Івано-Франківськ
7.89
USD: 27.7
EUR: 33.2

«Матриця розвитку Бурштинської громади» – як бачить її голова ТГ Василь Андрієшин (ФОТО)

Очільник громади покроково аналізує ситуацію в усіх соціально-економічних сферах життєдіяльності ТГ і не боїться приймати непопулярні рішення.

169323786 1395948750746589 3628983867409426674 n

Василь Андрієшин у розмові з кореспондентом Прикарпатської інформаційної корпорації (ПІК) розповідає про:

  • радикальні зміни в освітній галузі громади;
  • про болючі симптоми у партнерстві з ДТЕК;
  • про лохину та туризм, які можуть відродити села;
  • про особисте, яке не приховує від людей…

Немає опису.

 

Що в дзеркалі командної роботи

«Найкращий керівник – той, хто володіє достатнім чуттям, щоб запросити людей, здатних виконати потрібну роботу, і достатньою стриманістю, щоб не плутатися у них під ногами, поки вони її виконують».

Цей афоризм майже дзеркально відтворює стиль командної роботи голови Бурштинської територіальної громади Василя Андрієшина та трьох його заступників.

«Я більше розумію роботу як менеджер, як бізнесмен. Заступники більше володіють знаннями та досвідом роботи у сфері місцевого самоврядування. Люди у громаді хочуть змін на краще. І це та ситуація, коли можна рухатися вперед», – зазначив у розмові з журналістом Василь Андрієшин та розповів як розпочався цей рух.

Освіта: анатомія змін

– Василю Михайловичу, у Бурштинській територіальній громаді зараз  понад 24 тисячі мешканців. І майже кожну родину, в якій є школярі, тиждень тому зачепили  рішення, які прийняла сесія міськради. Яка ваша думка щодо найбільш болючих змін у структурі освітньої галузі?

– Розпочну з адміністративного центру громади – Бурштина. Реформа освіти починалася ще з 2017-го року, однак у місті вона до останнього часу не впроваджувалась. Але ж стояння на місці то є відхід назад.

Нарешті, 30 березня цього року депутати розглянули на сесії міськради питання щодо реорганізації та оптимізації освіти у громаді і прийняли непрості рішення, які об’єктивно назрівали давно.

Скажімо, вирішили створити на базі ЗОШ №2 ліцей та приєднати до нього міську гімназію та навчально-виховний комплекс (НВК). Тобто, три юридичних особи об’єднали в одну.

З боку гімназії був спротив. Але ж ці три заклади знаходяться практично в одному місці. І було логічним їх об’єднати, щоб наповнити класи, сконцентрувати матеріальні та кадрові ресурси задля підвищення якості освіти.

Щодо педагогів гімназії, то вони будуть мати роботу. Можливо, окрім пенсіонерів.

Якщо говорити про дітей, то, наприклад, якби я був учнем 5-6 класу, то хотів би вчитися у великій школі, де є можливості і для навчання, і для занять спортом, а не у маленькій гімназії, де в останні роки спостерігається певний відтік учнів, а результати, скажімо, по ЗНО дещо нижчі ніж у школах №1 чи №3.

Хоча гімназисти  успішніше проявляють себе в олімпіадах різних рівнів, у Малій Академії наук. І досягнуті успіхи гімназії ніхто не принижує. Навпаки. Давайте, друзі, поширювати добрий досвід на ширше освітнє коло, переносити його на ліцей №2, на ліцей №3.

Погодьтеся, що жити за принципом – «моя хата з краю», «найкраще тільки моє» – це не державницький підхід. Та й невдячна це  справа – зосереджуватись на минулому. Час ставить перед кожним із нас нові вимоги.

– Ще один болісний пункт в оптимізації освіти – це призупинення з 1 вересня навчального процесу у Старомартинівській та Сарниківській школах.

