захищена назва, як, скажімо, французьке Шампанське. Тобто поєднання слів “Гуцульська овеча бриндзя” ніхто не має права використовувати”.
Цікаво, правда ж? Є таки різниця між словами “бриндзя” та“бринза”. Бо от на тому ж ярмарку представлена продукція відомих прикарпатських виробників із Рогатинщини “Чесниківський сир”. А через кілька яток – вивіска “Чесний сир” – зовсім інших виробників. Як це розуміти – залишаємо на здогад читачів.
Сирну продукцію із села Чесники представили подружжя Олег та Ольга Журавінські і їхній син Юрій. За цінової політики – 800 і більше гривень за кілограм в інших виробників, їхня продукція вигідно відрізнялася: по 400-500 грн/кг, залежно від витримки. А що якість перевірена – не вперше ж на цьому ярмарку у Львові – то й сири нарозхват.
- Івано-Франківська “Станіславська Сироварня” – володарі єдиної в Україні міжнародної нагороди рівня Super Gold за свій сир “Сирна торбинка”.
Засновниця “Станіславської сироварні” Наталя Пальчак – теж не вперше на цьому ярмарку. Цього разу здивувала цікавими формами копченого та не копченого сиру.
Христина та Ростислав Закревські – теж із Прикарпаття. У селі Шепіт на Косівщині вони заснували крафтову сироварню “Будз Баран”. На ярмарку особливою популярністю користувався сир помаранчевого кольору. Це “Канестрато” – традиційний італійський сир. А колір – завдяки використанню в технологічному процесі рослинного барвника аннато.
“Ми високогірне село, і збираємо молоко в односельців та так підтримуємо, бо не кожен має можливість продавати на ринку, – каже пані Христина. – Ідея варити сир виникла п’ять років тому. Беремо участь у грантових програмах. А ярмарок – це досвід”.
А ще тут стільки всього цікавого та смачного з Львівщини!
Львівщину на ярмарку представили 23 виробники, з яких 13 – це ветерани війни та учасники АТО (ООС), члени їхніх сімей, а також внутрішньо переміщені особи, які здійснюють виробництво на території області.
“Це люди, які пройшли через великі випробування, а тепер створюють продукт, бізнес і нові можливості для себе та своїх громад. Дякую Посольству Швейцарії в Україні і програмі QFTP за послідовну підтримку українських підприємців. Дякую всім партнерам, разом з яким нам вдалося організувати цю подію”, – акцентував очільник ОВА Максим Козицький.
Цікаво було дізнатися про крафтових виробників з інших регіонів. Приміром, “Європейська сироварня” із Одещини виготовляє сир за нідерландськими технологіями.
- Ферма-агросадиба “Ясна” із Київщини – переможці ProCheese Awards 2025. Зоряна Цебровська, співласниця козиної ферми, розповіла про асортимент та смаки. Зрештою, скуштувати продукцію можна було тут же, як і біля кожної з яток.
А Чернігівщину представили виробники продукції із буйволиного молока – ферма “ТАСбіо”. Вона знаходиться у межиріччі Дніпра та Десни. У стаді – 158 голів, 85 – дійні, решту – телиці.
“Маємо дві породи буйволів: це “український карпатський” та “італійський”, різних вікових категорій. Виготовляємо сири за італійською та швейцарською технологіями. Так само пропонуємо буйволине молоко, кефір, айран. Реалізуємо у вісім торгових мереж країни”, – розповів головний технолог молочного цеху Ярослав Стаценко.
А ярмарок лише набирав обертів.
Скуштувати та придбати можна було й мікрогріни та іншу екопродукцію.
А загалом усього тут було досхочу.
І як же на такому ярмарку – без кулінарних розвідок? Їх представила у своїй книзі “Львівська кухня” відома експертка Маріанна Душар.
“Пізнання іншої країни, культури пізнається насамперед через смаки, – доповнила авторку співзасновниця ферми “Ясна” Зоряна Цебровська. – Чому ми любимо Італію? А Францію? Для того, щоб зрозуміти, чому ми любимо Україну, мають бути амбасадори, які достеменно вивчили і виклали в книгах описи смаків та назви, знання культури, роду. Галичина унікальна завдяки змішуванню культур: української, польської, австрійської. І в цьому свій шарм, який варто використати та примножити”.
Бо й справді, як наголошували організатори, нинішні виробники особливо заслуговують на вдячність і повагу, адже навіть у час великої війни вони не опустили рук, залишаються в Україні, працюють, створюють якісний український продукт, платять податки, підтримують економіку й допомагають війську. Бо сильна країна — це не лише армія. Це ще й люди, які щодня працюють на своїй землі, розвивають власну справу, зберігають українські традиції та доводять, що український продукт – якісний, смачний і вартий того, щоб його знали далеко за межами держави.
І такі події не лише популяризують національний продукт, а й демонструють поступ українських сироварів у напрямку світового ринку, де якість, автентичність і походження стають ключовими аргументами конкурентоспроможності.
Людмила Стражник. Фото авторки.
Оперативні новини у TELEGRAM
