В школах та садочках Прикарпаття з початку пандемії коронавірусна інфекція вразила 1370 дітей. Один школяр помер.
Щоб запобігти поширенню небезпечної хвороби в освітній мережі, встановлені жорсткі протиепідемічні правила. Та перевірки показують, що від них можуть відступати, їх можуть ігнорувати. Що робити у таких випадках?
Ці та інші питання запобігання коронавірусу в дитячих колективах розкриває для читачів ПІК Віталій ФІГЛЕВСЬКИЙ, начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.
– Віталію Мечеславовичу, ваша служба регулярно інформує прикарпатців про свою роботу. Не відступаючи від стилістики звіту, цитуємо: «Перевірено за тиждень 57 закладів загальної середньої освіти: 12 порушень (21%)». Наскільки небезпечні ці цифри?
– Порушення мають різну вагу, але кожне треба усувати, бо воно може сприяти поширенню інфекції. Та саме страшне, коли до школи чи в садочок приходять хворі діти. А батьки, відправляючи їх з дому, цього «не бачать». Навіть сваряться, коли медична сестра рекомендує не допускати дитину до навчання, радить забрати додому.
Страшно, коли з’ясовується, що ці діти хворі на ковід. Вони невчасно самоізолюються, госпіталізуються. Таким чином, один учень може заразити однокласників, а вони – принести інфекцію до свого дому, і піде ланцюгове інфікування: хворіють батьки, бабусі, дідусі…
Тобто, дотримання жорстко прописаних санітарно-епідеміологічних вимог в освітніх закладах – це аксіома. Та лише цими правилами й вимогами на папері інфекцію не зупинити. Має працювати людська свідомість.
Тобто, якщо ви бачите найменші ознаки нездоров’я у дитини, залишайте її вдома. Те саме стосується дорослих, які працюють в колективах, офісах, магазинах. Кожна людина має бути відповідальна не тільки за своє здоров’я, але й за здоров’я тих, хто її оточує.
– Ще один рядок зі звіту Держпродспоживслужби в області: «Перевірено 571 заклад громадського харчування: 12 порушень (2%)». Це означає, що в кафе краще дотримуються вимог карантину ніж у школах?
– Я б дещо застеріг від швидких висновків. Бо йдеться про статистику специфічного періоду, коли, з 14 до 30 листопада в Україні, і, звичайно ж, в нашій області діяв карантин вихідного дня. Він полягав у тому, що у вихідні було заборонено працювати закладам громадського харчуванням, магазинам з торгівлі промисловими товарами і таке інше.
Найбільший робочий удар на наші служби в області припадав саме на ці дні, коли ми перевіряли більше тисячі об’єктів. Частину перевірок проводили разом з працівниками Національної поліції. Так ось, більшість закладів громадського харчування у вихідні не працювали, а в робочі дні дотримувались карантинних вимог і порушень майже не реєструвалося.
– Пане Віталію, повернемось до шкіл та садочків.
– Як свідчать матеріали Всесвітньої організації охорони здоров’я одним з небезпечних факторів поширення краплинних інфекцій, зокрема, коронавірусу, є якраз відкриття шкіл і проведення начального процесу.
Вірус передається повітряно-краплинним шляхом і в цьому його велика небезпека щодо зараження, розповсюдження в навчальних закладах. Це перший аспект.
Другий аспект: МООЗ вважає, що найбільшими розповсюджувачами коронавірусної інфекції є на сьогодні молоді люди. Тому що вони дуже мобільні, вони ведуть активний спосіб життя, а захворювання у них проходить у більшості випадків безсимптомно, або малосимптомно. При цьому, буваючи за день в багатьох місцях – вранці в школі, пізніше в магазині чи кафе, увечері в кіно – вони можуть бути мобільними розповсюджувачами інфекції, насправді не знаючи про це.
Тому, щоб не було спалахів захворювання на коронавірусну інфекцію через це середовище, ми велику увагу приділяємо якраз профілактиці в школах та інших закладах.
– Як це відбувається?
– Можна виділити три етапи, які ми пройшли поточного року.
Перший: влітку була підготовка до проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Наші інспектори брали участь у підготовці пунктів ЗНО. Обстежили тоді 219 об’єктів, на яких виявили незначну кількість порушень (до 2%). Недоліки усувалися прямо в процесі інспектування, іноді – впродовж кількох годин, до кінця робочого дня.
Зараз тримаємо в полі зору школи та садочки, які, якщо говорити загалом, працюють у змішаному режимі – в залежності від епідситуації. Раніше було ще й в залежності від територіального поділу щодо рівня захворюваності (так звані «кольорові» зони).
