- Сьогодні знову антирекорд щодо нових випадків захворювання за добу;
- В лікарнях треба додавати ліжок для інфікованих Covid-19 ;
- Значна частина людей при цьому відверто легковажить щодо вимог карантину.
У розмові з кореспондентом ПІК ситуацію відверто коментує Роман ГУРСЬКИЙ – начальник Головного управління Держспоживслужби України в Івано-Франківській області.
Люди добрі, спам’ятаймося!
– Романе Йосиповичу, з понеділка, 24 серпня, впроваджується «Червоний» рівень епіднебезпеки в чотирьох адміністративних одиницях Прикарпаття: Городенківському, Косівському, Тисменицькому районах та місті Коломиї. До “Помаранчевої” зони (теж загрозливої) віднесені: міста Івано-Франківськ, Бурштин, Калуш, а також Богородчанський, Калуський, Коломийський та Надвірнянський райони.
Сьогодні, 23 серпня, в області за добу підтвердили ще 174 нових випадки коронавірусної хвороби – найбільше з початку пандемії…
– Так, ситуація критична. Ми вже бачимо черги до приватних лабораторій для проведення досліджень на Covid-19, вже й вони видають результати на третій-четвертий день. А на комп’ютерну томографію, яка дійсно підтверджує наявність вірусної пневмонії, можна попасти тільки за попереднім записом.
Проте чуємо гучні весілля, бачимо переповнені літні майданчики кафе, спостерігали скупчення людей перед деякими церквами на Спаса. А скоро розгорнуться передвиборчі перегони… Люди добрі, спам’ятаймося всі разом!
– Хіба заклики допомагають? Як сказав вчора Президент України, «ніхто не розуміє, наскільки важкий COVID-19, поки не захворіє рідна людина». У Зеленського перехворіли дружина та малолітній син.
– Так, хвороба не перебирає – хто є хто. Хоча на початках пандемії ми бачили скептичні заяви навіть від глав могутніх держав світу … Інформаційний простір був заполонений різними теоріями походження вірусу. Потім були різні теорії протоколів лікування. Тепер про це мовчать, бо то були пусті теорії, за які ніхто не несе відповідальності. Але вони посіяли велике сум’яття у свідомості людей. І, як на мене, це основна причина, через яку українці як привикли до війни на Донбасі, так привикли й до коронавірусу. Значна частина населення до цього часу легковажить і постійно наражає себе та своє оточення на небезпеку.
Але вірус показує, що з ним жартувати не можна. Й ігнорувати себе він не дозволяє.
Ви уявляєте – на весіллі 9 осіб?
– Зараз епідеміологи дуже застерігають від проведення великих весіль, як потенційного джерела поширення коронавірусу. Але ж у нас, українців, є неписане правило: «Якщо у мене були на весіллі, то я мушу віддати».
– Так. Але спочатку подивімося, у чому небезпека весілля. Якби були гості з одного села, де наче є, так би мовити, колективний імунітет, це одне. Але коли йдеться про показове весілля у місті, то я не розумію тих людей, які не знаючи, з ким поряд будуть сидіти чи танцювати, не знаючи, хто й де до цього був, не думають, що з того може вийти? Тим часом великі весілля пагубні тим, що на них з’їжджаються з різних районів, регіонів, і навіть різних країн. Скажімо, з Чернівців, Львова, Італії, Нью-Йорку…
А всюди коронавірус, але не всі дотримуються карантинних вимог, не всі визнають обсервацію, самоізоляцію…
– То що Ви радите за таких умов?
– Я б просив людей найти «тисячу причин» і не піти на весілля чи на гучний день народження. До слова, у нас дозволені масові заходи за участі до 10 осіб. Щодо весілля, то я б сказав, – досить 9. Це молода пара, свідки, батьки – разом 8 осіб, і ще має бути одна іпостась – банківська картка, на яку запрошені можуть привітати молодят грошима. Адже те, що ви людям носили на весілля, вам теж хочуть віддати. І я думаю, що такому формату весілля всі сторони будуть раді.
– Найкраще вчити людей на власних прикладах. Ви особисто відмовлялися від якихось родинних чи корпоративних заходів, як того вимагає адаптивний карантин?
– «Канапкова епоха» в колективі головного управління Держспоживслужби – минула давно. Щодо особистого, то у липні цього року у мене був ювілей. Мали приїхати друзі з ближніх областей, бо є у нас така традиція. До мене мала прийти родина. Однак… Наближається дата і телефонує мені мама: «Сину, вже от-от ювілей, чому нічого людям не кажеш?».
«А про що, мамо, казати? Ювілей в мене дійсно буде, але не буде балю, бо ризик», – відповів я і мама мене зрозуміла. У цей складний час ми всі маємо берегтися. Виконувати те, що радять фахівці, до чого спонукає ситуація.
Що робити, коли “каральні” заходи не діють?
– Як відомо, на Держспоживслужбу та Національну поліцію покладені основні функції моніторингу та контролю за дотриманням протиепідемічних заходів. Що показує ця щоденна робота?
– Для чіткої відповіді потрібна така передмова. Щоб убезпечити якомога більше прикарпатців від зараження коронавірусом, ми з початку епідемії розгорнули потужну інформаційну компанію. Розробили ряд пам’яток, ряд рекомендацій, ряд порад. Публікуємо оперативну інформацію на сайті управління і дякуємо інтернет-ресурсам та пресі за те, що вони транслюють все це в інформаційному простірі. Ми даємо інформацію на сайти ОДА, РДА, ОТГ та міських рад, щоб люди знали, як берегтися та могли краще зрозуміти ту реальність, в якій всі опинилися.
Далі. З початку карану наші інспектори провели понад 9 тисяч 200 моніторингових відвідувань різних закладів. Виявили 2659 порушень (28% від числа перевірок), склали 585 адміністративних протоколів. 111 скерували до органів Національної поліції для притягнення винних до відповідальності за порушення санітарно-епідемічних вимог.
При цьому старалися і стараємось бути демократичними, давати людям шанс виправити недоліки. Не на всіх це діє. Є випадки, коли в магазинах зафіксовані по два-три випадки порушень. На жаль, частина адміністративних протоколів, складених за ст. 44-3 КУпАП, що передбачає значні суми штрафів (від 34 тисяч до 170 тисяч гривень), розглядаються в судах по три місяці… Відсоток розгляду дуже маленький не тільки у нас, а в усій Україні.
Тож проаналізувавши наші контрольні заходи – радикальні, «каральні», ми дійшли висновку, що найперше треба достукатись до свідомості людей, переламати скептицизм та безпечність.
Ресторани хочуть працювати, тому …
– Невже інформаційна робота та жорсткий контроль не переламали ці речі?
– Ефект недостатній. Хоча є позитивні зміни. Зокрема, у сфері торгівлі та ресторанного бізнесу. Спочатку відсоток порушень складав до 70% від кількості проведених перевірок. Тепер, у порівнянні з березнем, кількість порушень знизалась на половину.
– Завдяки чому?
– Даруйте, наші ресторатори хочуть працювати, вони вклали гроші в цей бізнес, вони хочуть зберегти для юдей робочі місця і вони дотримуються вимог карантину. Розсаджують людей по четверо за столом, роблять розмітку місць для привітання молодих, вони не дозволяють складати так звані козацькі та солодкі столи, щоб не було скупчення людей. Або ставлять, скажімо, біля столу офіціанта, ви підходите до нього з тарілочкою і просите покласти вам те, чого душа забажала.
– Попри те, Ви недавно сказали, що у Вас та рядових працівників управління вже «опускаються руки».
– А опускаються руки, коли заходимо в магазин і бачимо, що двадцять покупців у масках, а один – ні, але йому так само надають послугу, як іншим. При цьому загал мовчить. Хоча працівники магазину повинні були попросити людину не входити без маски, щоб не наражати інших на небезпеку. Адже ніхто не знає, який стан здоров’я у цієї людини. Можливо, вона є носієм небезпечної інфекції?
– Так, ми дуже поблажливі до порушників, ми радше відведемо погляд, аніж зробимо зауваження.
– Я недавно сам був свідком такої історії. Жінка на касі розраховується за покупку. Підходить її чоловік – маска в руці, потім він кладе її до кишені, і не вбачаючи в цьому нічого страшного, дістає банківську карту та розраховується за цигарки.
Тут якраз підійшла моя черга і я тихенько, як звичайний покупець, кажу касирці, яка виявилася адміністратором: «Власник вашого магазину готовий заплатити 34 тисячі гривень штрафу згідно з протоколом за порушення карантинних вимог?».
А вона мені відповідає: «Покупець був у масці».
Я запитую людину, що стоїть поряд: «Ви бачили, як це було?». «Ні, я не бачила».
Єдине, що мене заспокоїло у цей момент, це те, що усі люди, які стояли в черзі позаду – одразу наділи маски так, як треба – прикрили рот та ніс, хоча до того дехто мав маску на підборідді, дехто на чолі…
Про захисні маски та очікування вакцин
– До слова, народ досі дискутує стосовно ефективності захисних масок. Що на це скажете?
– Скажу, що маска 100-відсотково від коронавірусу не захистить. Але ризик потрапляння вірусу в організм зведе відсотків на 60 – це гарантовано. І якщо з десяти осіб захворіє четверо, а не десятеро, то це добре.
Тим більше, що світовий досвід засвідчує: людина, яка перенесла ковід-19, може заразитися повторно. Тобто, організм не виробив антитіла, які б захищали надалі від цієї інфекції.
– Світ плекає надію, що вчені скоро винайдуть вакцину та ліки проти коронавірусу і всі народи видихнуть з полегшенням.
– Ми постійно чуємо, що препарати вже випробовують, а десь “новинками” й лікують. Але ж це ідуть тільки клінічні випробування і ще жодна країна у світі не заявила про те, що вона має запатентовані ліки. Адже технології їх виготовлення – це довготривала справа. На це здебільшого потрібні роки, а то й десятиліття.
