14 червня – Всесвітній день донора крові. Про донорів та донорство напередодні свята журналістка ПІК розмовляла з Іриною ФЕДИК, медичною директоркою комунального неприбуткового підприємства «Прикарпатський обласний центр служби крові» івано-франківської обласної ради (колишня обласна станція переливання крові).
– Пані Ірино, чи не бракує в області донорів?
– На щастя, ні. Навіть коли почалася пандемія коронавірусу, то кількість донорів трохи зменшилася лише в перші дні поширення недуги. Так було у всій країні. До речі, у час пандемії до нас прийшли голова ОДА Віталій Федорів та мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, які здали кров і щиро заохочували до донорства інших. Наразі щодня у наш центр приходять 35-40 осіб віком 27-45 років, більшість – чоловіки.
Часто йдуть групами військові, поліцейські, енергетики, програмісти, чиновники, викладачі, судді, прокурори. Протягом року маємо 6-7 тисяч донорів. Із них 3,5 тисячі осіб – Почесні донори. Це ті люди, які здали по 40 і більше літрів крові.
Окремо хочу відзначити Заслуженого донора України, 59-річного працівника Коломия-депо, Михайла Іванчука. Протягом життя він здав понад 50 літрів крові. Також ми дуже вдячні івано-франківським почесним донорам: медсестрі нашого центру Нелі Солдатенко, прокурору Андрію Буці, енергетику Юрію Шутенку.
– Хто може стати донором?
– Якщо сказати за буквою закону України, то стати донором можуть люди від 18 років. Власне, і нашим наймолодшим донорам 18, а найстаршим – 60. Прикметно, що в законодавстві чітко не прописано, до якого віку можна ділитися своєю кров’ю. Але ми, лікарі, добре розуміємо, що з віком в людей загострюються різноманітні хвороби, тому старшим особам здавати кров не рекомендовано.
– Чи лише вік є перешкодою для донорства?
– Дуже слушне запитання. Тільки благородного бажання та відповідного віку (від 18 до 60) – замало. Донорами не можуть бути люди, які хворіють інфекційними, паразитарними, психічними недугами, мають злоякісні новотвори, хвороби крові, деякі хвороби легень, органів травлення, печінки, жовчних шляхів, нирок, шкіри, центральної нервової системи, вади серця, хто переніс важкі операції, контактував з інфекційними хворими, до донорства — зась.
Не можуть здавати кров ті, хто зловживає алкоголем та наркомани. Навіть особам, які зробили татуювання, протягом року здавати кров – заборонено.
Кожного, хто хоче стати донором, у нашому центрі ретельно обстежують лікарі. А ще майбутній донор заповнює спеціальну анкету, в якій вказує, чим хворів протягом життя. До речі, навіть у постійних донорів перед кожним наступним забором крові, щоразу беруть до 40 мілілітрів рідини на контрольний аналіз.
– Як готуватися до здачі крові?
– Насамперед треба мати гарний настрій (сміється). Поспати не менше 8 годин, з’їсти легкий сніданок (бо зазвичай здача крові відбувається в першій половині дня). Також за добу до процедури не вживати навіть легких алкогольних напоїв та не палити. Щодо статевого життя — жодних заборон.
До речі, донори здають і цільну кров, і плазму. Цільну кров можна здавати не частіше 4-5 раз у рік. А плазму – раз на два тижні. Процедура забору цільної крові триває до 10 хвилин, плазми — до 1 години. При кожній кроводачі беруть не більше 450 мілілітрів життєдайної рідини.
– Кров якої групи здають найчастіше, а якої — бракує?
– Найбільше донорів у нас з 1 і 2 групою крові, резус «+». І саме такої крові найбільше потребують. Рідко трапляються донори з 3 і 4 групою резус «-» та цієї крові треба менше. Тобто є відповідний баланс. Із нашого центру кров відправляють у всі медичні заклади Прикарпаття. Найчастіше – в обласну клінічну лікарню, що на Пасічній та в обласну дитячу клінічну лікарню.
Інтерв’ю вела Злата Леміш.
Фото з архіву комунального неприбуткового підприємства «Прикарпатський обласний центр служби крові» Івано-Франківської обласної ради.
Читайте також:
Перша леді України захворіла на COVID-19
В яких лікарнях Прикарпаття найбільше хворих на коронавірус?
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
