У Івано-Франківську, при парафії Богоявлення Господнього діє Паломницький центр «Метаноя», що з грецької означає «глибоке переосмислення, навернення». Парох парафії отець Зеновій Слоїк розповів читачам ПІК, чому важливо брати участь у прощах, паломництві та що для цього потрібно.
Паломництво – це переміни у житті людини
«Паломництво чи проща – це не є щось нове, оскільки навіть пресвята родина – Ісус Христос зі своїми батьками йшли у паломництво до Єрусалиму. І Євангеліє дуже гарно описує цю подію віднайдення Ісуса Христа у Єрусалимському храмі», – розповідає отець.
За його словами, дуже багато людей, які беруть участь у паломництвах, відчувають певні переміни у своєму житті, адже кожна проща – це насамперед зустріч з Богом:
«Маємо розуміти собі, що у паломництві не тільки «Я» беру участь, але й Господь бере участь зі мною. Відбувається різного роду переосмислення життя, навернення, навіть чуда, чи то особисто у «моєму» житті чи в житті тих, за кого я їду молитися».
Людина не завжди може дооцінити силу молитви
Священник зазначає, що коли ми молимося – це не тільки ми говоримо, Господь також через молитву промовляє до нас:
«Він промовляє різними знаками: словом Євангельської правди, через добрих, побожних людей, які зустрічаються у нашому житті, навіть через наших ворогів, через певні життєві випробування, виклики. Але, щоб людина, християнин, могла почути голос Божий, вона має «налаштуватися цю хвилю», як той радіоприймач».
Щось подібно й у паломництві, потрібно інколи також зробити декілька кроків на зустріч з Богом.
Що потрібно, щоб поїхати в паломництво
Отець Зеновій зауважує, що люди інколи вагаються їхати чи не їхати, а що там буде, але перш за все варто зрозуміти, що «я» їду шукати – якоїсь «духовної покупки» чи чогось земного і матеріального.
«Насамперед, щоб поїхати чи піти на прощу, мусить бути бажання, але бувають й такі випадки, коли людина бере участь можливо й не зовсім свідомо. Наприклад, подруга запросила вас поїхати з нею. Втім вже не так важливо, як людина потрапила у цей автобус, вона вже є активним учасником паломництва», – пояснює священник.
Окрім того, людина їде на прощу з певними намірами та проханнями:
«Зараз у час війни, у нас єдине намірення – це переможний мир і захист військових. Проте є й особисті намірення. І це не означає, що один намір буде виконаний, інший – не буде. Це не так, як у їдальні – я беру борщ, друге і чай. А мені кажуть: «Ви не гідні сьогодні випити чаю», так не діє. Господь чує все, що ми у нього просимо, але він й дає час, щоб людина «доросла» до того прохання, з яким вона їхала».
Ще із Біблії нам відомо, що Христос вчиняв різні чуда, але це не означає, що вони ставалися одразу, без певної передумови. Так і з проханнями – у когось через рік, а у когось – через 10…
Навернення без покаяння дуже важко зреалізувати, тому на прощі людина має посповідатися й прийняти святе Причастя.
«Навіщо носити роками тягар гріхів у собі, якщо можна прийти, висповідатися і відчути себе іншою людиною. Буває люди в тяжких гріхах живуть, а потім виходять зі сповіді й плачуть, як малі діти», – каже о.Зеновій.
Наприклад, коли людина приїжджає у Меджугор’є, вона одразу бачить переміни у своєму житті, відчуває любов Божу, цей стан і називається «метаноя» – навернення, переміна:
«Це місце намолене, там ти відчуваєш себе поза тим світом, до якого ти звик у повсякденному житті. Там ти нічого не мусиш, просто молишся і за все дякуєш».
Війна й паломництво
За словами священника, в якісь мірі воєнні події стимулюють людину звертатися до Бога. Зараз у часі війни, участь у паломництвах за кордоном беруть винятково жінки, адже чоловікам заборонено виїзд:
«Жінки емоційно все приймають, через серце. Чоловіки навпаки хочуть чіткості й перейняти все через розум. Можливо це й робить нас єдиними. Адже як каже Христос, чоловік живе для жінки, а жінка – для чоловіка й разом вони одне ціле».
Повномасштабне вторгнення рф в Україну змусило людей, християн задуматися про свій духовний стан.
«От інколи чую від людей, де є Бог, як би був Бог – то війни б не було. І якщо ми ставимо собі це питання, то одразу задаймо одразу й інше – хто є творцем війни? Але якщо людина живе з Богом, то вона вже бачить кінець цьому всьому, адже правда Боже завжди перемагає, яке б зло страшне не було. Так, через важкі випробування, бо люди помирають на війні, своєю смертю дають нам можливість мирно жити», – наголошує отець.
Куди дивимося, тим і живемо
Священник Зеновій Слоїк каже, що чим більше ми дивимося на гріх – тим більше, той гріх починає нас спокушати, тому нам треба дивитися на Бога:
«Всі люди хочуть бути щасливими, але кожен бачить це щастя по-різному. Але чи може людина бути щасливою без Бога?…»
До слова, 21-26 грудня паломницький центр «Метаноя» запрошує вірян взяти участь у спільні прощі до Меджугор’є й відсвяткувати Різдво Христове у святому місці.
Читайте також у ПІК:
- З вірою у перемогу: у Франківську медики власноруч виготовили обереги та передали їх військовослужбовцям (ВІДЕО)
- Стало відомо, за яким календарем будуть святкувати Різдво українські греко-католики
- Прикарпатський священник розповів, як християнам впоратися з негативними емоціями
- День ЗСУ, Одеса без світла, біла тканина: ТОП-10 новин тижня за 5-11 грудня 2022 року (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
