Івано-Франківськ

На Верховинщині майстриня варить гуцульські капелюхи за зразками ХVІІ сторіччя (ФОТО)

З дитинства допитлива Марія бачила, як робили капелюхи рідні, а в 19 років почала працювати самостійно.

271546885 1356511988142226 3518843627601012284 n scaled

Верховинщина багата на таланти. Гуцульські капелюхи від пані Марії. На ярмарку.

Чим відрізняються крисані-довбушівки, баршівки та шапки-рогачки та як їх виготовляють, майстриня Марія Потяк із села Красноїлля розповіла журналістці ПІК.

271578913 453471893081061 2355007148721287680 n scaled

  • На фото: майстриня Марія пропонує два капелюхи: справа — крисаня, зліва — баршівка.

«Виготовляти чоловічі головні убори мене навчив батько. Йому «фах» передав дід, а тому — прадід. Тому це наше — родинне ремесло. Я закінчила лише середню школу. Далі моїми «університетами» стали родина: чоловік та 4 дітей, ремесло і господарство», — розповідає пані Марія.

З дитинства майбутня майстриня бачила, як робили капелюхи рідні, а в 19 років почала працювати самостійно.

«Чим відрізняються ці головні убори?»,— запитую гуцульську майстриню.

271636574 624743292195268 9113632859861954872 n

«Насамперед розповім про шапку-рогачку, бо  її носять взимку, тобто тепер для неї — сезон. Це шапка зі шкіри ягняти (каракуля) або зі штучного матеріалу, що нагадує таку шкіру. Її особливістю є два гострі виступи — роги спереду», — пояснює майстриня.

Після пошиття основи рогачки, жінка вкладає всередину «штивну церату» (цупку клейонку), щоби зберігалася форма. Зверху церати дає тканинну підкладку. Два «роги» прикрашає китицями з червоних, зелених, оранжевих, бордових ниток. Найчастіше шапки-рогачки одягають колядники на зимові свята.

269931583 2122881804544733 3793715814530452796 n

Робить Марія Потяк і крисані — чорні повстяні капелюхи із невисокими боками та широкими закоченими догори краями (крисами). Звідси й назва — «крисаня».

Жінка розповідає, що крисані відомі в карпатських селах ще з XVII сторіччя. Їх носили пастухи-вівчарі. Широкі краї таких капелюхів слугували для вівчарів захистом від дощу та граду. Інша назва крисані —  «довбушівка», бо за легендами такий капелюх носив ватажок опришків Олекса Довбуш.

Носять крисані, зазвичай, одружені чоловіки.

«А баршівки, це капелюхи, в яких малі «барші» (ще одна карпатська назва країв капелюха)», — додає співрозмовниця.

У баршівках можуть красуватися хлопчики з 3-річного віку, підлітки та парубки. Зараз баршівки одягають на різноманітні свята, виступи у дитсадках та школах. А ще в них часто йдуть до шлюбу. Старші чоловіки баршівки майже не носять.

Основою для крисань та баршівок є звичайні фетрові капелюхи. Їх Марія Потяк купляє оптом у Чернівцях та закарпатському Хусті. Далі жінка  знімає з них всі стрічки та прикраси, якщо такі є, і вкидає капелюхи…в окріп, ще й доливає туди спеціальний клей.

В окропі майстриня тримає  капелюхи 10 хвилин, виймає гарячими й натягає на «формаки» (дерев’яні кулі  що схожі на людську голову).

На «формаках» Марія Потяк моделює розмір, розтягає краї (для крисані), або навпаки закочує та робить їх вужчими (для баршівки). Це небезпечна та непроста  робота, адже фетр при такому моделюванні постійно має бути гарячим. Тому треба робити все швидко, щоби не обпекти  руки.  Коли  змодельовані форма і розмір, майстриня залишає капелюхи на 2 тижні сохнути на формаках. Це робить для того, щоби головні убори стали  цупкими.

271540722 656238675817604 727117164633313082 n

Після цього крисані та баршівки  треба прикрасити.

«Для прикрас використовую золотисті пластмасові намиста, лелітки, бісер, байорки (різнобарвні шнурки) та  «черв’яки» (намотані, порізані й розпушені різнокольорові нитки)», — мовить жінка.

Роботу Марія Потяк починає так: спочатку міцною великою голкою пришиває по колу капелюха готове намисто, над ним нашиває жовті, сині та червоні «черв’яки», далі вгорі припасовує  квіти з позлітки та леліток і  знову нитки. Так робить 5-7 кіл.

Увінчує капелюх — коло з позолоченого намиста. А ще збоку капелюха майстриня пришиває різнокольоровий «огальон»-прапорець, прикрашений 20-30 квіточками з леліток. Є на капелюхах і кольорові помпони та гілочки з новорічного дощику. Останні при ходьбі трясуться, тому їх називають «трєсунками».

Аби виготовити одну шапку чи капелюх, майстрині потрібно працювати 4-6 тижнів. Зате капелюхи з-під її рук тішать погляди вельми довго.

Злата Леміш.

Фото від Марії Потяк.

Читайте також: 

Приєднуйтесь до нас  у Facebook,Instagram,Youtube та  Telegram

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено