Типовий проєкт мінкульту
Це був проєкт, типовий за своїм виглядом подібних споруд, від “Прикарпатжитлобуд” (проект № 2-06-60), розроблений Державним проєктним інститутом “Гіпротеатр” Міністерства культури СРСР 29 жовтня 1956 року.
Цікаво, що сам проєкт отримав оцінку лише “добре”. 2 листопада 1963 року газета «Прикарпатська правда» сповістила читачів, що на Івано-Франківщині відкрився перший широкоформатний кінотеатр – «Космос». На той час в обласному центрі було п’ять кінотеатрів, але до нового їм було далеко.
«Чим він відрізняється від інших? Насамперед тим, що глядач дивиться фільм на екрані розміром понад 140 м2, зробленому із спеціального матеріалу – пластикату. Плюс 80 гучномовців, розташованих по всьому залу. В залежності від дії на екрані звук чути у різних точках залу. Все це створює ефект присутності – глядач немов стає учасником кіношних подій», – співала дифірамби новому кінопалацу тогочасна преса.
Цікаво, що першим фільмом, який прокрутили у «Космосі», стала пригодницька стрічка кіностудії імені Довженка «Закон Антарктиди».
“Космічний” фасад Фіголя
Якщо всередині кінотеатр був обладнаний за останнім словом техніки, то ззовні виглядав досить скромно – бетонна коробка, облицьована сірою плиткою. Невдовзі відомий художник Михайло Фіголь «оживив» фасад мозаїкою у вигляді голови космонавта, супутника й ракети, яка летить, звісно, у космос.
Провал у ночі
Після першого, прем’єрного, показу, на якому знаходились тільки перші особи міста, області та члени приймальної комісії по прийняттю даного об’єкта (кінотеатра) в експлуатацію в ночі, після сильної зливи в залі впали деякі конструктивні елементи кріплення стелі.
Це сталося через недотримання проєкту – були закладені двотаври, по факту збудували зі звареними швелерами ще й недостатньо довгими. Після проведення термінових аварійних робіт кінотеатр прийняв перших глядачів.
Кіно на кістках
Збудований кінотеатр дійсно місці єврейського цвинтаря (окописька), який простягався від сучасної вул.Незалежності до бані по вул.Стефаника (за Польщі Королеви Софії) і ліворуч аж до сучасної вул.Підгірянки (мапа 1932 року). Ще в 1957 році (скан-копія протоколу) радянське керівництво вирішило ліквідувати єврейський цвинтар. Невдовзі почалось варварське знищення окописька з зачищенням території.
Ще наші предки з пошаною ставилися до цвинтарів і місць масових захоронень. Вони знали – це не тільки вияв поваги, а й можливість убезпечити себе від так званих полтергейстів, духів, що тривожать живих у домівках.
Жива музика та дитяча кімната
Аби малюки не заважали батькам дивитися кіно, на вечірніх сеансах діяла дитяча кімната із нянею. А для дорослих-неодружених працював кіноклуб для тих, кому за тридцять, – «Давайте знайомитися». Старожили пам’ятають, як перед сеансами у вестибюлі якась жінка грала на роялі та незнайомі люди запрошували один одного до танцю.
90-ті та дискотека “Ура”
На початку 1990-х заклад переживав не найкращі часи. Кіно тут більше не крутили, та успішно функціонувала популярна дискотека «Ура». Поки молодь танцювала, приміщення потрохи руйнувалося. Невідомо чим би все закінчилось, якби не прийшов інвестор – кінотеатр отримав друге життя, писав “Репортер“.
Нове життя старого “Космосу”
Офіційне відкриття оновленого «Космосу» відбулося 6 вересня 2004 року показом фільму «Троя». Обидва зали укомплектували ергономічними кріслами підвищеної комфортності «Seating Concept» (США) та системою звуку Dolby Digital. Не пошкодували грошей і на вентиляцію – навіть при аншлагу в залі повітря завжди свіже. Розміри екрану у великому залі викликають повагу – 18,1 х 7,6 метрів. Інтер’єр залів виконаний у сіро-синіх кольорах, які вважаються класичними у кінопрокатній індустрії.
Читайте також у рубриці “Ретро Івано-Франківськ”:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
