
Історія, яка почалася ще у січні 2015 року з двох оперативних закупок у центрі Коломиї, завершилася лише навесні 2026-го — повним виправданням обвинуваченого.
За цей час справа встигла пройти через вирок, апеляцію, новий розгляд, втрату доказів і навіть смерть фігуранта, пише ПІК.
Коломийський міськрайонний суд, аналізуючи матеріали провадження, дійшов висновку: обвинувачення не просто не доведене — значна частина доказів отримана з такими порушеннями, що їх взагалі не можна використовувати.
Обвинувачення, побудоване на «контрольних закупках»
За версією слідства, чоловік займався збутом наркотиків у Коломиї. У матеріалах справи фігурують два епізоди — продаж амфетаміну та канабісу різним особам упродовж двох днів. Після цього його затримали, а під час обшуку нібито знайшли ще кілька згортків із наркотиками.
Формально доказова база виглядала типовою для подібних справ: протоколи оперативних закупок, пояснення «легендованих» покупців, вилучені речовини та висновки експертів. Саме на цих матеріалах і будувалося обвинувачення.
Втім, під час судового розгляду з’ясувалося, що за цією зовні «класичною» схемою приховується цілий комплекс процесуальних проблем.
Справу довели до кінця вже після смерті обвинуваченого
Особливості цій справі додав і той факт, що обвинувачений не дожив до фінального рішення суду. Попри це, провадження не закрили.
Його батько наполіг на продовженні розгляду — не заради формального рішення, а для повної реабілітації сина. У суді він прямо заявляв, що справа була сфабрикована, а правоохоронці діяли з порушенням закону, зокрема тиснули на свідків і нехтували базовими процесуальними нормами.
Таким чином, суд розглядав цю справу вже не лише як кримінальне провадження, а фактично як перевірку законності дій правоохоронної системи в цілому.
Скасований вирок і роки повторного розгляду
Це провадження вже мало свою «судову історію». У 2015 році чоловіка визнали винним, однак уже за рік апеляційна інстанція скасувала вирок і направила справу на новий розгляд.
Після цього процес затягнувся на роки. Склад суду змінювався, прокурори неодноразово не з’являлися на засідання, свідків не могли доправити до суду, а строки розгляду неодноразово виходили за межі розумного.
У підсумку справа, яка теоретично могла бути завершена за кілька місяців, розтягнулася більш ніж на десятиліття.
Суд детально розібрав кожен доказ — і поставив під сумнів майже все
Аналізуючи матеріали, суд фактично крок за кроком перевірив законність кожної слідчої дії. І саме тут почали проявлятися ключові проблеми.
Передусім ідеться про самі оперативні закупки, які стали основою обвинувачення. Як з’ясувалося, вони проводилися без належного процесуального оформлення. Зокрема, у справі не було постанови прокурора, яка є обов’язковою для таких дій. Ба більше — відсутні будь-які підтвердження того, що для закупок використовувалися офіційні кошти правоохоронних органів.
Це поставило під сумнів сам факт проведення закупок у законний спосіб. Суд прямо зазначив: якщо походження грошей не підтверджене, виникає обґрунтований сумнів у тому, що ці операції взагалі відбувалися так, як описано в матеріалах справи.
Ознаки провокації: чому друга закупка стала ключовою
Окрему увагу суд приділив логіці дій правоохоронців. Після першої закупки, яка відбулася 9 січня, у них вже були підстави для реагування — зокрема для затримання особи або відкриття кримінального провадження.
Однак цього не сталося. Натомість наступного дня була організована ще одна закупка.
Суд оцінив це як можливу провокацію. У рішенні наголошується: правоохоронці не повинні створювати умови для вчинення нових злочинів, якщо вже мають достатньо даних для їх припинення.
Таку позицію підтримує і практика Європейського суду з прав людини, яку суд прямо цитує. Відповідно до неї, докази, отримані внаслідок підбурювання, не можуть використовуватися у кримінальному процесі.
Свідки, які не з’явилися — і заяви про тиск
Не менш серйозні проблеми виникли і з показами свідків. Особи, які нібито купували наркотики, фактично так і не були допитані в суді.
Ба більше — один із ключових свідків у письмових зверненнях заявляв, що давав покази під тиском поліції. За його словами, правоохоронці змушували його обмовити обвинуваченого, погрожуючи проблемами із законом.
Суд не мав можливості безпосередньо перевірити ці твердження через відсутність самого свідка, однак сам факт таких заяв ще більше підірвав довіру до доказової бази.
Порушення під час затримання і проблеми із захистом
Ще один важливий аспект — дотримання права на захист. Суд встановив, що під час затримання обвинуваченого не було забезпечено належної участі адвоката.
Фактично процесуальні дії проводилися за відсутності захисника, що є грубим порушенням. Згодом це підтвердила і дисциплінарна комісія, яка притягнула адвоката до відповідальності.
У результаті суд визнав недопустимими і ті докази, які були отримані під час таких дій.
Речові докази, яких більше не існує
Один із найбільш показових моментів справи — доля речових доказів.
Наркотичні речовини, які вилучили під час затримання і які мали бути ключовим доказом у справі, знищили ще у 2017 році. Це сталося попри те, що вирок на той момент вже був скасований, а справа перебувала на новому розгляді.
Фактично суд був позбавлений можливості повторно дослідити ці матеріали, що ще більше послабило позицію обвинувачення.
Фінальний висновок суду
У підсумку суд дійшов до доволі жорсткого висновку: сторона обвинувачення не змогла довести вину особи поза розумним сумнівом.
Більше того, значна частина доказів була отримана з порушенням закону, а інша — не підтверджена належним чином.
У такій ситуації, відповідно до принципів кримінального права, всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого.
Повне виправдання і зняття арештів
Суд визнав чоловіка невинуватим за всіма інкримінованими статтями. Також було скасовано арешти на його майно, включно з грошовими коштами, телефоном і часткою квартири.
Витрати на проведення експертиз суд поклав на державу.
Чому ця справа важлива
Цей процес став ще одним прикладом того, що в українській судовій практиці вирішальним є не лише сам факт можливого злочину, а й спосіб, у який зібрані докази.
Суд фактично продемонстрував: навіть у справах, пов’язаних із наркотиками, де традиційно велика роль оперативних матеріалів, порушення процедури може звести нанівець усю доказову базу.
Інакше кажучи, боротьба зі злочинністю не може відбуватися ціною порушення закону — інакше результат такої боротьби не витримає перевірки в суді.
Читайте в ПІК:
- У Долині підліток розпилив газ в обличчя іншому: матір оштрафували
- У Надвірній чоловік погрожував співмешканці: жінка викликала поліцію
- Вдарив дружину під час сварки: суд на Франківщині виніс вирок військовому
- Смертельна ДТП і втеча: у Франківську суд арештував поліцейського без права застави