“Азартні ігри — це не лише казино, ставки чи лотереї, а й трейдинг на біржі, мобільні ігри з платними елементами та інші форми ризикових фінансових операцій. Люди часто не усвідомлюють, що їхня поведінка набуває ознак залежності, через що пізно звертаються по допомогу”, – наголошують в Центрі громадського здоров’я МОЗ України.
Чим небезпечна ігрова залежність?
Лудоманія часто призводить до депресії, тривожності, агресії, фінансових боргів і конфліктів у сім’ї. Людина може приховувати проблему або заперечувати її існування.
Фахівці радять насторожитися, якщо протягом року у людини з’являються щонайменше чотири з таких ознак:
-
азартні ігри займають усе більше часу;
-
виникають борги та фінансові проблеми;
-
погіршуються стосунки з близькими;
-
з’являється дратівливість, замкнутість, втрата інтересу до звичних занять;
-
людина бреше або приховує свою участь в азартних іграх.
Що робити рідним ігромана?
Психологи наголошують: не варто звинувачувати чи соромити людину. Важливо говорити спокійно, без тиску, пропонувати допомогу й підтримку, але не контролювати кожен крок. Фахівці радять звертатися до сімейного лікаря, психіатра або психотерапевта, адже лікування ігрової залежності можливе.
Також в Україні існує механізм самообмеження через КРАІЛ — людину можуть внести до спеціального реєстру й заборонити їй доступ до азартних ігор щонайменше на пів року.
Лудоманія у ЗСУ
Наприкінці березня 2024 року тема ігрової залежності серед військових уперше набула широкого розголосу. Про неї публічно заявив боєць ЗСУ та активіст Павло Петриченко. Він пояснював, що через постійний стрес, обстріли й бойові дії телефон часто стає єдиною «розрадою», яка швидко може перерости в залежність і борги.
Петриченко зареєстрував петицію з вимогою заборонити азартні ігри для військовослужбовців на час війни. Петиція за добу зібрала необхідну кількість підписів. У квітні 2024 року, вже після загибелі активіста на фронті, Президент України ввів у дію рішення РНБО щодо протидії негативним наслідкам азартних ігор.
Рішення РНБО передбачило:
-
повну заборону азартних ігор для військовослужбовців під час воєнного стану;
-
обмеження реклами азартних ігор, зокрема з використанням символіки ЗСУ;
-
блокування нелегальних онлайн-казино;
-
запровадження лімітів гри та витрат для гравців;
-
створення державної системи онлайн-моніторингу.
Що вже вдалося реалізувати:
-
Мінцифри домоглося блокування 81 застосунку онлайн-казино в App Store та Google Play.
-
Нацбанк заборонив банкам і ломбардам приймати в заставу товари подвійного призначення — дрони, тепловізори, бронежилети.
-
Мінсоцполітики підготувало державний стандарт соціально-психологічної реабілітації людей з ігровою залежністю.
-
ЗСУ проводять роз’яснювальну роботу та залучають психологічні служби для допомоги військовим.
Фахівці наголошують: ігрова залежність — це не слабкість характеру, а хвороба. І чим раніше людина або її близькі звернуться по допомогу, тим більше шансів повернути контроль над життям.
Читайте також у ПІК: