Енергетична стійкість, нові виклики та пошук рішень: у Франківську відбувся Прикарпатський енергетичний форум – 2026 (ФОТО)
Енергетична стійкість, нові виклики та пошук рішень: у Франківську відбувся Прикарпатський енергетичний форум – 2026 (ФОТО)
Попередній подібний захід відбувся ще восени 2022 року — одразу після початку повномасштабної війни.
Відновлення енергетики після атак, підготовка громад до нової зими, розвиток локальної генерації та пошук ресурсів для модернізації інфраструктури — саме ці теми стали центральними під час Прикарпатського енергетичного форуму – 2026, який відбувся в Івано-Франківську.
Форум об’єднав представників органів державної влади, місцевого самоврядування, енергетичних компаній, бізнесу, банківського сектору, науковців та міжнародних партнерів, розповідає ПІК.
Учасники говорили не лише про проблеми, які загострила війна, а й про конкретні механізми, як громадам ставати більш енергонезалежними та стійкими до нових викликів.
Простір для діалогу між громадами, державою і бізнесом
Організаторами форуму виступили ТОВ «Прикарпатенерготрейд», Університет Короля Данила, Асоціація «Енергоефективні міста України», Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття та партнери.
Як наголосив виконавчий директор «Прикарпатенерготрейду» Володимир Смолій, головною метою заходу стало створення спільного майданчика для тих, хто сьогодні безпосередньо впливає на розвиток енергетичної сфери в регіонах.
За його словами, йдеться не лише про обговорення проблем, а про формування спільного бачення і конкретних рішень.
«Мета форуму — зібрати представників державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, науки та громадського сектору, щоб напрацювати спільний порядок дій у сфері енергетики. Сьогодні дуже важливо діяти консолідовано, а не розрізнено», — зазначив Смолій.
Він додав, що під час дискусій учасники фактично дійшли спільного висновку: без ініціативи з боку громад та регіонів ефективна енергетична політика на державному рівні буде неможливою.
«Навіть представники центральної влади говорили про те, що їм бракує ініціативи саме “знизу”. Бо з Києва не завжди видно специфіку проблем кожного регіону», — сказав він.
Окремо Смолій повідомив, що наступним кроком має стати створення регіонального енергетичного кластеру, де представники громад, бізнесу, експертного середовища та влади зможуть системно працювати над впровадженням спільних рішень.
Громади мають навчитися будувати власну стійкість
Однією з головних тем форуму стала взаємодія між громадами, областю та державою у питаннях енергетичної безпеки.
Модератор першої панелі, виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк наголосив: в умовах війни саме місцевий рівень дедалі більше бере на себе відповідальність за енергетичну стабільність.
За його словами, через війну та навантаження на державний бюджет центральна влада не завжди має можливість оперативно закривати всі потреби громад. Саме тому ключову роль починає відігравати співпраця між регіонами та обмін практичним досвідом.
«Дуже важливим є діалог громад, мерів, обласної влади та держави. Громади повинні ділитися між собою рішеннями, які вже працюють, бо саме так формується стійкість», — наголосив Павлюк.
Він звернув увагу й на іншу проблему — дефіцит фахівців у невеликих громадах.
«Малі громади часто не мають ні ресурсів, ні спеціалістів для реалізації складних енергетичних проєктів. Тому область має допомагати через експертів, енергоменеджерів, консультантів, які можуть працювати одразу з кількома громадами», — пояснив він.
Під час дискусії також обговорювали проблеми тарифної політики та критичний стан інженерних мереж.
За словами Павлюка, роками відкладена модернізація сьогодні вже стала питанням виживання.
«Ми десятиліттями не оновлювали мережі й інфраструктуру. Зараз це доводиться робити вже в умовах війни, бо далі відкладати неможливо», — підкреслив він.
Калуш переходить на децентралізоване теплопостачання
Практичним досвідом енергетичної модернізації поділився міський голова Калуської громади Андрій Найда.
Він наголосив: для громад питання енергетичної стійкості напряму пов’язане з економікою та роботою підприємств.
«Ми розуміємо: якщо не буде достатньої потужності — підприємства просто не працюватимуть. А для громади це робочі місця і податки», — зазначив Найда.
За його словами, громада вже активно працює над розвитком альтернативної генерації. У Калуші встановлюють сонячні електростанції та системи накопичення електроенергії, які дозволяють покривати пікові навантаження.
Окремим викликом стало питання теплопостачання. Через майбутнє припинення роботи великої теплогенеруючої станції громада змушена переходити на децентралізовану систему опалення.
«Ми вже реалізували чотири проєкти модульних котелень. Загалом потрібно ще шість. Для місцевого бюджету це дуже великі кошти, тому шукаємо підтримку через державні програми енергостійкості та відновлення», — розповів міський голова.
Громади готують до блекаутів і встановлюють сонячні станції
Окрему увагу під час форуму приділили енергетичній безпеці соціальної та критичної інфраструктури.
Модератор другої панелі, виконавчий директор Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття Ігор Мельничук наголосив: після атак на енергосистему громади вже думають не лише про енергоефективність, а про здатність функціонувати в умовах тривалих відключень.
«Йдеться вже не просто про економію енергії. Громади повинні забезпечити роботу лікарень, шкіл, садків, ЦНАПів та критичної інфраструктури навіть під час блекаутів», — зазначив він.
У межах форуму презентували новий міжрегіональний проєкт, який охопить громади Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей.
Для дев’яти громад планують закупити невеликі сонячні електростанції, провести навчання для енергоменеджерів та розробити технічні завдання для майбутніх енергоефективних проєктів.
Фінансуватиметься ініціатива за підтримки Європейського Союзу.
Інженерів стає менше: науковці б’ють на сполох
Однією з найбільш дискусійних тем форуму стала проблема дефіциту майбутніх інженерів та спеціалістів для енергетичної галузі.
Ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Ігор Чудик заявив: без підготовки нових кадрів говорити про енергетичний перехід буде неможливо.
«Реалізація будь-якої енергетичної стратегії залежить від людей. А сьогодні ми бачимо серйозну проблему із зацікавленістю молоді технічними спеціальностями», — зазначив він.
Особливе занепокоєння, за словами Чудика, викликає ситуація з фізикою у школах.
«Я запитав у випускників, скільки з них обирають фізику на НМТ. Відповідь — нуль. А фізика — це базис інженерної освіти», — наголосив ректор.
Він закликав громади активніше працювати над профорієнтацією школярів, створювати технічні гуртки та популяризувати інженерні професії.
Наступна зима може бути ще складнішою
Третя панель форуму була присвячена практичним кейсам, фінансуванню енергетичних проєктів та підготовці до нового опалювального сезону.
Модератор дискусії Максим Карпаш наголосив: Україна входить у ще один складний період для енергетики.
«Ми хотіли проаналізувати, як громади пройшли попередній сезон і як готуються до наступного. Бо він точно не буде простішим», — сказав він.
За словами Карпаша, в Україні фактично формується нова модель енергетики — муніципальна та корпоративна генерація.
«На наших очах створюється нова система енергетики. Але поки що вона існує як окремі “острівці”, які ще не об’єднані між собою», — зазначив він.
Водночас він звернув увагу й на роль населення у питаннях енергетичної стійкості.
«Для нашої області це особливо актуально, бо більше половини енергії споживають домогосподарства. І тут важливо працювати з людьми, пояснювати, чому енергонезалежність стає необхідністю», — підкреслив Карпаш.
Форум планують проводити щороку
Організатори вже заявили, що Прикарпатський енергетичний форум планують зробити щорічною платформою для професійного діалогу.
За словами Володимира Смолія, попередній подібний захід відбувся ще восени 2022 року — одразу після початку повномасштабної війни.
«Це не про піар чи формальні дискусії. Це про обмін досвідом, ідеями, технологіями та пошук рішень, які потрібно впроваджувати вже зараз», — наголосив він.
Учасники форуму переконані: в умовах війни саме співпраця громад, держави, бізнесу та науки стане основою майбутньої енергетичної стійкості України.
