Сьогодні, 25 листопада, Франківський драмтеатр провів пресконференцію з нагоди прем’єри трагедії Софокла «Едіп» в перекладі Івана Франка, повідомляє ПІК.
“Це вже третя спроба поставити виставу. Спершу планували прем’єру ще на 11 квітня. Тому ця робота є довгоочікуваною, як вистави у часи Давньої Греції, коли усі старі, малі, і навіть жінки, яким грати в театрі було заборонено,- йшли на свято, що починалося в Афінах удосвіта і тривало до пізньої ночі. Для нашого театру така вистава – це іспит, наскільки ми готові ставити різну драматургію. І завтра – післязавтра ми побачимо, чи ми його пройшли. “, – розповідає Ростислав Держипільський.
Режисер-постановник вистави – Андрій Приходько, художник – Богдан Поліщук, композитори – Іван Оглоблін і Сусанна Карпенко, хореограф – Дмитро Лека. Головні ролі зіграють Олексій Гнатковський, Юрій Хвостенко, Павло Кільницький. Хор – 20 артистів театру.
Вистава несе естетичну та пізнавальну цінність, адже глядачі можуть доторкнутися до давньогрецької драматургії. До слова, костюми були зроблені за грецькими мотивами.
“Це виклик. І з акторської сторони. Це честь і відповідальність, адже це світова класика. З іншої сторони це особистий виклик. Бо теми, які зачіпаємо є загальними і особистими. І тут йдеться і про сімейні стосунки, але все ж більше про державні. Кожен з нас бере на себе велику ношу, Божу, тобто більшу ніж він може зробити. Ми самі знаємо, що нам краще робити, але забуваємо слухати Бога“, – розповідає Олексій Гнатковський, у виставі він виконує роль Едіпа.
Режисер Андрій Приходько відзначає, що ця трагедія – це перетин або роздоріжжя, де зустрічаються різні древні архаїчні персонажі з кожним із нас
«Ми часто думаємо, що все, що відбувається з нами – унікальне та ексклюзивне, а насправді цьому – уже 2,5 тисячі літ. Наша вистава – це історія перетворення головного героя на мудреця. Тому традиційний хор уособлює люд, нарід, наших сучасників. Цей люд – він то святий, то зовсім не святий», – коментує Андрій Приходько.
Довідково: “Цар Едіп” — одна з семи трагедій афінського поета і драматурга Софокла про трагічну долю царя Фів Едіпа, сина Лая й Іокасти, який у спробі уникнути похмурого пророцтва здійснив його, ненавмисно вбивши свого батька і одружившись на матері, а свої дні закінчив сліпим жебраком і вигнанцем. Однак, у версії режисера Андрія Приходька Едіпів комплекс – це не так про збочені стосунки з мамою, як про здатність зробити будь-якою ціною те, що зробити необхідно. Ціною вигнання, самозречення і фізичних та моральних страждань, котрі і ведуть до вищої мудрості.
Трагедія посідає важливе місце у розвитку європейського, а зокрема українського театрального процесу. На українських теренах трагедія стала темою для діалогу між європейськими культурами. Через вистави режисери намагалися самоідентифікуватися в європейському театрі ХХ ст.
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте також:
- “Хлібом-сіллю”: у Франківському драмтеатрі анонсували прем’єру театрального кінопроєкту (ВІДЕО)
- Вистава франківського драмтеатру претендує на Шевченківську премію (ФОТО)
