Станом на кінець березня 2026 року щонайменше 40 % потужностей експорту нафти Російської Федерації припинено або серйозно обмежено, що еквівалентно приблизно 2 мільйонам барелів на добу (bpd), свідчать розрахунки агентства Reuters.
Це стало наслідком систематичних атак українськими безпілотниками на нафтову інфраструктуру, порушень роботи важливих трубопроводів, а також затримання суден і танкерів із російською нафтою, пише ПІК.
Масштаби диспропорції: частина потужностей вимкнена
Упродовж кількох тижнів цілеспрямовані удари по ключових нафтових вузлах — включно з портами Новоросійськом, Приморськом та Усть‑Лугою на Балтійському й Чорноморському узбережжі — призвели до тимчасової зупинки завантаження танкерів і часткового виходу з ладу цих портів.
Саме ці вузли забезпечують значну частину експорту нафтової сировини та продуктів, що й стало причиною майже 40 % скорочення загального обсягу експортних потужностей.
Також значно постраждала частина магістральних маршрутів, у тому числі ділянки важливого нафтового трубопроводу «Дружба», який до повномасштабної війни забезпечував транзит російської нафти до країн Центральної та Східної Європи.
Аналітики Reuters назвали це найсерйознішим порушенням поставок російської нафти в сучасній історії, яке сталося на тлі глобального підвищення цін на сировину вище $100 за барель через непередбачувані коливання на Близькому Сході.
Навіть скорочення — але доходи зростають
Паралельно інша велика міжнародна агенція — Bloomberg — повідомляє, що дохід росії від експорту нафти зріс приблизно вдвічі, до $270 млн на день станом на 24 березня. Це стало можливим через низку зовнішніх факторів:
- зростання світових цін на нафту, що стало реакцією ринку на конфлікт між Іраном і США/Ізраїлем та закриття Ормузької протоки;
- тимчасове послаблення санкцій США щодо купівлі російської нафти окремими країнами;
- збільшений попит на енергоносії з боку низки азійських країн, зокрема Індії.
Такий контраст — скорочення обсягів поставок і зростання валютних надходжень — може бути пояснений тим, що навіть при нижчих обсягах експорту Росія отримує більше валютних коштів через вищі світові ціни на сировину.
Однак цей ефект є тимчасовим і короткостроковим, тоді як структурні проблеми залишаються.
Що впливає на скорочення експорту
1. Удари по портовій інфраструктурі
Цілеспрямовані українські атаки дронами та безпілотними комплексами неодноразово вражали нафтові термінали на Балтійському та Чорноморському узбережжі, що спричиняло пожежі та тимчасове призупинення завантаження танкерів.
2. Пошкодження трубопроводів
Частина магістральних трубопроводів, серед яких «Дружба», була виведена з ладу після вибухів і пошкоджень. Це обмежило транзитні потоки на захід і до Центральної Європи.
3. Захоплення танкерів
Затримання або арешти суден, які везли російську нафту, також скоротили обсяги постачань і внесли додаткові логістичні труднощі.
4. Санкції та обмеження торгових шляхів
Хоча російські постачання на деякі ринки тривають, санкційне середовище змушує Москву шукати обхідні маршрути, трансформуючи експортні потоки на довші маршрути в Азію та інші регіони.
Економічні та політичні наслідки
Для російського бюджету
Нафта та нафтопродукти — критично важливий джерело валютних надходжень для росії, що забезпечує значну частину бюджету та фінансування держпрограм. Часткове зменшення потужностей на 40 % без стабільної компенсації може чинити тиск на бюджетні доходи у довгостроковій перспективі, особливо якщо світові ціни впадуть.
Для глобального ринку
Скорочення постачань у поєднанні з геополітичними ризиками, зокрема конфлікт на Близькому Сході, сприяє волатильності на нафтових ринках з ризиком подальших коливань цін.
Довгострокові ризики та адаптація
Росія намагається адаптуватися до нових умов, переорієнтовуючи поставки на азійські ринки. Проте ці маршрути не завжди можуть компенсувати втрати західних напрямків, оскільки мають інші логістичні та інфраструктурні обмеження.
Підсумок
Ситуація з російським нафтовим експортом у березні 2026 року демонструє глибоку структурну напругу між короткостроковими прибутками на тлі високих світових цін і довгостроковим тиском на експортний потенціал через пошкодження ключових потужностей.
Це створює системний виклик для економіки росії, яка суттєво залежить від експорту енергоносіїв, і водночас продовжує впливати на глобальні енергетичні ринки.
Читайте в ПІК:
- Зеленський заявив про тиск США: гарантії безпеки в обмін на вихід ЗСУ з Донбасу
- Дрони атакували Ленінградську область: які наслідки
- США передали Ірану план завершення війни: що відомо про 15 пунктів
- “Добрі” БпЛА уразили нафтоналивний термінал у рф: сталася пожежа
- Війна на Близькому Сході: Ізраїль заявив про нову хвилю ударів по Тегерану
