Районні ради “зависли у повтрі”. Ключовим в територіальних громадах стає керівництво, менеджмент.
Сьогодні, за календарем ЦВК, почалася гаряча передвиборча пора:
- З 15 вересня до 25 вересня необхідно провести конференції обласних організацій по висуванню кандидатів.
- З 15 вересня до 25 вересня — подати документи для реєстрації кандидатів.
- з 15 вересня по 29 вересня прийняти рішення територіальної виборчої комісії (ТВК) про реєстрацію кандидатів.
Проте не вирішена низка ключових питань. Зокрема, щодо майбутнього районних рад. Однак на депутатські місця в райрадах Прикарпаття уже претендують сотні кандидатів.
У чому суть проблематики на районному рівні?
Експертну оцінку для ПІК надає Андрій Деркач – регіональний консультант з юридичних питань (проєкт «ПУЛЬС», який впроваджує Асоціація міст України за підтримки USAID).
«Почнемо оцінку ситуації з того, що в Івано-Франківській області буде шість районів: Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Верховинський та Івано-Франківський (вирішується питання про перейменування у Галицький).
Раніше передбачалося, що районні ради будуть ліквідовані. Для цього мали вноситись зміни до Конституції, що активно обговорювали з початку року. Три проєкти змін вносив на розгляд Верховної Ради Президент України Володимир Зеленський. Один проєкт пішов на громадське обговорення.
А ідея наша була наступною: сформувати дворівневу систему місцевого самоврядування — обласна рада, як найвищий представницький орган спільних інтересів громад області і територіальні громади (їх буде в області 62). Тобто, це оптимальна, керована система, де територіальні громади зможуть розв’язувати всі питання на низах, де послуги наближені до мешканців громади; і обласна рада, як координаційний ресурс для вирівнювання розвитку і підтримки територій.
На жаль, зміни до Конституції не прийняті. Збережені районні ради. І тут ховається дуже «цікавий» момент.
Повноваження майбутніх районних рад не визначені. І якщо ми говоримо, що завтра територіальна громада буде мати ті повноваження, що вчора мав район, то виникає питання – що робити районній раді? За що їй відповідати і за які ресурси вирішувати поставлені задачі?
Наразі не визначені завдання для нових районних рад, немає коштів, якими вони будуть розпоряджатися. І звідки будуть братися ці кошти: це буде передана частинка від державного бюджету, чи забрана в територіальних громадах частинка надходжень гарантованих державою, чи райради заберуть якісь кошти з обласної ради?
Щобільше, до цього часу об’єднані територіальні громади (ОТГ) мали широкі повноваження, такі, як і районні ради. Якщо останні залишаються, то що буде з повноваженнями територіальних громад?
Чи врегулюються ці питання до виборів? Наразі у порядку денному Верховної ради України їх ще немає.
Проте відомо, що до шести районних рад Івано-Франківської області має бути обрано 240 депутатів. Кандидатів, звісно, буде значно більше. Всі матимуть зустрічі з виборцями. Всі претенденти на мандати зобов’язані спілкуватися і представляти свою програму. Але як кандидати у депутати районних рад можуть підготувати, розробити програми, якщо вони не знають, що мають роботи в раді, адже, повторюю, її повноваження в умовах створення територіальних громад, не визначені?
Не важко припустити, що в такій ситуації, заради перемоги, недобросовісні кандидати в депутати районних рад будуть обіцяти все, що завгодно. А потім можуть сказати: «Вибачайте, але нам не дали повноважень».
Щодо територіальних громад в Івано-Франківській області
Згідно зі змінами до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ми тепер маємо не об’єднані територіальні громади (ОТГ). Ми тепер маємо просто територіальні громади (ТГ). Тобто буде Івано-Франківська територіальна громада, Богородчанська територіальна громада, Верховинська територіальна громада… Всього в області буде 62 територіальні громади.
Вони створені відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 12 червня цього року Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. В основі цього рішення було напрацювання обласної міжрегіональної робочої групи щодо формування адміністративно-територіального устрою базового рівня.
Попередньо за перспективним планом в Івано-Франківській області мало бути 58 територіальних громад, потім передбачалось 60, далі – 61, але в кінцевому рішенні Кабміну затверджені 62 територіальних громади.
62-ю стала Підгайчиківська ТГ, яка виокремилася з Гвіздецької територіальної громади. Така ситуація в області не є поодинокою. Минулого року Дубівська територіальна громада виокремилася з перспективної Рожнятівської. Так само як Угринівська ТГ та Загвіздянська ТГ, які за перспективним планом були у межах Франківська, але сформувалися як самостійні територіальні громади. Уряд дав їм право й надалі працювати. Скоро відбудуться вибори, які закріплять повноваження ТГ на п’ять років.
Що дає для регіону створення територіальних громад?
Насамперед буде впорядкована система органів місцевого самоврядування базового рівня. Бо попередньо ми мали 514 рад – міських, селищних, сільських, не рахуючи районних та обласну раду. При цьому майже 90% сільських та селищних рад були дотаційними.
Своїх коштів не вистачало навіть для того, щоб забезпечити зарплатою тих кількох осіб, які працювали в апараті ради (голова, секретар, землевпорядник, бухгалтер…).
Тепер ми говоримо про 62 спроможних громади (хтось більш спроможний, хтось – менше). Наприклад, Ямницькій та Брошнівській фінансові ресурси дозволяють потужно вкладати кошти в розвиток громади. Хтось менш спроможний. Але у кожної ТГ є шанс розвиватися. Чому?
Якщо раніше міста обласного значення – Івано-Франківськ, Калуш, Бурштин, Коломия, Яремче, Болехів мали повноважень стільки, як було на рівні районів, а, скажімо, у Богородчанах не було й половини повноважень від тих, які мали міста обласного значення, то сьогодні територіальні громади рівні у своїх правах і своїх можливостях.
До яких хлопців треба придивлятися?
Що стає ключовим у розвитку громад? Керівництво! Менеджмент! Тобто, фахові, цілемпрямовані люди, яких оберуть на цих виборах та той план розвитку територій, який вони закладуть і будуть реалізувати.
І якщо голови громад та їх команди будуть працювати не просячи коштів, а шукаючи інвестора – внутрішнього, чи зовнішнього, створюючи можливості для розвитку підприємництва на території громади, формуючи відповідну інфраструктуру і таке інше – вони зможуть вивести свої громади на рівень ТОПгромад. ТОП за рівнем розвитку, за якістю життя, за рівнем надання послуг.
Чи є у нас у громадах хлопці-менеджери для такого поштовху вперед? Треба придивлятися. Бо кого вибираємо – таку владу маємо. Ця формула, на жаль, діє. І щоб ми не говорили, а люди вирішують, кого вони обирають. А відповідно вибирають той вектор, куди піде громада.
Тобто сказати: «Та, оберу тихого Миколу, бо він і так нічого не вирішує, бо все вирішують в районі», це вже не діятиме. Тепер умовний Микола в територіальній громаді нестиме відповідальність за стан справ. Він вже не зможе сказати, що йому не дають робити, не хочуть помогти. У нього буде ресурс і мають бути результати. Тобто, те що діяло до цього 25 років, уже не діє і не дятиме», – наголосив експерт Андрій Деркач.
Читайте також:
Оцінка експерта: на Франкіщині є зерно, елеватори та млини. Будемо з хлібом
Оцінка експерта: Чи виникла повінь на Прикарпатті через вирубку лісів? (АНАЛІТИКА, ІНФОГРАФІКА)
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
