У попередніх випусках рубрики “Назад у минуле” ми писали про ресторан “Карпати”, кафе “Прикарпатський коровай”, легендарну “Молочку”, гастроном “Верховина” та інші.
Нині мова піде про заклади “Пегас”, “Кривий” та “Кубік”, розташовані практично в одному керунку, в межах вулиць Вагилевича (раніше – Фурманова), Грушевського та Франка.
“Пегас”
Кафе «Пегас» відкрили 16 квітня 1985 року як заклад для харчування творчої інтелігенції. У будинок по вулиці Вагилевича, 3, на першому поверсі якого працює «Пегас», заселили музикантів, художників, поетів, акторів драмтеатру.
Перші роки у кафе постійно відбувалися музичні вечори та презентації, а потім митці порозпродували квартири і будинок перестав бути «творчим». До речі, назву закладу придумав Степан Пушик, який був частим гостем вечорів у «Пегасі», писав “ГК”.
До речі, заклад задумували як кафе-кондитерську, але пізніше спробували ввести у меню смажені кури. До вечора тут подавали лише комплексні обіди, а з 17.00 – виключно кури з салатами. Завдяки їм «Пегас» став суперпопулярним.
У меню ця страва називалася «Апетит», була вкрита хрумкою скоринкою та й коштувала дешево. Зрозуміло, що незабаром туди повалили натовпи відвідувачів.
“Кривий”
Оригінальний, на той час, перший міський кафетерій із сучасною заокругленою стійкою, який надалі мешканці міста назвали “бар Кривий”, а у 90 – “Кривий кабак”.
Франківці насамперед згадують, що у 80-х роках були смачні чанахи у “Кривому”, а також неперевершені салати з буряка з грибами, «Гуцульський», тощо. А от покоління зі стажем пригадує, що коронною стравою з 70-х там були «сардельки з тушкованою капустою».
“Я дуже добре пам’ятаю цей кафетерій! В дитинстві я мала дуже поганий апетит і погано їла…Мама часто водила мене в цей кафетерій, тому що там в меню була гречана каша і тонесенькі сосиски, які мені дуже подобалися“, – ділиться спогадами Уляна Олійник.
До слова, зі спогадів Мирослава Блащука, в цей заклад полюбляв забігати легендарний Степан Пушик.
“Ми з ним сідали за стійку, він замовляв коньяку з бутерами та після третьої (чарки) розказав що йде з приміщення обкому партіі, де йому довго читали мораль за “неправильні ” погляди“.
Між іншим, заклад мав цікавий вхід у заклад («тамбур»). “Пройшов перші двері і вже тепло і запах. Пройшов другі – все – ти там”, – пише Сергій Лапко.
“Кубік”
На перетині вул.Франка із вулицею М. Драгоманова в 1962-му на місці будинку полковника Коперницького, у якому, до речі, мешкав перший редактор культової газети «Кур’єр Станиславовський» Агатон Ґіллер, звели житлову п’ятиповерхівку під №13 для персоналу обкому партії.
У 80-х рр. на її першому поверсі працювало популярне кафе “Медівня”. Його інтер’єр був створений художником Опанасом Заливахою — репресованим-шістдесятником. Для багатьох затятих кавоманів міста невеличке затишне кафе було улюбленим місцем, де можна було випити філіжанку запашної кави та погомоніти.
В народі кафе називали “Кубік” – розміри приміщення: довжина, ширина, висота були майже одинакові.
У наступних випусках рубрики “Назад в минуле” ми пригадаємо інші популярні заклади в Івано-Франківську.
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг