Коли власний живий досвід та емоції від подорожі гармонійно накладаються на календар і глибокі сенси. І сьогодні саме такий момент.
«Хресту ТВОЄМУ поклоняємося, ВЛАДИКО,і святе Воскресіння ТВОЄ славимо», — співають сьогодні у християнських храмах.
І знаково саме в День Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього побувати в італійському місті Турин, яке посідає особливе місце у християнському світі. Адже тут зберігається Туринська плащаниця.
Це особливий момент та атмосфера міста: саме наближення до Собору Святого Івана Хрестителя (Duomo di Torino) спонукає до особливої тиші та відчуття величі в самому центрі Турина.
Варто знати, що саму Плащаницю не виставляють напоказ щодня: її відкривають лише під час рідкісних «остінсіоні» — офіційних показів.
Зберігається Туринська плащаниця в капелі-ковчегу (паракліс) у лівій частині собору, в спеціальному герметичному саркофазі з контролем клімату та захисним склом.
Однак підсвічений точний відбиток (повнорозмірна копія або відеопроєкція), дозволяють кожному відвідувачу детально розглянути силует. Тут панує особливий спокій, почуття причетності до великої історії чи таємниці.
Варто приходити до Туринської плащаниці зранку, бо під час літургії вхід у ліву частину храму закривають. Туристи мають зберігати спокій.
Вхід до собору безкоштовний. А ще варто дотримуватися дрес-коду (закриті плечі та коліна). Навколо собору розташований музей, де можна детальніше дізнатися про наукові дослідження тканини.
Воздвиження (яке за новим церковним календарем в Україні святкують 14 вересня) присвячене віднайденню та вшануванню Хреста — знаряддя Страстей і Воскресіння. А Туринська плащаниця — це буквальний, матеріальний свідок цих же Страстей.
Якщо Хрест — це символ перемоги над смертю, то Плащаниця — це «п’яте Євангеліє», тихий свідок того, що відбувалося між Розп’яттям і Воскресінням.
На Воздвиження ми згадуємо викупительну жертву, а на Плащаниці ця жертва закарбована у кожному відбитку й краплині.
«ХРЕСТ — це ЛЮБОВ. Тому помиляється той, хто вважає, що хрест — це щось таке, що трапляється тільки раз у житті. Насправді нести хрест — означає щоденно приймати те, що ГОСПОДЬ нам посилає, ставити БОГА на першому місці.Без хреста нема воскресіння. Хресний шлях — це школа любові, і його мета бути з БОГОМ, воскреснути. І хоч хрест нам видається страшним, по суті, нічого кращого від нього немає, адже через нього ГОСПОДЬ БОГ веде нас до себе. Будьмо за це ЙОМУ щиро вдячні», — так навчав Любомир Гузар, патріарх УГКЦ, мислитель та моральний авторитет нації.
Людмила Стражник. Фото авторки та Світлани Ріммін
Оперативні новини у TELEGRAM
