Що об’єднує велич архітектури, запекле футбольне дербі, запах свіжообсмаженої кави, оксамитовий смак горіхової пасти та класику світового автопрому? Відповідь проста — Турин!
Саме це місто свого часу стало першою столицею об’єднаного Італійського Королівства, подарувавши світові не лише величну історію, а й бренди, які сьогодні знає кожен. Прогуляємося вулицями, де народжувалися легенди.
І неймовірно пощастило, бо можна було простежити історію італійського автомобілебудування.
Цими днями центральні вулиці Турина, Piazzetta Reale та Giardini Reali, перетворилися на великий автомобільний подіум під відкритим небом із десятками новинок, легендарними ретро-моделями та безкоштовними тест-драйвами безпосередньо у серці міста.
Цими вихідними, якраз із 11 по 13 вересня, в Турині проходив уже 3-й випуск автосалону Salone Auto Torino в оновленому open-air форматі.
Поруч із ретро-автомобілями — найсучасніші. Тож автолюбителі отримали справжню насолоду.
А про футбольну славу Турина можна було скласти уяву за вулицею, що дихає історією знаменитих клубів.
У численних крамничках — споглядати або й придбати товари з футбольною атрибутикою.
Знаменитий італійський шоколад теж привертає увагу. Турин — справжня шоколадна столиця Італії.
Саме тут винайшли Gianduja (знамениту пасту та цукерки з додаванням лісового горіха, яка й стала предком Nutella) та фірмовий гарячий напій Bicerin — шар гарячого еспресо, рідкого шоколаду та густих вершків, який подають у прозорому келиху.
У 1861–1865 роках саме Турин був першою столицею об’єднаного Італійського Королівства, тому місто має дуже елегантну, вишукану архітектуру з королівськими резиденціями династії Савойя (Palazzo Reale, Palazzo Madama).
Споглядаючи весь цей блиск і шик, позолоту та розкіш Турина, щиро милуєшся дивовижним талантом митців і будівничих, які подарували світові ці шедеври архітектури.
Та за цією величчю мимоволі бачиш інший бік: за кожним бароковим фасадом і монументальним палацом стоїть важка, непомітна праця тисяч простих людей.
Самими лише власними руками, живучи у скруті, вони століттями творили це багатство та збагачували вельмож — залишивши нам у спадок красу, викарбувану їхнім потом і невтомною працею.
Від давніх будівничих барокових галерей до робітників перших автомобільних заводів — саме ці люди, непомітні й працьовиті, були і залишаються справжнім серцем Турина.
Але найголовніший висновок, який виносиш звідси сьогодні — це усвідомлення крихкості світу. Лиш би вберегти надбання людства від сучасних варварів, які нині руйнують Україну, аби майбутні покоління мали змогу милуватися творінням, а не попелом.
До речі, Італія повсякчас демонструє єдність з Україною. Чи то в приватних розмовах з місцевими мешканцями, чи аналізом висвітлення новин у пресі та на телебаченні — відчутне засудження російського агресора. І це вселяє впевненість у єдності заради миру.
Людмила Стражник. Фото авторки.
Оперативні новини у TELEGRAM