Наведу приклад з області ветеринарії. Ми ж знаємо, які колосальні економічні збитки несе тваринництво від африканської чуми свиней, яка присутня в Європі з 2009 року. Але до цього часу нема вакцин, хоча компанії, які займаються виробництвом м’яса, самодостатні, щоб активно фінансувати розробки. Й економіки європейських країн роблять все для того, аби найти вакцину і не спалювати свиней, а нарощувати виробництво, коли світ відчуває брак харчових продуктів.
Тому ще раз наголошую: в умовах пандемії ми мусимо достукатися до свідомості людей.
– Але ж до кожної людини не дійдете. Чи доходить до своїх громад влада на місцях, яка згідно з Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» має забезпечувати проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на своїх територіях.
– Здебільшого – так. Однак деякі керівники ОТГ та районних адміністрацій у такий небезпечний час не вважають за потрібне доносити уже готовий інформаційний матеріал до людей. Виникає питання, а для чого люди обирали у владу таких діячів?
– Маєте адреси такої кричущої байдужості?
– Тиждень тому ми проаналізували, як інформують населення, скажімо, у червоній зоні коронавірусу? З’ясували: Городенківська РДА на своєму сайті активно публікує наші рекомендації, так само Косівська РДА та Космацька сільська рада. А ось Яблунівська ОТГ, Рожнівська сільрада та Косівська міськрада – ні.
Зате якось бачив таке: засипали в одному населеному пункті на дорозі яму. Зібралося все керівництво, робило селфі та розказувало, як воно дбає про громаду. Але за час пандемії нема жодної публікації, яка застерігає людей від смертельної небезпеки. При цьому голова ще й просить, щоб його ще раз обрали на посаду, бо не завершив справи…
До слова, зараз потрібна й більш активна робота ЗМІ. Бо люди тим краще усвідомлюватимуть небезпеку, чим більше правди будемо писати.
– Про що саме писати, пане Романе?
– Наприклад, про те, що відбувається у лікувальних закладах; про те, що там нема де покласти людину, треба «домовлятися, влаштовувати»; про те, що швидка, поки довезе хворого за 80 км до лікарні, в ній вільного місця вже нема… Люди мають розуміти, що при подальшому поширенні коронавірусу можливостей лікуватись буде все менше і менше. А тому простіше – берегтися від хвороби.
Це вам легко доведуть люди, які вже випробували на собі, що таке Covid-19, й витримали ті митарства, які супроводжують боротьбу з ним, коли потрапляєш в лікарню сам чи твої близькі з атиповою пневмонією.
– Ви особисто знаєте таких людей?
– На жаль, якось мій товариш – священнослужитель високого сану захворів. Він пролежав 20 днів в закритому просторі. Він не мав права вийти за межі своєї палати. Весь цей час він бачив чотири стіни та бачив стелю. Це ласка Божа, що є мобільний зв’язок і недужий міг кудись зателефонувати. А якби це було років двадцять тому?
Надія на Господа буває єдиною, що може допомогти
– Недавно, на тлі погіршення епідемічної ситуації, відбулася зустріч голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталія Федоріва з духовенством різних конфесій. Про що говорили?
– Оскільки церква користується високою довірою серед людей і ніколи не стояла осторонь суспільних проблем, то задля убезпечення вірян, збереження їх життя та здоров’я, необхідно і далі доносити до них основні карантинні правила та вимоги при проведенні богослужінь. Відчувалося, що таку підтримку від церкви отримаємо.
До речі, ми розробили пам’ятку для духовенства, єпископату та парафіян: «Основні протиепідемічні заходи з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції». Суть цих заходів уже відома прикарпатцям з медіа.
– Ми також публікували цей матеріал для читачів ПІК, отримали багато переглядів та коментарів.
– Знаю, що бувають й негативні відгуки. Мовляв, «ви вже взялися за церкву?!». Але чи не всі країни світу, і ми також, мусимо багато чого міняти у своєму житті та усвідомлювати, що жити так, як раніше жили, уже не будемо.
І коли український уряд встановлює терміни карантину – давайте з 22 травня, давайте до 31 серпня, я глибоко впевнений, що дав би Бог, аби у світі зупинили пандемію до 31 серпня 2021 року. Адже бачимо тенденцію до активної другої хвилі захворювання. І маємо бути готові до цього. Зокрема, духовно.
Можна стомитися від вірусу, але не можна стомитися від Бога. Бо надія на Господа буває єдиною, що може допомогти нам у житті. Але є інша істина: не можна з’ясування усіх проблем перекладати на Бога. Потрібно й самим щось робити задля власного благополуччя.
На завершення скажу для читачів ПІК наступне: якщо вам потрібна консультація, роз’яснення, або ж ви стали свідком порушення протиепідемічних правил (на ринку, в магазині, аптеці, ресторані чи деінде) – звертайтесь до Головного управління Держпродспоживслужби в області за тел. 0432-51-13-89, 52-83-98, або до районних, міських управлінь, відділів (адреси та контактні телефони – за посиланням).
– Дякуємо за аргументовану розмову.
Інтерв’ю вела Марія Палюга.
Читайте також:
Ваш гороскоп на тиждень: 24 – 30 серпня
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
