Листя салату – це корисно, смачно та естетично. Ним смакують, запасаються вітамінами та прикрашають страви. Цим вирішили скористатися франківські підприємці, які створили першу на Прикарпатті фірму з вирощування салату “Мізерія-ІФ”.
Як росте салат без ґрунту і в кількох видах, чи вплинув карантин на бізнес та до чого тут благодійність – для читачів ПІКу розповів один із співзасновників фірми Тарас Луцак.
– З чого почалася історія вашого “зеленого” бізнесу?
– Наш бізнес, як і будь-який інший, почався з ідеї. Ми з колегою Романом Радчуком вже близько 15 років є підприємцями. Шукали варіант, куди б вкласти зароблені гроші. Вирішили зробити щось нове та цікаве. Бачимо, багатьом українцям важливо, щоб їжа була здоровою та збалансованою. Тому ми зупинилися на вирощуванні салатів, які багаті на вітаміни.
Знайшли людей, які мають досвід у цьому напрямку. Купили готовий інвестиційний проект, де вказані базові показники для вирощування рослин. Ми взяли його за основу, але багато моментів переробили на свій манер.
Також є бажання собі доказати, що зможу працювати у новій ніші та здобути успіх.
– Що потрібно для вирощування салатів?
– Треба мати закрите приміщення та спеціальне обладнання. У нас зараз задіяні 500 квадратних метрів в Отинії. Ми застосовуємо метод гідропоніки. Тобто вирощуємо салати без грунту на водному розчині. Він готується за спеціальною формулою та складається з поживних речовин, таких як калій, кальцій, залізо та інших.
Спершу гранульоване насіння на три дні кладемо у спеціальні бокси, де воно проростає. Потім рослини переміщуємо у ємності з робочим розчином. Вони розташовані на чотириярусних стелажах. Коли салати ростуть, їм потрібне світло. Використовуємо LED-лампи з оптимально налаштованими світловим потоком, спектром та потужністю. Щоб рослини завжди були у волозі, застосовуємо метод підтоплення. Завдяки обладнанню розчин спочатку заповнює ємності верхнього ярусу та переливається на нижні.
Вживати салат можна вже через 30-35 днів, а руколу й базилік – через 45. Тоді вони досягають потрібних ваги, росту, смаку та кольору.
– Наскільки робота автоматизована?
– Процес вирощування рослин триває цілодобово. Зараз людський фактор залучається приблизно на 60%, а плануємо зменшити до 10%. Потрібно тільки, щоб людина садила і збирала урожай. Все інше – справа обладнання.
Наразі на фірмі працюють двоє засновників та ще три робітники. До слова, у нас все стерильно – з продукцією працюють у шапках та рукавичках.
– Яку саме зелень вирощує “Мізерія-ІФ”?
– Маємо кілька видів листового салату – це традиційні Лолло Біонда, Лолло Роса та Батавія, а також Фрізе, Айсберг, ромен, руколу, червоний та зелений базилік.
До слова, продаємо мікси салатів по 130 гривень за кілограм та базилік, руколу – 45 гривень за 150 грамів. Доставляємо товар тільки у день збору.
Зауважу, що потрібний результат дає насіння іноземного виробника, бо в українського не така якість. Рослини вибагливі. Якщо не дотримуватися правил щодо вирощування та догляду, то урожай може бути втраченим. Тому працівники слідкують, щоб всіх умов було дотримано.
– Хто ваші клієнти та де їх знаходите?
– Коли ми починали бізнес, то були попередні домовленості з деякими ресторанами та торговими мережами. На початку вони забирали у нас товар та після карантину все змінилося. Довелося змінити стратегію, напрацювати нову клієнтську базу. Зараз працюємо безпосередньо з кінцевим споживачем. Сайту свого немає, тому збираємо замовлення у соцмережах, у групі у Вайбері. У межах Івано-Франківська салати безкоштовно доставляємо додому. Є постійні клієнти та додаються нові.
Вважаю, найкраща реклама – це якість товару. Через використання пестицидів салат може гірчити, а наш хрусткий та солодкий. Продукт “Мізерії-ІФ” треба просто спробувати і вирішити, чи хочете його купувати у майбутньому.
– А бувало, що не увесь товар продали, доводилось салати викидати?
– Зелень залишалася, але ми не викидаємо. Товарний вигляд у неї тримається 3-4 дні. Це тому, що ми не використовуємо пестицидів, а тільки органічні та екологічні добрива. Якщо не встигаємо продати, то знаходимо інше застосування. У нас є Дім милосердя, архієпархія УГКЦ годує безхатьків, тому ми віддаємо продукт їм. Думаю, гріх викидати їжу. А така благодійність приносить мені задоволення часом більше, ніж продаж.
– Відчуваю, що ви отримуєте задоволення від “салатної” справи. Та, мабуть, в “Мізерії-ІФ” бувають й труднощі?
– По-перше, це карантин, який негативно вплинув на нашу роботу. По-друге, собівартість продукції висока. Найбільше ми витрачаємо на електроенергію, бо рослини повинні отримувати потрібну порцію світла. По-третє, у сезон з’являються конкуренти з-за кордону, які продають салати дешевше. І ми втрачаємо покупців через цінову політику.
Та найбільші труднощі – технологічні. Є брак спеціалістів по гідропоніці – методі вирощування рослин без ґрунту. Та для нас це можливість експериментувати та вчитися на своїх помилках.
– Ваш бізнес можна вважати успішним?
– Ми працюємо 5 місяців. Перша посадка рослин була після Нового року. Урожай збираємо тричі на тиждень. Зараз продаємо 20 кілограмів на день, а може бути 80-100. Більший попит на свята. Не працюємо на повну потужність, у тому числі й через карантин. Наразі ми на етапі інвестування у бізнес і ще не заробили на цьому грошей. Та результат, який є, дає надію, що все вийде.
– Які плани на майбутнє, Тарасе?
– Запрацювати на повну потужність та, якщо це буде рентабельно, збільшити площу виробництва. Хочемо повністю забезпечити нашу область смачним та якісним салатом.
Салати та інша зелень сьогодні популярні і рецептів з ними чимало. Яка ваша улюблена страва із продуктом, який вирощуєте?
Мені подобається суміш різних видів салату, руколи та кусочків прожареного курячого філе або телятини. Листя мию у холодній воді та обов’язково щипаю руками, а не ріжу ножем. До салату додаю сік лимона, класичний соєвий соус, бальзамічний соус, оливкову олію та сіль. І найголовніший інгредієнт – гарний настрій та розуміння, що салат, вирощений нашою командою, принесе комусь позитивні емоції.
Інтерв’ю вела Маря Гурецька.
Читайте також:
На ринках Прикарпаття багато ранньої городини: звідки і почому?
Екзотика по-тлумацьки: люди садять картоплю, а пан Богдан – картопляне дерево (фото)
Приєднуйтесь до нас у Telegram
Читайте нас у тг
