На Прикарпатті робота за принципом “Живи і працюй в Україні” – це та актуальна тема, яка на сайті ПІК набирає величезну кількість переглядів. Люди хочуть мати роботу якнайближче від свого дому, бути зі своїми родинами і заробляти для них тут, а не десь у світах.
Як сприяє цьому Івано-Франківський обласний центр зайнятості – про це наша розмова з директором центру Василем Цимбалюком.
Зарплата – 20 тисяч гривень. Це де?
– Василю Дмитровичу, наш читач любить, коли з ним розмовляють щиро, і правдиво відповідають на всі, у тому числі не зручні питання. Тож дозвольте запитати, чи звернулися б Ви до служби зайнятості, якби волею долі самі втратили роботу?
– Якби так сталося, то, звичайно, що звернувся б до служби зайнятості. І не для того, щоб просто побути у списку, а щоб служба допомогла мені знайти нову роботу. Паралельно шукав би її й самостійно, користуючись іншими інформаційними джерелами.
– А, можливо, вам одразу б хтось сам запропонував нове місце робити, ось як вашій заступниці Людмилі Сірко. Перебуваючи на роботі у центрі зайнятості, вона отримала пропозицію обійняти посаду заступника голови Івано-Франківської ОДА, де зараз працює. Як ви сприйняли цей кадровий злет? Не ревнували?
– Відчув гордість. І не тільки я. Те, що Людмила Іванівна попрацювала у нас на керівній посаді не довго – трохи більше року, і в ній побачили керівника вищого рівня, це з приємністю сприйняв весь колектив служби зайнятості області, та й України. Адже, спілкуючись з директором Державної служби зайнятості Юлією Жовтяк, з’ясував для себе, що за роки незалежності нашої країни не було випадку, щоб працівник служби зайнятості напряму пішов на таку високу посаду в ОДА й курував таку відповідальну сферу як соціальна, як охорона здоров’я. І ми впевнені, що Людмила Іванівна не підведе.
– Час стрімко наближається до нового року, до Різдва. Кожна людина подумки підсумовує, що доброго було у неї в цьому році. А якщо вона ще й при посаді, то аналізує, що важливого вдалося зробити за рік цілим колективом?
– Новий, 2022 рік, я зустрічаю з позитивними думками. Служба зайнятості Івано-Франківської області, попри проблеми, у тому числі спричинені червоними зонами карантину, працювала 2021 року добре. Це на мою думку, і маю надію, що й на думку людей, які до нас зверталися.
– До слова, 2021-й був для Вас щедрим на жести визнання. Івано-Франківська обласна рада та ОДА нагородили Вас Медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям”, Федерація профспілок України – почесним знаком “За розвиток соціального партнерства”, Грамоту за сумлінну працю Ви отримали від Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів…
– Я вважав би зайвим про це говорити, але, за великим рахунком, йдеться про високі оцінки роботи усього колективу обласного центру зайнятості. І я щиро вдячний за таке визнання. Водночас для мене найвищою нагородою є слова подяки. Слова подяки від тих людей, які знайшли роботу і мені телефонували: «Василю Дмитровичу, дякую. Я знайшов роботу».
За сприяння служби зайнятості цього року працевлаштувалися 16,4 тисячі прикарпатців.
– Але ж, ті, кому не усміхнулося бажане робоче місце, мабуть, розчарувалися у можливостях служби, яку Ви очолюєте?
– Я хочу сказати вам, що зараз на Прикарпатті не може знайти роботу той, хто не хоче працювати. А для людини, яка хоче працювати, яка перебуває у нас на обліку, ми роботу знайдемо.
– Це добре, особливо, коли шукача роботи задовільняє матеріальна складова запропонованої вакансії.
– Питання не просте, але й не критичне. Зараз 96% вакансій, які подають нам роботодавці, є з вищою за мінімальну зарплатою. Якщо з першого грудня мінімальна зарплата складає в Україні 6,5 тисячі гривень, то наші роботодавці показують зарплату у 8 тисяч.
Є роботодавці, які подають нам вакансії із заробітною платою у 20 тисяч гривень, і 25 тисяч.
– Де це є?
– Це, в основному, сфера будівництва. Та не тільки.
Буквально минулого тижня я зустрічався з роботодавцями у Яремчанській зоні області, де зараз починається туристичний сезон. Там роботодавці готові в місяць платити працівникові 20 тисяч гривень і більше.
До того ж вони готові надавати й маленький соціальний пакет – це проживання та харчування. Прямо там, де працює людина.
ФАКТИ: В обласному центрі зайнятості створений сектор рекрутингу (підбору кадрів) та партнерства, в якому працюють 2 фахівці, на базовому рівні – 19 фахівців з рекрутингу. Завдяки цьому Служба зайнятості в найкоротші терміни здійснює підбір персоналу для роботодавців. Цього року середня тривалість укомплектування заявлених роботодавцями вакансій складає 18 календарних днів. Для роботодавців послуга ректурингу – безплатна.
Працювати не на когось, а на себе
– Яких зусиль докладали працівники усіх підрозділів служби зайнятості, щоб якомога більше прикарпатців мали роботу в своєму регіоні?
– Ми були відкриті, і для безробітних, і для роботодавців, і для тих людей, які хотіли б змінити роботу, яку мають.
І хочу наголосити, що новий формат нашої роботи на вимоги часу – це робота онлайн, навчання онлайн, дуальна форма навчання, робота на відстані з роботодавцями-підприємцями – все було підпорядковано працевлаштуванню людей, задоволенню потреб роботодавців у добрих кадрах для усіх сфер життєдіяльності регіону.
Ми два рази цього року збирали засідання Координаційного комітету сприяння зайнятості населення Івано-Франківської області. Ми прогнозували, яким має бути ринок праці в області у найближчій перспективі, ми розбиралися, як можна зупинити трудову міграцію, ми детально обговорювали проєкт щодо працевлаштування людей з інвалідністю.
Ми тісно співпрацювали з територіальними громадами Прикарпаття. Тобто, ми йшли в ногу з розвитком районів області.
– На облік у службі зайнятості перебувають люди різних вікових категорій. З яким прошарком виникає найбільше труднощів?
– Дещо проблематично працювати з молоддю до 35 років. Бо хлопці та дівчата, навіть не маючи фаху, хочуть високої зарплати, і то вже. Задача не проста. Але ми маємо успіхи працевлаштування молодих людей, скажімо, на державне підприємство ВО «Карпати», на якому біля чотирьох тисяч працівників.
– Зарплата там не погана – в середньому понад 10 тисяч гривень на місяць. Але Ви праві, що молодь хоче більше.
– Повірте, з директором підприємства Дмитром Втерковським ми говоримо й про рівень заробітної плати. І сходимось на тому, що не лише зарплата формує привабливість роботи на цьому підприємстві.
Влітку до нас приїздили колеги із Запорізької області, був особисто директор обласного центру зайнятості. Ми разом із запоріжцями побували на «Карпатах». Здавалося б, індустріальне Запоріжжя по промисловості це зовсім не те, що у цьому сенсі Франківщина. Однак.
Оцінивши роботу нашого державного підприємства “Карпати”, вони відверто заявили: «У нас таких державних підприємств, з такою соціальною складовою, немає. Якщо є такого рівня, то це приватні підприємства».
– Чим колеги аргументували свою оцінку щодо «Карпат»?
– Це умови праці, комфорт, кондиціонування повітря у виробничих приміщеннях влітку та тепло взимку, зручні роздягальні та кімнати, де приємно пообідати. На цьому підприємстві є повний соціальний пакет.
– Пане Василю, Ви знаєте з практики, що люди у віці за сорок здебільшого хотіли б працювати на великому підприємстві, де толерантне керівництво та налагоджене господарювання. А серед молоді часто доводиться чути: «Я не хочу робити на когось, я хочу працювати на себе». Яку допомогу і яким категоріям шукачів роботи може надати служба зайнятості у започаткуванні власної справи?
– Це є підтримка шляхом виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. Цього року таку допомогу отримали 17 безробітних.
– Як добитися такої підтримки? Для цього ж замало просто зареєструватися у центрі зайнятості.
– Звісно. Насамперед треба мати бажання зайнятись цією відповідальною справою – підприємницькою діяльністю. А далі треба пройти у нас співбесіду, двотижневе навчання, скласти бізнес-план, аргументувати актуальність напряму обраної діяльності.
