Сто років тому, коли Івано-Франківськ ще називалося Станиславовом, свят було… три. Кожна громада жила за власним календарем, однак спільним залишалося одне — бажання бодай на мить забути щоденні турботи й повірити, що наступний рік буде кращим.
Місто, де Новий рік приходив тричі
На початку ХХ століття Станиславів був багатонаціональним і багатокультурним містом. Тут мирно співіснували різні традиції — і це особливо яскраво проявлялося під час новорічних свят, писала історик Олена Бучик.
Поляки зустрічали Новий рік у сильвестрову ніч з 31 грудня на 1 січня. Українці святкували пізніше — в ніч на 14 січня, називаючи цей день «руським Новим роком» або Василевою ніччю. Єврейська громада ж мала власний Новий рік — Рош-га-Шана, який зазвичай припадав на початок осені.
Передсвяткова лихоманка і «золота неділя»
Підготовка до свят охоплювала все місто. Останню неділю перед Різдвом і Новим роком у Станиславові називали «золотою» — у цей день працювали всі крамниці без винятку, а місто буквально потопало в натовпах покупців.
Міська преса докладно змальовувала типові передсвяткові маршрути: цукерні з гарячим чаєм і тістечками, бакалійні крамниці, дроґерії з парфумами, модні магазини одягу, книгарні.
Навіть коли здавалося, що покупки завершено, з’являвся ще один «потрібний» магазин — і похід тривав далі, попри мороз і втому.
Ялинки, базари і символи свята
За ялинками мешканці Станиславова йшли на Тринітарську площу, де традиційно влаштовували ялинковий базар. Прикраси для святкового дерева мали глибоке символічне значення.
Ось як описувала святкове деревце місцева преса в 1907 р.:
«Поряд із яблуками на ялинці висять золочені горіхи, помаранчі, вже у власному кольорі, фініки, печиво. На ній можна побачити троянди з цукру – оздоби з великоднього торта, заховані ощадливою мамою, квіти, виготовлені з білої шкіри, й пуп’янки тюльпанів з тонкого білого паперу…».
Вершечок ялинки прикрашали зіркою, яка асоціювалася з вифлеємською зорею. Обов’язковими прикрасами були фігурки янголів, які мали опікуватися домом і всією родиною, і свічки – знак божественного світла, яке відганяло злих духів.
Яблука символізували біблійний фрукт, а горіхи – добробут і силу. Паперові гірлянди були символом родинних зв’язків, а дзвоники – добрих новин. Центральної міської ялинки тоді ще не встановлювали, зате на ратушній вежі сидів трубач пожежної служби і вигравав на трубі колядки.
Центральної міської ялинки тоді ще не було, зате з ратушної вежі лунав звук труби — пожежний трубач виконував колядки, сповіщаючи місто про свята.
Сильвестрова ніч: коли Станиславів не спав
Найгучніші гуляння відбувалися саме в ніч на 1 січня. У цей час Станиславів змінювався до невпізнаваності. Кав’ярні, ресторації, винарні та кнайпи були переповнені.
Міське казино, ресторани Гаубенштока, кав’ярні Новорольського, Стаффа й Ертля змагалися за гостей, пропонуючи оркестри, танці та святкові страви. У деяких закладах новорічна забава тривала до ранку, а власники робили все, аби відвідувачі запам’ятали цю ніч.
Ось як описувала місцева преса зустріч нового 1904 року.
“Весело розважався Станиславів. Сильвестрова ніч залишила приємні спогади нашим милим паням, які в міському казино дочекалися не лише півночі, а й карнавалу. Веселощі осяяли навіть серйозні обличчя постійних гостей ресторану Гаубенштока, які в шанованому товаристві смакували делікатеси за своїм столиком, запиваючи їх пивом. В цукернях Новорольського, Стаффа та Ертля гості об’їдалися пончиками, а один пан у цукерні Новорольського навіть поставив рекорд, з’ївши їх аж три дюжини. В усіх кав’ярнях, рестораціях і винарнях було шумно і людно. Всі власники докладали чималих зусиль, аби зробити цю ніч якомога приємнішою для гостей. В кнайпі Голдера на площі Міцкевича пили житню горілку просто з бляшанок, а компанія панів хляла шампанське в окремому залі в товаристві співачок німецької оперетки. А в Новий рік усі, хто хотів і не хотів, приходили вітати. Руки аж мліли від численних рукостискань, шлунок був переповнений алкоголем, адже з кожним гостем треба було випити. А кишеня… з нею було найгірше, бідолаха дістала сухоти і схудла так, що аж шкода було дивитися”.
Газети жартували: після свят у місті найбільше страждали руки — від нескінченних привітань, шлунки — від надміру їжі, і кишені — від надто щедрих витрат.
Хто залишав гулянку першим
Журналісти уважно спостерігали за новорічною публікою. Першими з ресторанів зазвичай виходили старші кавалери, які добре пам’ятали наслідки минулих свят. Ближче до світанку додому поспішали жонаті чоловіки, які «зайшли лише на хвилинку». А найдовше гуляли колишні вояки — якщо взагалі поверталися тієї ночі додому.
Поліційні хроніки після Нового року традиційно поповнювалися повідомленнями про надмірне святкування, тож січень для судових урядників був робочим місяцем.
«Руський Новий рік»: тиша, молитва і надія
На відміну від галасливої Сильвестрової ночі, український Новий рік мав значно стриманіший характер. У ніч на 14 січня віряни збиралися на урочисту службу в греко-католицькій катедрі.
Саме цього дня 1907 року в Станиславові відкрили греко-католицьку духовну семінарію. Напередодні українська молодь дискутувала про майбутнє освіти й ідею створення українського університету.
У селах же Василева ніч була часом народних гулянь, колядок і ворожінь. Люди вірили, що цієї ночі відкривається небо, а загадане бажання може здійснитися.
Єврейський Новий рік: час підсумків і покаяння
Єврейський Новий рік — Рош-га-Шана — проходив у місті без гучних розваг. Найбільше пожвавлення спостерігалося на пошті, адже громада масово надсилала вітання родичам і знайомим.
У синагогах сурмили в шофар, нагадуючи вірянам про Божественний суд. Свято було присвячене роздумам над прожитим роком, каяттю й надії на милість Творця. На святковому столі обов’язково були яблука з медом — символ солодкого життя в новому році.
Свята без ідеалізації: пожежі, крадіжки і зростання цін
Новорічні дні не завжди минали безхмарно. У пресі з’являлися повідомлення про пожежі, крадіжки коштовностей, екстрені медичні випадки. Часом саме на свята припадали й неприємні новини — наприклад, підвищення цін на залізничні квитки.
Такі історії нагадували: навіть у святкові дні місто жило реальним, не завжди легким життям.
Читайте також:
Оперативні новини у TELEGRAM
