Пійлівський старостинський округ, до якого входять села Пійло та Довге-Калуське, є другим за величиною у Калуській громаді. Тут розвивають підприємництво і сільське господарство, підтримують військових, зберігають культурну спадщину, водночас намагаються розв’язати проблеми з берегоукріпленням, дорогами та доступом до медичної допомоги.
За даними реєстру, у Пійлі проживає близько двох тисяч людей, у Довгому-Калуському — майже 800. Водночас через повномасштабну війну частина мешканців виїхала за межі громади та України.
Про це повідомляє Калуська міська рада, пише ПІК.
Підприємництво, фермерство та відпочинок
Пійлівський округ розташований поруч із Калушем і вирізняється лісами, річками, дубовим гаєм та численними місцями для відпочинку. Сюди приїжджають не лише місцеві жителі, а й калушани.
На території Пійла зберігся вентиляційний стовбур колишньої шахти. Нині довкола нього сформувалася підприємницька зона, де працюють митниця, крамниці, бокси та станції технічного обслуговування автомобілів.
За словами старости Пійлівського округу Галини Гелеги, у селах працюють майстри з виготовлення кованих виробів і металоконструкцій, магазини, СТО, заклади харчування та промислові підприємства. Зокрема, йдеться про ресторан «Олімп», кафе «Бонжур», підприємства «Будучність» і «Промінвестбуд».
Сільськогосподарські землі обробляють фермерські господарства «Світанок», «Тур-Агро» та фермер Богдан Романовський. Через родючі ґрунти в оренду беруть не лише паї, а й присадибні городи.
Річки загрожують людським оселям
Однією з головних проблем Пійла залишається укріплення берега річки Чечви з боку Довгого-Калуського. Під час паводків вода підмиває берег і створює загрозу для житлових будинків. Це питання неодноразово порушували на різних рівнях.
Після отримання генерального плану в окрузі також розпочали облаштування нового кладовища. Територію вже розчистили, надалі планують вирівняти її та встановити огорожу.
У Довгому-Калуському проблеми під час паводків створює річка Млинівка, яка виходить із берегів і завдає шкоди господарствам мешканців.
Пам’ять про загиблих і допомога військовим
Пійло втратило на російсько-українській війні Захисника Олега Перегуду. Його поховали на місцевому кладовищі, а біля адміністративної будівлі встановили пам’ятний банер.
У Довгому-Калуському вшановують полеглого військового Василя Юрчишина. Банер із його портретом встановлений біля каплички на в’їзді в село.
Спільним місцем пам’яті для двох сіл стала Алея віри і надії. Тут розмістили портрети 14 зниклих безвісти військовослужбовців — мешканців округу. Щомісяця біля алеї проводять молебні за їхнє повернення та збирають кошти для війська.
У Народних домах Пійла і Довгого-Калуського вже кілька років плетуть маскувальні сітки. У Пійлі для цього місцеві чоловіки навіть виготовили спеціальний верстат для нарізання тканини.
У Довгому-Калуському обсяг виготовлених сіток уже вимірюється квадратними кілометрами. Їх плетуть різних розмірів і кольорів — відповідно до сезону та потреб військових.
Культурне життя та пам’ятки
У Пійлі працює відремонтований Народний дім і молодіжний простір «Разом з тобою», створений у межах проєкту UNICEF. Тут діє народний аматорський фольклорний колектив «Візерунок», який у травні підтвердив своє звання, а в липні представив громаду на фестивалі патріотичної пісні «Яворина-2026».
Серед відомих жителів села — художниця Юлія Багринівська. Уродженка Пійла Іванна Мельник, яка проживає в Італії, присвятила рідному селу понад 80 віршів.
Особливою сторінкою історії Пійла є старовинна дерев’яна церква, яка згоріла у 1965 році за нез’ясованих обставин. Із трьох дзвонів вдалося врятувати лише один. Водночас збереглася каплиця віком близько 400 років із давніми розписами та домотканими мальованими полотнами.
У Довгому-Калуському розташований храм Святого Василія Великого УГКЦ, зведений у 1916 році. Він має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. У старій дзвіниці досі зберігаються давні дзвони.
Народний дім потребує ремонту, а село — ФАПу
Народний дім у Довгому-Калуському звели у 1950-х роках методом народної будови — із саману, глини, соломи та інших доступних матеріалів.
До початку повномасштабної війни тут частково відремонтували покрівлю та стіни, однак будівля й надалі потребує капітального оновлення. Попередній проєкт реконструкції передбачає перенесення сцени, облаштування нового входу та ремонт приміщень для гурткової роботи.
Однією з найгостріших проблем села залишається відсутність фельдшерсько-акушерського пункту. Навіть за найпростішою медичною допомогою мешканцям доводиться їздити до Пійла.
Село, яке пережило виселення
Довге-Калуське має складну історію. Його мешканці брали участь у Першій і Другій світових війнах, вступали до лав УПА та підтримували підпілля ОУН.
У 1951 році село фактично ліквідували, а людей виселили до Кіровоградської області. Згодом мешканці поверталися, відбудовували зруйновані господарства та відновлювали родинну пам’ять.
Історію населеного пункту дослідив Василь Парцей у книзі «Довге-Калуське: на вівтарі пам’яті».
Сьогодні Пійло і Довге-Калуське поєднують щоденну працю, підприємництво, допомогу військовим і збереження історії. Водночас громада очікує розв’язання низки інфраструктурних проблем — від укріплення берегів до ремонту Народного дому та відновлення доступної медицини.
Оперативні новини у TELEGRAM