– І на яку суму допомоги можна розраховувати?
– Це одноразова виплата матеріальної допомоги по безробіттю, яка складається із сукупного розміру сум, які людина мала б отримувати помісячно.
– А як проконтролювати, чи пішли гроші саме на реалізацію підприємницького проєкту?
– Це справді проблематичне питання, яке не врегульоване законом. Тому, якщо статистично подивитися 2018-2019 роки, то до 50% безробітних, отримавши допомогу, через пів року здавали свідоцтва про підприємницьку діяльність. Можливо, використовували кошти в інших цілях.
Але ми взяли під контроль цей напрямок. Тож уже у 2020 році подібні випадки були поодинокими, та й то виникали із суто об’єктивних причин. У кожній філії є працівник, закріплений за новоствореним підприємцем, роботодавцем, і він здійснює їх супровід у межах захищеного проєкту.
Що залежить від керівника філії
– Василю Дмитровичу, яка філія обласного центру зайнятості є найбільш ефективною?
– Скажу відверто, покращилась робота усіх філій. Проте впродовж крайніх 4-5 років привертає увагу своїми результатами насамперед Долинська районна філія обласного центру зайнятості, яку очолює Володимир Бабій.
Він сучасний менеджер, людина, яка вміє організувати роботу, вийти зі складної робочої ситуації, вміє комунікувати з людьми, з громадами, з владою й націлювати на добросовісну роботу весь колектив.
У підсумку Долинська – це та філія, на яку усі можуть рівнятися. Хоча добре працює й Коломийська міськрайонна філія, належно запрацювала Косівська районна філія, де недавно призначений новий керівник.
– Невже все залежить у колективі тільки від його очільника?
– Не все. Потрібна фахова командна робота. Але знаєте, керівник багато значить. І бути ефективним керівником, вміти організувати людей – це не так просто. Це треба бути менеджером. Це треба бути обізнаним не тільки у спектрі питань служби зайнятості, а набагато ширше, щоб правильно скерувати працівників, дати доручення і запитати про виконання завдання. І якщо працівник дещо не виконав, треба вміти з’ясувати чому та об’єктивно до цього поставитися.
– За який напрямок роботи насамперед Ви зараз запитуєте керівників філій?
– Ми маємо таку настанову, що 70 відсотків працівників повинні постійно працювати з роботодавцями, і тільки 30 відсотків – з людьми, які шукають роботу. Адже знайти її можна тільки у роботодавця. Я на цьому акцентую увагу.
ФАКТИ: Протягом січня-листопада 2021 року служба зайнятості області активно співпрацювала з 6144 роботодавцями, які подали 20 778 вакансій. Найбільше до Івано-Франківського міського центру зайнятості – 4 569 вакансій, до Калуської міськрайонної філії – 1 938 вакансій і до Коломийської міськрайонної філії – 1 930. На 1 грудня у базі даних налічувалося 2 014 актуальних вакансій.
– Одним із секторів активного працевлаштування на Франківщині є сфера відпочинку в Карпатах. Ви добре знаєте, що там відбувається з кадровим забезпеченням?
– Знаємо. Ми цього року зробили таку робочу грубу, яка зосередилась на роботі з роботодавцями й цієї сфери. Зокрема, з тими, які ведуть бізнес у нашій області, але зареєстрували його в іншому місці.
Ми виїздили у три територіальних громади, спілкувалися і вивели для себе таку статистику: 186 роботодавців у Яремчі, Ворохті, Поляниці, Микуличині – це роботодавці з нашої області. Ми з ними співпрацюємо у питаннях кадрового забезпечення їх бізнесу.
Знайшли й контакти з іногородніми роботодавцями. Тепер ми знаємо, хто, скажімо, з Полтавської області, а хто із Запорізької, Дніпропетровської. Ми контактуємо з ними, зокрема, через своїх колег із центрів зайнятості тих областей.
Своя справа, яка вигідна усім
– Щоб зростала привабливість туристичних локацій, потрібно, щоб там розвивались різні сервіси, зокрема, харчового напрямку. Чи маєте особливі приклади з цієї сфери?
– Безумовно. Наприклад, ми були з журналістами ПІК на Косівщині, в гірському селі Снідавка, на висоті 940 метрів над рівнем моря, де працює сучасна сироварня і щодня переробляє пів тони молока, виготовляє масло та 7 видів сирів.
Ми переконалися, що такий вид підприємницької діяльності – це дуже позитивно. І ось чому.
Це не тільки вигідний бізнес для підприємця, який виробляє та реалізує екологічно чисту продукцію, що користується у споживачів високим попитом. Це не тільки штатні робочі місця та заробітна плата для мешканців цього краю.
Це й користь для тих людей, які живуть у селі і займаються тваринництвом. Люди не продають худобу, бо мають можливість її утримувати і в необмеженій кількості здавати молоко на сироварню. І мати за нього гроші відразу, а не так, як було раніше, коли приїжджий заготівельник кілька раз забирав молоко та обіцяв заплатити за нього через місяць чи більше.
Словом, зараз всі залучені у добрій справі, від якої у підсумку виграє вся громада, бо сироварня – це ще й податки до місцевого бюджету. За таким підприємництвом – майбутнє нашого краю, й зайнятість людей, зокрема.
Служба зайнятості – не завжди “виплатна каса”
– За великим рахунком, в області очевидні тенденції до розвитку різноманітних виробництв, нових видів послуг…
– І це відбивається на нашій статистиці. Наприклад, якщо станом на перше січня 2021 року було понад 12 тисяч отримувачів допомоги по безробіттю, то на 1 грудня цього ж року є тільки 7,0 тисяч осіб.
– Перепрошую, але на цьому слові дозвольте сказати, що ми іноді отримуємо з районів сигнали про те, що начебто служби зайнятості почали відмовляти людям у постановці на облік по безробіттю… Чи не з цієї причини зменшується кількість отримувачів допомоги?
– Повірте, хто звертається до нас за послугою пошуку роботи, ми готові допомогти, нікому не відмовляємо, якщо у людини є відповідний пакет документів для реєстрації.
Але на сьогодні у два рази збільшилась кількість вакансій у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і ми одразу пропонуємо людині роботу. Якщо немає роботи, ми пропонуємо навчання чи перенавчання під ті вакансії, які уже є, а також під потреби ринку у найближчій перспективі.
Проте, якщо до нас звертаються люди, у яких психологічно збереглась уява, що служба зайнятості – це просто виплатна каса, то вони відмовляються від наших пропозицій щодо працевлаштування і, мабуть, вважають, що ми їм бездушно відмовили у реєстрації.
ФАКТИ: Професійне навчання, організоване обласною службою зайнятості, має високу ефективність. Цього року рівень працевлаштування безробітних після закінчення навчання становить 98,2%, а за дуальною формою навчання – 100%. Це коли людина більшу частину навчання уже проходить практику у роботодавця, якому потрібні працівники певного профілю.
– Мати пропозицію роботи – це добре. Але не завжди вакансія дійсно людині підходить, треба чекати іншої і жити на допомогу по безробіттю. Яка вона сьогодні у гривневому еквіваленті, чи встигає за ростом цін в магазинах?
– Скажу так, у 2020 році рівень виплат по безробіттю складав в середньому 3100 гривень, а вже у 2021 році – 4300 гривень. При цьому максимальний рівень допомоги у 2020-му досяг 8200 гривень, а цього року – 9 тисяч гривень.
Варто зауважити, що рівень допомоги вираховується не на чийсь власний розсуд, а з урахуванням того страхового стажу та рівня заробітної плати, які були у людини до того, як вона стала до нас на облік.
Я хочу вам сказати: країна йде до того, що на обліку у службі зайнятості повинна бути більша кількість людей як шукачів роботи, а не як отримувачів коштів по безробіттю.
На сьогодні у нас на обліку 7700 безробітних, 6,9 тисячі з них отримують допомогу, а 700 людей – ні, вони мають роботу, але з нашою допомогою шукають кращу. І служба зайнятості працює з цими людьми, так має бути. У кожної людини повинна бути робота, яка годує і надихає.
Цього я бажаю усім прикарпатцям у 2022 році. І як кажуть на моїй малій батьківщині – Косівщині: “Здоров’я вам міцного і дочекати нарік!”.
Інтерв’ю вела Марія Палюга.
Фото Івана Денисюка.
Читайте:
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
