Військовий Андрій Смоленський став на захист країни у квітні 2022 року. Чоловік від початку вирішив йти в ЗСУ, та взяли його не одразу.
Наприкінці травня вже цього року поблизу Роботиного на Запоріжжі боєць отримав важке поранення, повідомляють в КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.
Як це сталося він не пам’ятає: “Прокинувся вже на койці від дурного сну. Очі так і не відкрились…”. Нині очима й руками Андрія є його Аліна.
Відколи Андрій втратив зір та частини рук минуло вже пів року. За п’ять років активного й цікавого життя ще зовсім юна сімейна пара вперше надовго розлучилася з початком великої війни – і ця розлука цілковито змінила їхнє життя. У перший день повномасштабного вторгнення Андрій відвіз кохану до рідних в центральну Україну, а згодом – за кордон.
“Я то приїздила до нього, то поверталась назад. Загалом ми були на відстані майже півтора року”, – розповідає Аліна.
На запитання, як їй вдається триматися, Аліна відповідає: “В мене все добре. В мене є Андрій – і він мене підбадьорює…”.
Дотепний, цікавий, харизматичний та з гострим аналітичним розумом киянин Андрій Смоленський до війни працював антикризовим менеджером у великих міжнародних корпораціях. Свій талант він реалізовував у професії, потім – на фронті.
Нині він переповідає, що коли до нього дзвонять побратими, то відрекомендовується генералом Безрученко і, як діючий командир підрозділу, ще трохи радить їм, як ефективно здійснити ту чи іншу операцію зі знищення ворога.
Андрій розповідає багато цікавого про своїх побратимів, міркує та аналізує, що може допомогти нашому військові знищити ворога… І дуже хоче, аби якнайшвидше з’явилися технології, які допоможуть відновити зір
“Кажуть, що за шість-десять років винайдуть біонічні протези ока. Тож було б добре знову побачити цей світ. Принаймні чорно-білим…”, – каже Андрій.
В обласній клінічній лікарні наприкінці жовтня в рамках міжнародної місії військового Смоленського оперували канадські реконструктивні хірурги. Нині він тут проходить реабілітацію.
Читайте також:
- Російський полон: українець за п’ять місяців втратив 77 кілограмів
- “Я своїх хлопців не залишу”: історія військового-прикордонника з Франківщини
- Продовжував стрільбу лежачи: історія військового-прикордонника з Коломийщини на псевдо “Воділа” (ФОТО)
- Втратив ногу на війні та мріє про протез: історія бійця, який проходить реабілітацію на Прикарпатті (ВІДЕО)