Скажімо, в Івано-Франківську працюють тільки початкові – 1- 4 класи, а старшокласники закладів середньої освіти перебувають на дистанційній формі навчання. В районах Прикарпаття відбувається повний, класичний навчальний процес.
– Яке спрямування мав другий період ваших контрольних функцій?
– Це була підготовка до нового навчального року, коли ми обстежували, наскільки створені безпечні умови в школах. Особливо щодо наявності води та її якості. Адже надзвичайно велике значення в умовах пандемії має гігієна рук. І важливо, щоб вода була доброякісна, чиста, щоб відповідала санітарним нормам води для споживання людиною.
– І наскільки відповідає?
– Для з’ясування відповідності нормам ми взяли 646 проб питної води. З них 10% не відповідали нормі за санітарно-гігієнічними показниками, і 23% – за мікробіологічними показниками. Відповідно, власникам навчальних закладів терміново були направлені приписи і вони усували недоліки.
Зараз триває третій етап контролю: в ході роботи наші спеціалісти проводять моніторингові обстеження шкіл і садочків з метою дотримання ними протиепідемічних і карантинних вимог.
Наші фахівці обстежили 742 школи і виявили 145 порушень, що складає в середньому 20%. Також обстежили 801 дошкільний дитячий заклад , де встановили 112 порушень (14%). Цей відсоток приблизно корелює з тими, що виявляємо щотижнево.
Відповідно, щодо порушень в школах склали 30 протоколів, надали 150 приписів та направили 50 листів на реагування в органи місцевого самоврядування та 6 – в Національну поліцію.
По садочках склали 3 протоколи, 108 приписів. Для реагування направили 24 листи в органи виконавчої влади та 17 до поліції.
До слова, випадків порушень у садочках менше, ніж у школах.
– Чому так?
– На те є об’єктивні причини. Специфіка дитячих садочків більш позитивна, адже там працюють в ізольованих одна від одної групах, є менше зовнішніх контактів. У школах, які набагато більші і мають більше спільних потоків руху дітей, особливо на перервах, контролювати велику кількість дітей набагато складніше та важче.
– Які ж порушення виявляєте у дитячих дошкільних закладах?
– Були факти не дообладнання медичних пунктів та ізоляторів тимчасового перебування хворих дітей. Були докази не проведення дезінфекції м’якого інвентарю камерним методом – мова про те, що за санітарними вимогами потрібно раз на рік обробляти м’які меблі в дезкамерах. Відверто кажучи, зараз це важко робити, адже відповідне обладнання в садочках виробило свій ресурс. Доводиться домовлятися з лікарнями, іншими закладами, де є можливості камерної обробки.
– Що найбільше турбувало і турбує інспекторів щодо карантину у школах?
– З початку навчального року ми були поставлені перед фактом, що Івано-Франківськ віднесли до червоної зони карантину, в якій освітні заклади не повинні працювати. Однак, на початку цього адаптивного карантину у місті працювали 8 садочків. Відповідно, наші фахівці цей факт зафіксували і направили інформаційного листа до Національної поліції.
– Яке «покарання» мали б понести завідувачі садочків за порушення жорсткої вимоги урядової постанови про заборону працювати садочкам в червоних зонах поширення карантину? І чи хоч хтось один насправді поплатився штрафом? Ми ж пам’ятаємо, що згідно з статтею 44-3 КУпАП України штраф складає від 17 до 34 тисяч гривень. Чи є приклади, коли порушники поплатилися саме такими сумами?
– По садочках немає. Скажу відверто, що більшість протоколів, які ми складали, суди відхиляли або надавали зауваження. Наша служба з початку року склала 34 протоколи. Та заплатили великі штрафи тільки три заклади громадського харчування.
Якщо говорити про карантин і людський фактор у школах, то першим недоліком було те, що вчителі та технічний персонал не зовсім дотримувались вимог щодо використання індивідуальних засобів захисту. Постановою головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка передбачено, що вчитель має вести урок у захисному щитку, щоб засіб захисту не заважав вести урок. Зараз щитки для освіти закуплені, педагоги ними користуються.
Ще один вид порушень – це знаходження у школах сторонніх людей, зазвичай батьків, що заборонено карантинними нормами.
Були також порушення при харчуванні дітей у шкільних їдальнях: не витримувалася дистанція у 2 метри між столами. Не було необхідної дистанції між дітьми, скажімо, під час обіду. На жаль, фіксувалися позитивні змиви на харчоблоках, що свідчило про неякісно проведену дезінфекцію .
Для збору використаних індивідуальних засобів не було спеціально промаркованих контейнерів. Не існувало графіків провітрювання приміщень і в ряді випадків приміщення належно не провітрювались. А на початках не було й затверджено маршрутів руху дітей, що сприяло б зменшенню контактів у межах закладу.
– Як реагують в школах та садочках на ваші зауваження та приписи? І що, до речі, ви пишете в листах, які направляєте директорам шкіл, у відділи освіти, в органи місцевого самоврядування?
– Пишемо, які порушення виявлені і що та в які терміни треба зробити, щоб їх усунути. Виконання обов’язково перевіряємо при повторному моніторинговому обстеженні.
– Чи виникають ситуації, що зауваження контролерів з Держпродспоживслужби викликають бурю негативних емоцій, замість бажання швидко усунути проблему?
– В роботі буває все. Але здебільшого при перевірці кафе та ресторанів. Умовно кажучи, коли наші інспектори, а це переважно жінки, приходять до закладу, де танцює велике весілля, подальша розмова не завжди толерантна. Двох тендітних жінок може обступити компанія молодих людей, м’яко кажучи на підпитку, і починаються погрози: бандитів викличемо, в озеро кинемо… Тож стараємось працювати у супроводі працівників нацполіції.
З березня цього року, тобто з початку карантину, наші спеціалісти постійно працюють у напруженому графіку. Контроль проводиться щотижнево, у тому числі у вихідні. Тому для нас суботи, неділі, свята – це дуже відносні поняття. Постійно проводимо заходи державного контролю, моніторингові обстеження, перевірки об’єктів, які підлягають карантинним обмеженням.
– Мабуть, звільняються ваші працівники з роботи, не витримуючи таких навантажень?
– Практично ніхто не звільнився. Але люди хворіють. Коронавірусну хворобу перенесли до 40% працівників.
– Пане Віталію, оскільки уберегтися від інфекції стає все важче – через її невпинне поширення, то, можливо, вже краще перехворіти і на певний час заспокоїтись?
– Моя думка – краще вакцинуватись. Адже вірус небезпечний, малодосліджений та непередбачуваний. Як пише преса, наслідки є дуже сумні – починаючи від психічних розладів, коли хворі на ковід робили спроби суїциду, до негативних впливів на серцево-судинну систему. Тому все ж таки краще берегти себе, чекати на вакцину. Вона може з’явитися в Україні в другій половині 2021 року.
Зараз щиро раджу усім прикарпатцям щепитися проти сезонного грипу. Адже можливість захворіти одночасно грипом та коронавірусом – це дуже небезпечне поєднання. Для організму можуть бути найгірші наслідки.
Свята справа здорової людини – постійно берегтися. Засоби профілактики дуже прості: дотримання соціальної дистанції, ретельне миття рук, дезінфектор, захисна маска або респіратор. Я недавно прочитав гарний вислів: «Моя маска захищає тебе, а твоя маска – захищає мене».
– Однак, ще є багато людей, які вперто не вірять в коронавірус…
– Не вірять, поки самі не захворіють, або не захворіє хтось з рідних, чи, не приведи Господи, хтось близький чи знайомий помре. Не треба легковажити. Біля кожної людини поліціянта чи інспектора не поставиш. Порятунок кожної людини – це насамперед її самоконтроль та самодисципліна, взаємоповага та взаємовідповідальність. Бо ж мова йде про найдорожче – про здоров’я.
– Наближаються новорічні та різдвяні свята з традиційними застіллями, зустрічами друзів, звичкою заночувати у родичів… Що буде «на виході»?
– Згідно з дослідженнями розповсюдження інфекції ковід, як і всіх крапельних інфекцій, фактором ризику є перебування великої кількості людей у закритих приміщеннях з поганою вентиляцією. За таких умов ймовірність заразитися складає близько 80 відсотків, якщо двоє людей спілкуються без масок впродовж 15 хвилин.
Тому такі масові заходи, як свята ялинки, новорічні вистави, корпоративи, великі весілля в закритих приміщеннях – це речі, яких не має бути і ми будемо їх присікати.
Проведення масових гулянь у Новорічні дні можливе тільки на свіжому повітрі, за умови дотримання соціальної дистанції у 2 метри, у засобах індивідуального захисту – це маски і респіратори. Кращих варіантів світ ще не придумав.
Інтерв’ю вела Марія Палюга.
Читайте також:
Стали відомі обставини смерті 8-річного хлопчика від COVID-19 на Франківщині
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
