Іван Мисюга з села Нижнева Тлумацького району на Франківщині, з дуба різьбить скульптури звірят та птахів. А ще – дизайнерські лавки, столи, крісла, гойдалки та об’ємні картини. Як виникають задуми скульптур, та чи може з майстром «говорити» дерево, Іван розповів журналістці ПІК.
«У школі я навіть не думав, що буду різьбярем, бо займався лозоплетінням. Та коли поступив у косівське училище декоративно-прикладного мистецтва, то без секунди вагань обрав різьбу. Чому? Напевно доля», – міркує Іван.
Хлопець старанно та добре вчився, починав з азів: ліній, зигзагів, ромбів, паличок. Згодом ще й опанував малюнок та графіку. Тепер Іван Мисюга—митець-універсал. Але найосновніше для нього — це різьба. Після закінчення училища, а згодом інституту декоративно-прикладного мистецтва Львівської Національної академії мистецтв Іван створює скульптури птахів та звірят.
«Першою вирізьбив 60-сантиметрову сову. Дуже люблю цих птахів, хоча багато людей їх оминають стороною та бояться. Але сови — символи мудрості, величні, таємничі, насичені повнотою Великого Творця. І цим птахи схожі з мистецтвом», – каже Іван.
Сову різьбив старою бензопилою китайського виробництва. Щоправда дуже швидко зрозумів, що для того, аби виходили гарні скульптури, потрібен якісний інструмент. І тепер митець працює виключно дорогими німецькими бензопилами. Їх у нього наразі 3.
У доробку майстра понад 70 скульптур: це ведмеді, їжаки, собаки, олені, вовки, павичі, кури, орли, сови, равлики… Також Іван Мисюга різьбить казкових та міфологічних героїв. Найбільшою скульптурою майстра є 2,2-метровий Водяник, а найменшою, перша 60-сантиметрова сова.
Прикметно, що ведмедів та сов Іван робить без ескізів. Інших птахів та звірів спочатку малює на папері, а згодом переносить задумане на дерево.
«Я різьблю з дуба. Це цінне, міцне та тверде дерево, і воно часто мені «підказує» ким хоче стати. Дивуєтеся? А даремно! Ось задумав я вирізьбити оленя, взяв колоду, приглядаюся, приміряюся, де будуть очі та вуха, а де ноги та роги. І… бачу не оленя, а ведмедя. Тому навіть не пробую робити рогатого, а починаю різьбити клишоногого. Будьте певні — о-о-о-отакенний ведмідь вийде», – розповідає Іван про свої творчі пошуки.
До речі, у Івана Мисюги кожна скульптура — інша. І якщо є, скажімо, дві собаки, то вони анітрішки не сході одна на одну. Аби вирізьбити одну скульптуру, чоловікові потрібно 7-8 годин. Далі Іван два рази покриває виріб лаком, деякі — фарбує.
Дерев’яні скульптури, лавки, крісла, столики і гойдалки Івана Мисюги зараз є на приватних обійстях, біля магазинів, кафе, розважальних закладів у Києві, Львові, Дніпрі, Тернополі, Івано-Франківську. Майстер часто бере участь у змаганнях, пленерах та фестивалях різьбярів. І тільки додає у своїй майстерності.
Злата ЛЕМІШ
Фото з архіву Івана Мисюги
Читайте також:
Богдан Татарчук із Тлумача: «Писання пейзажів рятує від депресії та недуг»
Вишивальниця Ірина Струннікова та її 59 філігранних копій світових шедеврів
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