– Це вимушені кроки – через малу кількість дітей шкільного віку у цих селах. Але тих що є, будемо підвозити шкільними автобусами у кращі навчальні заклади сусідніх сіл. Звичайно, що батьки можуть обрати для своїх дітей і Бурштинські ліцеї.

Вважаю за доречне, окреслити усі зміни, на які ми пішли у системі освіти:

  •  з 1 липня 2021 року – перейменувати Бурштинську ЗОШ І-III ступенів №2 на Бурштинський ліцей №2, Бурштинську ЗОШ І-III ступенів №3 на Бурштинський ліцей №3, Задністрянську ЗОШ І-III ступенів на Задністрянський ліцей, Бовшівську ЗОШ І-II ступенів на Бовшівську гімназію.
  •  з 10 липня 2021 року реорганізувати шляхом приєднання до Бурштинського ліцею №2: Слобідського НВК, Сарниківську філію Слобідського НВК, Насташинську ЗОШ І-II ступенів, Юнашківську початкову школу. До Бурштинського ліцею №3 приєднати Вигівський НВК, Дем’янівську ЗОШ І-II ступенів, Новомартинівський НВК, Старомартинівську ЗОШ І-II ступенів.
  •  з 10 липня 2021 року Бурштинську ЗОШ І-III ступенів №1 реорганізувати зі зміною найменування на Бурштинську гімназію №1. Бурштинську гімназію та Бурштинський НВК реорганізувати шляхом приєднання до Бурштинського ліцею №2.
  • з 1 вересня 2021 року – призупинити освітній процес на 2021-2022 навчальний рік: у Сарниківській філії Бурштинського ліцею №2, Вигівській філії Бурштинського ліцею №3, Старомартинівській філії Бурштинського ліцею №3.

На усіх цих структурних змінах в системі освіти можемо зекономити орієнтовно 4 мільйони гривень. Усі галузі у нашій громаді мають бути ефективними.

Житло: потрібна конкуренція в обслуговуванні

– Образно кажучи, гостросюжетним було на березневій сесії й обговорення подальшої долі КП «Житловик». Прокоментуйте «вердикт», який йому винесли?

– «Житловик» є збитковим підприємством. Щороку із міського бюджету спрямовуємо туди у межах 10 мільйонів гривень субвенції. Але ж не може так продовжуватись вічно. Ми могли б використати ці мільйоні, скажімо, на ремонт доріг, які у Бурштині та селах просто розбиті. Наше завдання – зробити так, щоб комунальні структури були беззбитковими.

Тож прийняли рішення – вивести зі структури КП “Житловик” житлово-експлуатаційне господарство (ЖКГ) окремо та господарство благоустрою і озеленення окремо. Надалі маємо створити дві незалежні юридичні особи, тобто, окремі комунальні підприємства цього ж спрямування.

– Що це дасть?

– Скажімо, цех озелененням міг би бути менший ніж зараз за кількісним складом колективу. А сезонні роботи, як то висаджування квітів, косіння трави, чи стрижка декоративних насаджень, могло б брати на себе як саме підприємство, так і підрядники на конкурсній основі. Щоб не було так як зараз: колективу треба платити, навіть якщо наразі немає для усіх роботи. Мені доводилось спостерігати, як о 10-й годині людей ще нема на роботі, а о 12-й їх уже немає. Хіба це робота? Це знущання з жителів міста, знущанням з бюджету громади. Тут треба навести кардинальний порядок.

– А як уявляєте собі ефективне житлово-експлуатаційне господарство (ЖЕГ)?

– Я, за великим рахунком, прибічник приватного бізнесу, коли люди готові працювати з 8-ї до 17 години, а то й більше і отримувати відповідну заробітну плату за якісну роботу. Так працює Європа, так працює Америка, так працює весь цивілізований світ.

Хоча я не кажу, що всі комунальні підприємства треба ліквідувати. Потрібне розумне поєднання приватного і комунального, потрібна жива конкуренція.

Ми повинні створити умови, щоб на ринок обслуговування житла зайшли хто може. Тобто, чи приватник, чи комунальне підприємство і працювали – той з одним будинком, другий – з іншим. І через рік-два чітко вималюється, яка структура може добре працювати, а яка не може. Таким чином визначиться, яка залишиться на ринку обслуговування житла.

Знаю, що у Франківську, у Калуші давно це зробили. Так, під час реорганізації були проблеми. Й у нас вони будуть, але за рік відійдуть і з обслуговуванням житлових будинків у Бурштині буде порядок.

– Хто наразі це робитиме?

– Обслуговує зараз житло КП «Житловик». А буде створена нова юридична особа – також комунальна. Але поряд з нею на ринок можуть зайти приватні структури з обслуговування житла.

Роботи дуже багато, вистачить усім.  Жодний будинок у місті не утеплений, жодний не пофарбований, якість послуг погіршується з кожним роком. Проте керівництво КП постійно було проти структурних змін, які мають на меті покращення в експлуатації та обслуговуванні житлових будинків.

Громада – ТЕС: чому розходяться інтереси

 

Немає опису.

– Василю Михайловичу, громада хоче прийняти на свій баланс інфраструктурні об’єкти, які зараз є власністю ДТЕК «Західенерго» – це спорткомплекс, басейн, палац культури. Але чи потягне місцевий бюджет цей «соціальний ешелон»?

– Зараз не потягне, бо бюджет слабенький, в нинішньому обсязі його вистачить тільки на 11 місяців. І варто сказати, що зараз не громада прагне забрати у ДТЕК спортивно-культурний комплекс. Це великий бізнес хоче нам його передати, оскільки все, що не стосується профільного виробництва, бізнес відкидає – це європейська практика, і в Україні потужні приватні підприємства теж ідуть таким шляхом.

За цих умов наше спільне з ДТЕК завдання полягає у тому, щоб провести цю передачу зважено, з чітким розумінням того, що нам передають і що ми приймаємо. Тому насамперед ми створили комісію, яка інспектує зазначені об’єкти, складає дефектні акти, на основі яких будуть проведені ремонти, а вже потім відбудеться передача об’єктів громаді.

– Чи не станеться у підсумку так, що туди не буде кому ходити, адже бурштинці продовжують виїжджати з рідного міста – хто куди?

– Я кажу працівникам міської ради та депутатам: показником нашої роботи має бути те, що люди перестануть виїжджати, у місті і в селах громади знову будуть будувати будинки та мати на місці роботу.

Для досягнення цього я бачу таку матрицю: влада громади має дбати про те, щоб у нас працював бізнес, щоб у нас розвивалась освіта, щоб у нас розвивалась медицина, і щоб ми підтримували релігію. Це є такий чотирикутник дій, це є основа розвитку громади.

– А хіба бізнес на теренах громади не працює?

– Належним чином – ні, за винятком Бурштинської електростанції. Але, хоч ми й маємо партнерські відносини, станція зараз практично не дбає про місто, вона дбає про своє виробництво.

При цьому не квапиться переходити на договірні відносини щодо оренди землі, що дозволило б належним чином наповнювати бюджет міста.

– А скільки платить ДТЕК за оренду землі у рік? Бо ж відомо, що, наприклад ПрАТ «Івано-Франківськцемент», який орендує 160 гектарів земель, сплачує 9 мільйонів гривень до бюджету громади, на території якої знаходиться.

– У нас за 2330 гектарів орендованої землі відраховують за рік 1 мільйон гривень. Вважаю, що коментарі тут зайві.

– Тоді прокоментуйте, будь ласка, стан співпраці з великим бізнесом в соціальному плані.

– Вже скоро маємо підписати Меморандум про співпрацю-2021. Є ряд програм, які напрацьовані впродовж попередніх років. Наприклад, «Громада своїми руками». За попередньою інформацією на цей рік ДТЕК передбачає на її реалізацію 1 мільйона 350 тисяч гривень, хоча раніше було значно більше. Але дякуємо й за те.

– Зараз бурштинців найбільше турбує те, як довго існуватиме сама станція?

– Здається, цього не знає ніхто. Робота ТЕС залежить від стану внутрішнього та європейського ринку електроенергії, від того, чи вдасться перейти на європейські нормативи викидів та й від геополітичних тенденцій у світі? І це нас турбує.

Я ніколи не казав, що станцію треба закрити. Навпаки, нехай вона працює якомога довше і заробляє кошти. Але менеджмент повинен постійно працювати над тим, щоб шкідливі викиди виробництва в атмосферу зменшувалися, а податки до бюджету громади сплачувалися у повному обсязі.

 

Земля і люди: що нового

– Який сільськогосподарський бізнес працює у межах Бурштинської територіальної громади і які стосунки маєте з ним? Адже це також зайнятість людей, податки до казни, участь чи неучасть у соціальних проєктах.

– На теренах громади працюють “Контінентал Фармерз Груп”, Гудвелі, УЇЗД, а також багато підприємців середньої руки, які обробляють від 5 до 40 гектарів землі.

Я перепрошую, але щодо її обліку, то тут ще великий «бардак». Всі хитрують, всі щось приховують, стараються не показати все, що мають. Натомість Контінентал та Гудвелі нам чітко заявили, скільки земель у їхньому розпорядженні. До того ж просять провести інвентаризацію, хочуть взяти в оренду не успадковані паї, поставити на облік польові дороги, що є між паями.

Ми вивчаємо ці пропозиції, щоб врегулювати усі земельні питання. Особливу увагу приділяємо грошовій оцінці землі, яка робилася 7-10 років тому. Тепер ціна має бути значно вищою. І це теж значний фінансовий ресурс бюджету.

– Які плани маєте щодо створення нових робочих місць саме в аграрному секторі? Ми якось писали, що Ви їздили до Хмельницької області та цікавились там новітнім досвідом ягідництва.

– Так, була така поїздка. І вже маємо свої напрацювання. На сесії міськради розглянули питання про те, щоб виставити на аукціон майже 50 гектарів землі у Новому Мартинові та розвивати там ягідництво. Наразі це землі запасу та пасовиська, що заростають чагарниками, адже в селі залишилось приблизно 15 корів.

Я бачу щодо цих земель велику перспективу. Ми працюємо у цьому напрямку з Агенцією Сталого Розвитку АСТАР. Це найефективніша в Україні громадська організація , яка допомагає розвивати місцеве самоврядування, формувати економічно успішні території. Ми підписали з ними угоду і чітко окреслили два напрямки співпраці: це ягідництво та туризм, принадою для якого є водне плесо «Бурштинського моря» та Дністра у межах Бурштинської ТГ.

– А чому саме ягідництво, чому лохина чи малина – привернули вашу увагу?

– Зокрема тому, що вони забезпечує зайнятість населення, зарплату людям. Адже щоб обробити гектар землі під лохиною, треба, щоб з весни до осені працювало 10-15 людей. А якщо це буде 50, 500 га! Це не засівання площ пшеницею чи кукурудзою, коли жодна наша людина не буре участі в обробітку землі чи зборі врожаю – все робить техніка.

Якщо ми впровадимо все, що задумали, то, як на мене, вже через три-чотири роки у нас не вистачатиме робочих рук.

– Цікаво, що за потужний об’єкт будується зараз у Бурштині по той бік ТЕС?

– Це приватна структура з Львівщини завершує монтаж потужного елеватора, де матимуть роботу до 70 людей.

Про особисте з висоти «Гори над Дністром»

169364428 725284284805386 7561333261504787657 n

– Пане голово, люди зацікавлені в тому, щоб вдався цей, так би мовити, ягідний проєкт. А, можливо, хтось і скаже: «Це буде у Новому Мартинові, де живе Андрієшин? Так він робить це для себе».

– Уже чув такі інсинуації. І нехай собі говорять. Я навчився не зважати на безпідставні фантазії. Щось подібне було й тоді, коли ми створювали у Новому Мартинові релігійно-історичний центр «Гора над Дністром». Недоброзичливці казали: «То Андрієшині роблять для себе». А тепер всі бачать, що для людей. На “Гору” приходять та приїжджають звідусіль, відпочивають, насолоджуються неповторними краєвидами, а я горджуся, що Господь допоміг мені створити у рідному краї прекрасну атракцію для українців.

– Оскільки ми вже близько підібралися до Вашого дому, то дозвольте запитати про особисте. Чим займається у селі перша леді Бурштинської громади – Ваша дружина Ярослава, поки Ви пропадаєте на роботі?

– Покинула бізнесові справи у ПрАТ «СТМ», яке колись очолював я, а потім – вона. Тепер дружина більше займається домашньою господаркою, онуками, допомагає дітям – їх у нас троє: дві доньки Оксана та Софія й син Олександр. А онуків – четверо. Дружина допомагає й мені. Ось побілила мій робочий кабінет у міськраді.

До речі, у нас вдома часто бувають гості – рідні, близькі, знайомі. Ми любимо свята та вихідні  у теплому колі. Дружина полюбляє усіх вгощати, вона прекрасно готує. Так було завжди. І з моїм нинішнім статусом нічого не змінилося.

Ми, до речі, звикли підтримувати потребуючих. У 2014 – 2015 роках, коли було багато переселенців зі сходу України, прийняли до себе три сім’ї. Вони мешкали у Новому Мартинові кілька років. Тепер живуть у Франківську, вивчили українську мову, працюють і комфортно почуваються на Прикарпатті.

– Як добираєтесь на роботу – з Нового Мартинова до Бурштина?

– Здебільшого за кермом власного автомобіля марки Mitsubishi Colt.

– Хіба міськрада вже не має для голови службової «Волги»?

– Є така машина, але мені не зручно на ній їздити – вона низької посадки, я впираюсь головою в стелю…

– А який у вас зріст?

– Метр 87 сантиметрів.

– Ви колишній баскетболіст?

– Футболіст, грав у нападі.

– То тепер будете розвивати у громаді футбол?

– Ми будемо дбати про розвиток спорту взагалі. Адже коли людина фізично здорова, вона продуктивно працює, їй легше долати будь-які перешкоди.

– Василю Михайловичу, на завершення – про недалеке минуле. В кінці виборчої кампанії-2020 ви йшли нога в ногу з іншим кандидатом на посаду голови – Андрієм Іваськівим.

– Тепер ми з ним співпрацюємо.

– Та у громаді й зараз кажуть, що Ви, можливо, не обійшли б пана Андрія на переможні 130 голосів, якби перед виборами не агітував за Вас у Бурштині особисто Петро Порошенко, лідер партії, від якої ви балотувались.

– Можливо, що й так.

– Ви болісно сприйняли б друге місце за результатами голосування, якби таке сталося?

– Абсолютно ні. Люди знають, що у мене був свій бізнес, тож була можливість самореалізуватися. Так було у мене завжди. Чи то на державній роботі, чи у підприємництві, чи у домашній господарці. Тепер відповідаю за людей та господарку великої громади й хочу реалізувати свої ідеї на їх благо.

Розмову вела Марія Палюга.

Фото Романа Сернецького.

Читайте також:

Відеоанонс: матриця розвитку Бурштинської громади – представляє Василь Андрієшин (ВІДЕО)

«Маю амбіцію вивести Тернопільщину у ТОП-5 областей України” – Володимир ТРУШ

Ваш гороскоп на тиждень 5 – 11 квітня

Приєднуйтесь до нас  у Facebook, Instagram, Youtube та  Telegram

Новини партнерів

Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено