
Як побудувати систему підтримки, у якій ветеран після повернення зі служби має не лише доступ до послуг, а й людину, яка допоможе пройти цей шлях? Саме це питання стало центральним під час всеукраїнського онлайн-форуму «Супровід ветеранів 360°», який 11 червня об’єднав близько 500 учасників з усієї України, пише ПІК.
До обговорення долучилися представники Міністерства у справах ветеранів України, Державної служби зайнятості, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, фахівці із супроводу ветеранів та представники ветеранських спільнот.
Форум провели у межах проєкту «Сила турботи – посилення фахівців для супроводу ветеранів», який реалізовує ГО “Розвиток бізнес-сектору України” спільно БФ “Разом для України” та за підтримки Державної служби зайнятості та Міністерства ветеранів України.
Мета проєкту — підготувати спеціалістів, які володіють практичними знаннями та навичками для якісного супроводу ветеранів на шляху повернення до цивільного життя.
І саме вперше на базі Івано-Франківського центру професійно-технічної освіти провели навчання для фахівців із супроводу ветеранів. Воно тривало один місяць у змішаному форматі. Результатами, зокрема, поділилися і під час онлайн-форуму.
Фахівець із супроводу — ключова ланка між ветераном і системою підтримки
Директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк під час форуму наголосила, що ветеранська політика сьогодні є одним із головних пріоритетів держави, а якість її реалізації значною мірою залежить від професійності людей, які щодня працюють із ветеранами.
За її словами, Державна служба зайнятості забезпечує широкий спектр можливостей для ветеранів: професійну орієнтацію, навчання та перекваліфікацію, отримання ваучерів на освіту, грантові програми для розвитку власної справи, працевлаштування та подальший супровід.

«Фахівець із супроводу ветеранів — це інформаційний радник, людина, яка часто першою зустрічає ветерана після демобілізації. Його завдання — допомогти скористатися державними гарантіями, розібратися у складних питаннях і знайти необхідні рішення», — зазначила Юлія Жовтяк.
Вона підкреслила, що важливою умовою ефективної роботи є тісна співпраця фахівців із супроводу ветеранів із кар’єрними радниками служб зайнятості у громадах.
«У цій роботі не має бути формальності. Ми маємо забезпечити якісні та професійні послуги для ветеранів», — наголосила директорка Державної служби зайнятості.
Представниця Міністерства у справах ветеранів України Наталія Мартинюк зазначила, що розвиток інституту фахівця із супроводу є одним із ключових інструментів сучасної ветеранської політики.

«Фахівець із супроводу — це головний місток між ветераном, який повертається до цивільного життя, і громадою, яка його приймає», — сказала вона.
За її словами, сьогодні в Україні працюють понад 2600 фахівців із супроводу, а послуги підтримки доступні у більшості територіальних громад.
Проєкт «Сила турботи»: навчання, сформоване на основі реальних потреб
Керівниця проєкту «Сила турботи: посилення фахівців для супроводу ветеранів» Юлія Савка розповіла, що перед створенням навчальної програми команда проєкту провела комплексне дослідження потреб ветеранів та фахівців, які вже працюють у системі супроводу.

«Ми не хотіли створювати навчання заради навчання. Для нас було важливо зрозуміти, якими знаннями, навичками та інструментами має володіти фахівець, щоб якісно допомагати ветеранам», — зазначила вона.
У межах підготовки програми опитали понад 100 фахівців із супроводу та близько 100 ветеранів. Також провели глибинні інтерв’ю у громадах Івано-Франківської, Чернівецької та Тернопільської областей.
На основі отриманих результатів сформували чотири основні навчальні напрями: соціально-правовий, психологічний, медичний, цифровий та підприємницький.
Представниця БФ «Разом для України» Оксана Гошовська зазначила, що проєкт є важливим кроком у створенні професійної системи підтримки ветеранів та їхніх родин.

«Цей проєкт особливий тим, що навколо нього об’єдналися зусилля багатьох людей і організацій. Його головна мета — підготувати фахівців, які розуміють потреби ветеранів та їхніх родин, можуть підтримати їх і допомогти зорієнтуватися у системі послуг», — сказала Оксана Гошовська.
Вона наголосила, що фахівець із супроводу не замінює лікаря, психолога чи юриста, але є людиною, яка допомагає ветерану знайти потрібний ресурс і пройти складний шлях повернення до цивільного життя.
«Важливо, щоб ці спеціалісти мали можливість постійно навчатися, обмінюватися досвідом і залишатися частиною професійної спільноти. Найкращим результатом буде, якщо така програма запрацює у всіх центрах професійно-технічної освіти України», — зазначила представниця благодійного фонду.
Особливістю програми став практичний підхід — значну частину навчання присвятили розгляду реальних ситуацій та обміну досвідом між фахівцями. Директор Івано-Франківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості Олег Яцюк зазначив, що саме практичні кейси стали однією з найбільш цінних складових навчання.

«Ми зрозуміли, наскільки складною є робота фахівця із супроводу. Це комплексна діяльність, яка потребує не лише знань, а й уміння працювати з конкретними життєвими ситуаціями», — сказав він.
За його словами, понад 120 фахівців пройшли навчання у межах проєкту й отримали відповідні сертифікати, а програма має потенціал для подальшого поширення в інших регіонах України.

Фахівці із супроводу: головне — людяність, професійність і обмін досвідом
Учасники з Івано-Франківська відзначили, що навчання у межах проєкту “Сила турботи” стало можливістю отримати практичні інструменти та знайти нові підходи до роботи.
Зокрема, фахівець із супроводу ветеранів війни КП «Дім воїна», ветеран Любомир Кашуба наголосив, що ветеран потребує не лише інформації, а й людського ставлення.

«Для мене важливо, щоб фахівець із супроводу мав людяність і професіоналізм. Ветеран приходить не тільки за консультацією — йому потрібна підтримка і людина, яка допоможе пройти цей шлях», — зазначив він.
Фахівець із супроводу ветеранів Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Андрій Жидецький звернув увагу на важливість спеціалізованої підготовки для роботи у медичних закладах.

«Особливо корисними були юридичний блок, навчання з першої психологічної допомоги та першої медичної допомоги. Для фахівців у медичних установах такі знання є необхідними у щоденній роботі», — розповів він.
Фахівець із супроводу медичного закладу, голова Наглядової ради Франківського ЦПТО Станіслав Онищук підкреслив значення професійного спілкування між колегами.

«Найбільша цінність програми — це живий обмін досвідом. Коли слухаєш інших фахівців, розумієш, що навіть у складних випадках можна знайти рішення», — зазначив він.
За його словами, Центр профтехосвіти планує впровадити підготовку фахівців із супроводу ветеранів на постійній основі.
Фахівець із цивільно-військового співробітництва у складі Збройних сил України Віталій Дячук наголосив, що успішна адаптація ветерана залежить не лише від державних рішень, а й від того, наскільки ефективно вони працюють на місцевому рівні.

«Важливо, щоб поруч із ветераном була компетентна людина, яка допоможе пройти шлях повернення до цивільного життя», — сказав він.
Громади: система супроводу потребує постійного розвитку
Представники громад наголосили, що нова система підтримки ветеранів лише формується, тому важливими є постійне навчання фахівців, чіткий розподіл ролей між установами та підтримка самих спеціалістів.
Секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова зазначила, що громади мають працювати не лише над підтримкою ветеранів, а й над створенням умов для роботи самих фахівців.

«Ми бачимо, наскільки велике емоційне та ментальне навантаження несуть фахівці із супроводу. Їм також потрібна підтримка та відновлення», — сказала вона.
Виконувачка обов’язків заступника начальника Управління ветеранської політики Чернівецької ОВА Валентина Майовецька розповіла, що фахівці області позитивно оцінили навчання у межах проєкту.

«Особливо корисним став розбір практичних кейсів. Саме через реальні ситуації фахівці краще розуміють, як діяти у складних випадках», — зазначила вона.
За її словами, одним із викликів для Чернівецької області залишається пошук спеціалістів у невеликих населених пунктах.
«Фахівець із супроводу часто є єдиною людиною у громаді, яка володіє інформацією про всі можливості підтримки ветеранів. Тому його роль надзвичайно важлива», — наголосила Валентина Майовецька.
Наступний крок — масштабування досвіду
Учасники форуму відзначили, що проєкт «Сила турботи» має стати основою для подальшого розвитку системи професійної підготовки фахівців із супроводу ветеранів у різних регіонах України.
Директорка Рівненського центру професійно-технічної освіти Наталія Бура розповіла, що досвід Івано-Франківського центру вже використали для створення власної програми підготовки фахівців із супроводу ветеранів у Рівненській області.

«Ми взяли за основу досвід Івано-Франківського центру професійно-технічної освіти, типову програму Міністерства у справах ветеранів та адаптували її до потреб нашого регіону», — зазначила Наталія Бура.
За її словами, під час підготовки програми особливу увагу приділили практичній складовій.
«Із 108 годин навчання понад половина — це практичні кейси. Слухачі працюватимуть із реальними ситуаціями, відпрацьовуватимуть перші контакти з ветеранами, кризові випадки, навички комунікації та створення індивідуального плану супроводу ветерана чи члена його родини», — розповіла директорка Рівненського ЦПТО.
Вона додала, що центри професійно-технічної освіти можуть стати важливими майданчиками для постійного професійного розвитку фахівців із супроводу ветеранів.
Розвиток системи супроводу ветеранів лише розчинається. Її успіх залежатиме не тільки від кількості підготовлених спеціалістів, а й від того, наскільки добре громади, державні установи та суспільство зможуть об’єднатися навколо потреб ветеранів. Адже головна мета цієї системи — щоб після повернення зі служби ветеран не залишався сам на сам із новими викликами.
Читайте в ПІК: