Івано-Франківськ
17.91
USD: 26.55
EUR: 31.6

“Інтер’єр мого робочого кабінету має значно глибший підтекст, аніж просто результат якісного ремонту”, – Коломийський голова Богдан Станіславський (ФОТО)

Ідей у голови багато, та оприлюднює ті, які можна впровадити в життя уже цього року.

170160507 147824173922882 2065095203613870115 n scaled

Богдан Станіславський – успішний бізнесмен-будівельник, відомий меценат, староста церковного хору, депутат обласної ради попереднього скликання – уже цими штрихами автобіографії засвідчує, що його життя – це рух.

Тож восени минулого року люди обрали пана Богдана, з-поміж 13 кандидатів, головою Коломийської міської територіальної громади, щоб зрушити з місця те, що має рухатися вперед.

  • Як це виходить у реальному вимірі – журналісти ПІК з’ясовують у розмові з Богданом СТАНІСЛАВСЬКИМ.

– Богдане Миколайовичу, що нового – позитивного чи негативного – Ви відкрили для себе за час роботи на посаді міського голови?

– Нових негативів не виявив. А позитивне – це те, що дійсно можна працювати на громаду і бачити результат.

Для цього має бути двосторонній рух. Тобто, я йду до тих, хто йде назустріч. Бо проблем багато. І кожен каже: «Зробіть нам то, зробіть те і те». А я одразу – запитую: «А що ви зможете спільно з нами зробити?».

Ось минулого року заасфальтували одну вулицю. Тепер люди з інших вулиць просять: «Заасфальтуйте й нам». Але я відкрито відповідаю: «Наразі немає на це у бюджеті грошей». Люди одразу питають: «А якщо ми зможемо своїм коштом купити асфальт – зробите?». «Немає питань», – відповідаю. Тобто така кооперація дає результат. Це й називається двосторонній рух влади та громади у Коломиї.

– Наші журналісти відстежують інформаційний простір Коломийщини. Тож можемо сказати, що Ваш звіт за перші 100 днів роботи у владі привернув увагу реальними справами.

– Приємно, що ви це побачили та оцінили. Бо нещодавно мене запитували інші журналісти, що я встиг зробити за 100 днів на посаді голови? Я спочатку жартома сказав: «Встиг зносити костюм, бо раніше одягав його кілька разів на рік, а на роботу у міськраді мушу носити кожний робочий день».

– А коли закінчується Ваш робочий день?

– Як коли, в залежності від завантаженості справами. Буває, що в сьомій вечора покидаю кабінет, буває й о восьмій.

– То не дуже й пізно, бо доводилось чути від інших керівників, що вони закінчують роботу чи не опівночі.

– То може сплять у кабінеті (сміється), а я працюю. Спати ж іду додому.

– А де обідає міський голова?

– Якби працював наш сімейний ресторан «Вілла Фамілія», обідав би там. Але через карантин заклади харчування у Коломиї були закриті, то їздив обідати додому. Дружина Люба – мій головний бізнес-партнер, ще й смачно готує. Можливо, й тому, що свого часу вона закінчила Івано-Франківський технікум радянської торгівлі і є за фахом технологом приготування їжі.

– Та повернемось до роботи. Ви строгий керівник?

– За гороскопом я Близнюк, тому в мені є поєднання строгості та доброти. По-різному. В залежності від того, як просувається те, що маємо зробити.

– Перші місяці вашої роботи на посаді голови виглядають продуктивними для міста. Скажімо, на вулиці Валова дорожники постелили асфальт. Від обласної ради місто добилося виділення 500 тисяч гривень на розробку проєкту будівництва ще одного корпусу Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Громада прийняла у власність, а Ви відстояли як цілісний майновий комплекс, приміщення Центральної районної лікарні. Іде ремонт будинку культури у с. Саджавка і таке інше. Але ж, мабуть, починали все це не з нуля, а отримали у спадок певні напрацювання, які завершили?

– Звичайно, що так. Якщо порівнювати свою ситуацію з тим, що застали інші нові голови громад, то у мене була ключова перевага – Коломийська міська територіальна громада уже була створена, два роки тому. І якщо мої колеги у новоутворених ТГ думали, як формувати структуру управління та бюджети громад, то у нас всі відділи, всі департаменти працювали і я одразу ж міг зайнятися господаркою громади.  Хіба що працівникам довелося привикати до нового голови…

– Ви прийшли у мерію один, чи з командою? І чи багатьох працівників змінили?

– Прийшов з командою. У мене шість заступників. Один з них, а також керуючий справами виконкому, працюють з попередньої каденції. В загальному залишись на своїх місцях 90% працівників, змінився тільки основний керівний склад.

– Є кому працювати. Які пріоритетні завдання визначили собі на рік?

– Першою справою зараз є безпека – безпека здоров’я людей у період пандемії. На це спрямовуються усі зусилля та можливості. Район передав громаді велику лікарню – колишню районну, де більше як 1300 працівників. На їхню допомогу покладаються люди усієї громади. Тож докладаємо зусиль, щоб у лікарні була злагоджена робота та відповідні медичні можливості для цього.

Друге важливе завдання – вивіз сміття. У нас закінчився якраз контракт з фірмою, яка до того була п’ять років монополістом у цій сфері, було багато нарікань на її роботу. І ми вирішили оголосити конкурс – створити умови для здорової конкуренції на цьому ринку. Карантин дещо стримує процес, але вважаю, що у другій половині року конкурсний відбір відбудеться. Людям потрібне чисте місто.

Третє завдання – стосується організації руху транспорту в Коломиї. Адже теперішні маршрути діють з 70-х років минулого століття. Ми маємо створити новий план комфортної мобільності руху не тільки для автомобільного транспорту, але й для велосипедного, і, звісно ж, для пішоходів – коломиян, гостей міста, туристів.

169736008 250414553501784 8307528729787360149 n scaled

– Чи багато туристів буває у Коломиї?

– Бувало багато, але через карантин потік припинився. Проте ми знаємо, що він відновиться, коли ситуація зміниться, бо у нас є що подивитися. Це Музей писанкового розпису, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, Музей історії Коломиї та її сучасні принади. Але щоб туристів було більше і більше, маємо вирішити кілька проблем.

– А саме?

– Досі туристичні агенції розглядали Коломию, як туристичне місто на пів дня: приїхати – подивитися – і поїхати. Ми ставимо для себе завдання, щоб турист, як мінімум, заночував. З точки зору турбізнесу, це вже буде задіяний готель, харчування та інші послуги. Тобто, турист залишить у місті більше коштів, а коломияни отримають більше шансів мати роботу, бюджет – більше фінансових надходжень. А якщо турист приїздить лише на кілька годин, то, як жартують містяни, залишає хіба що сміття, яке мусимо прибирати своїм коштом.

– Щоб турист заночував, він завчасно запитає, чи є у місті гарний готель. Маєте що запропонувати?

– Готелів за кількістю достатньо. Та чотири- чи п’ятизіркових немає. Треба знаходити й переконувати інвесторів, що зведення таких об’єктів у Коломиї – на часі.

– Ви вважаєте, пане Богдане, що треба будувати нові готелі?

– Звичайно. Перебудувати наявні – це утопічна ідея. Адже насамперед треба закласти можливість зручного заїзду до готелю. Коломия ж знаходиться на перехресті доріг: на Чернівці, а далі – на Румунію, дорога на Буковель. Є проєкт будівництва дороги через Верховинський район на Румунію. Вона має проходити через Коломию та Косів. То якщо будувати сучасний готель, то він має бути десь на розв’язці, недалеко від траси.

– Наразі недостатньо, образно кажучи, зірковості й у триповерхової будівлі Коломийської міської ради. Архітектурно приваблива, вона при цьому потребує кардинального відновлення всередині …

– Тому поступово робимо ремонт, частинами.

– Але ж кабінетів та коридорів доволі багато, то скільки років потрібно, щоб усе привести до ладу?

– Нас більше турбує те, скільки коштів на це треба!? І де їх взяти?

170150810 446572256409771 7107745352477445299 n scaled

– Проте, Ваш кабінет уже відремонтований. І можемо зробити комплімент. Інтер’єр – достойна візитівка голови та міста: нічого зайвого і нічого банального у декорі. Світлий колір стін та меблів додає відчуття простору, що є характерним для амбітних керівників. Інтерактивна панель, на екрані якої бачимо важливі об’єкти міста, засвідчує, що голова контролює ситуацію. Мабуть, цим інтер’єром займались професіонали?

– Так. І це має глибший підтекст, аніж просто результат якісного ремонту. Працювали в дусі гасла моєї виборчої кампанії: «Творимо Коломию великою». Яким чином вже показати прообраз великої Коломиї? Я вирішив почати зі свого кабінету, де зосереджуються думки, народжуються ідеї, приймаються рішення, що у підсумку мають рухати Коломию до кращого. Тому тут ми все поміняли на краще.

– І не боялися, що люди скажуть: “Не встиг голова вийти на роботу, як вже робить дорогий ремонт кабінету”?

– Я передбачав таку реакцію. Але ж прийшов у владу з бізнесу, моя декларація дозволяла мені оновити кабінет за власні кошти і я це зробив. У тому числі із поваги до коломиян, яким з різних питань доводиться бувати у міського голови.

– Чи часто мешканці міста та сіл громади звертаються особисто до Вас – зі своїми проблемами, скаргами? Адже у людей, особливо середнього та старшого покоління, менталітет такий, що візит до мера вважається ледь не миттєвим розв’язанням проблеми.

– Оскільки кожен день ходжу на роботу пішки, то є коломияни, що перед восьмою годиною ранку чекають при вході у міськраду і розуміють, що обов’язково мене побачать і про щось своє запитають. Адже ми довго перебували з усією областю у «червоній» зоні карантину і була проблема з проведенням прийому громадян. А до того прийоми відбувалися два рази на тиждень у міській раді, а також я регулярно об’їздив села громади, де спілкувався з людьми. Зараз таку практику відновимо.

– На що найчастіше скаржаться селяни?

– На погані дороги, на проблеми з освітлення вулиць, на відсутність належного благоустрою населених пунктів. Є у людей не вирішені земельні питання.

– То чи багато коштів цього року можете спрямувати, наприклад, на впорядкування сільських доріг?

– Не багато, кажу відверто. Адже бюджет розвитку складає на рік 75 мільйонів гривень. При цьому перейшло нам 35 мільйонів боргу за роботи, які виконані та не оплачені торік. Ще 25 мільйонів треба віддати на погашення кредиту – його брав у Світового Банку водоканал: завдяки цьому вдалося, зокрема, замінити більше 100 км старих труб у мережі.

– Ви сказали про бюджет розвитку. А який бюджет в цілому має громада та чи вистачить його до кінця року?

– Дохідна частина складає 470 мільйонів. Передбачена також освітня субвенція, а медицина уже рік працює на принципах контрактування і регулярно отримує від держави плату за свої послуги. Тож все буде добре, якщо буде наповнюватись дохідна частина бюджету, будемо шукати нові джерела. На жаль, за перший квартал маємо недовиконання бюджету на 13%. Але на зарплату бюджетників, на енергоносії наразі вистачає.

– Хто у Коломийській громаді є головними донорами бюджету, а точніше – платниками податків до міської казни?

– Це три військові частини, підприємство німецької компанії «Леоні», підприємство ТзОВ «Трокс Україна», а також заклади освіти та медицина, оскільки йдеться про сплату податків з доходів фізичних осіб. Справно виконують свої податкові зобов’язання автозаправні станції, яких у нас аж 17. Надходять податки від малого та середнього бізнесу, податки на землю, на нерухомість.

– Наскільки в Коломиї впорядковані земельні питання взагалі?

– Недостатньо, м’яко кажучи. І це серйозна проблема, адже земля – це суттєвий ресурс бюджету. І ми зараз ведемо переговори з фірмами-землевпорядниками, які б допомогли нам скласти чітку картину в межах ТГ: де земля у постійному користуванні, де оформлені договори оренди, а де, так звані, червоні плями, хто справно платить податки, а хто – ні?  Ще одне стале джерело доходів місцевого бюджету – це нерухомість. Тому я закликаю – будуйтеся, будуйтеся.

– Чи Ви готові показати особистим прикладом як це – будуватися?

– Я вже побудував для сім’ї будинок в Коломиї, двадцять років тому. І тут живу.

– Як почувається Ваш кооператив «Файні ябка» в Обертині, звідки Ви родом, і чому називаєте цей бізнес соціальним?

– Кооператив працює. Чому соціальний? Тому що весь прибуток від виробництва сухофруктів іде на соціальні проєкти.

– Як родинний бізнес в цілому переживає Ваш похід у владу, як вплинули на нього карантинні обмеження?

– Я відійшов від бізнесу. Зараз старший син є директором на ТОВ «Станіславський», основна спеціалізація якого – будівництво. Також є у нас пекарня «Оберхліб» та міні-пекарня в Коломиї  – випікають продукцію. А,скажімо, ресторани – через карантинні заборони були закриті.

170018006 357113155674306 5118493570868327258 n scaled

– Якою є ситуація з поширенням коронавірусу загалом у Коломийській громаді? Адже недавно для хворих на ковід просто не вистачало ліжко-місць?

– Захворюваність пішла на спад. Якщо раніше були дні, коли виявляли до 198-ми нових хворих, а одужували 20 – 30, то зараз зовсім інша тенденція: якщо на добу буває 8 – 10 нових випадків захворювання, то одужують 20 – 40 людей.

– Відомо, що Коломия постійно забезпечена киснем для лікування хворих на ковід. Навіть зараз, коли далися взнаки технічні несправності у львівського виробника, проблем з киснем коломийські медики не мають. Завдяки чому?

– У важливих справах люблю конкуренцію. Коли район передав нам лікарню, вона мала одного постачальника кисню – це АТ «Львівський хімічний завод». Та вже два місяці нам безкоштовно постачає кисень калуська фірма «Карпатхімпром» через Благодійний фонд «Покуття» Андрія Іванчука.

Окрім того, є попередня інформація, що держава виділить Івано-Франківській області 60 мільйонів гривень на стаціонарні установки з виробництва кисню. 5 мільйонів з цієї суми мала б отримати на таку установку Коломийська лікарня.

Ми вже побували за досвідом у місті Ковель Волинської області, де є добре оснащена лікарня, приблизно така як у нас. Вона уже експлуатує свою установку, яка бере кисень з повітря, очищає його та робить придатним для медичного використання.

І це дуже добре, адже транспортування медичного кисню – не дешева та не швидка за часом складова. У нас в заметілі були такі випадки, коли рахували на хвилини – чи встигне машина доправити кисень для важкохворого пацієнта. А коли на лікарняних ліжках десятки залежних від кисню людей, то логістичні проблеми стають надзвичайно великими ризиками. Тому вважаю, що за літо ми зробимо свою кисневу установку, і, маючи двох наявних постачальників, знімемо всі питання, які можуть завадити вчасній кисневій терапії.

– Що нового передбачаєте у системі охорони здоров’я взагалі?

– Мій перший заступник Олег Токарчук – лікар за фахом, зараз всебічно займається питаннями медицини. Ми створили новий відділ охорони здоров’я, на конкурсній основі визначили молодого керівника відділу. І тепер наше спільне завдання – так відбудувати медицину, щоб Коломия була містом якісних медичних послуг й містом медичного туризму. Відомо ж, як до прикарпатських стоматологів приїжджають пацієнти з-за кордону. І не на один день, а зазвичай – на тиждень та більше.

Ми ставимо перед собою завдання створити медичне містечко, в якому б надавали послуги не гірше, як в Івано-Франківську чи Чернівцях.

– Якщо сказати докладніше, то що уже робиться у рамках ідеї медичного містечка?

– Ведуться роботи щодо влаштування нового апарату КТ. Ми маємо в лікарні приватний, за послуги якого люди змушені платити. А цей придбали за державні кошти і в рамках державної програми його послуги будуть безкоштовними.

– Але ж, здається, цей проєкт мали реалізувати ще минулого року?

– Так, передбачені на це державні кошти мали бути освоєні. Підрядник був визначений. Не знаю чому – але роботи до кінця не виконав. І те, що можна було виконати за державні кошти, зараз мусимо робити за гроші місцевого бюджету.

– Які проєкти цьогоріч будуть реалізовані у громаді за національною програмою «Велике будівництво»?

– Це буде реконструкція Музею писанки та будівництво спортивного комплексу у селі Королівка.

– На якому з цих об’єктів підрядником буде ваша будівельна фірма?

– Не буде на жодному. Я ще раніше принципово сказав, що наша будівельна кампанія, поки я голова громади, не буде мати жодних підрядів у Коломиї.

– Зрозуміло, не хочете розмов про «конфлікт інтересів». А як відчуваєте – що Вам ближче до душі: робота у бізнесі чи на посаді міського голови?

– Тут доречно сказати про проблеми росту. Адже коли був дуже молодий, то хотів себе реалізувати, щоб заробити кошти для сім’ї, купити машину, побудувати хату, створити та розвинути бізнес. А коли цього досяг і є у тебе і практика, і досвід, і бажання робити соціальні речі, то я вирішив саме на цьому зосередитись, і отримую від цього задоволення.

169770115 136948271712363 4120070299989515189 n scaled

– Щороку, у цей період весни, наступає момент, коли багато людей полюбляють аналізувати та порівнювати свіжі декларації чиновників та депутатів про майновий стан та доходи за минулий рік. Ви уже подали декларацію?

– Звичайно.

– Але ж для коломиян більш цікавою буде Ваша декларація за нинішній рік, бо з неї буде видно, скільки заробите, працюючи у владі.

– Я вже можу сказати, що на цій роботі заробіток не буде більшим, ніж у бізнесі. Але я не надаю великого значення матеріальному, це плинне. Найцінніше у житті – це сім’я, це здоров’я.

– Проте у вас є дорогі автомобілі, є достойна нерухомість. Зокрема, квартира у Туреччині. Чому саме там і від коли?

– Це був 2013-й рік, один з найкращих років в історії української економіки, і водночас – рік «розкидання яєць у різні кошики». Так у мене з’явилася квартира у Туреччині, де тепер любить відпочивати моя сім’я.

– І цього року туди поїдете на відпочинок?

– Можливо, що так. Ось днями прочитав новину, що планують відкрити прямий авіарейс з Івано-Франківська до Аланії.

– Але ж раніше повідомляли, що Івано-Франківський аеропорт має проблеми, через які обслуговувати польоти взагалі не зможе.

– Я не великий у тому спеціаліст, але навігаційне обладнання можна купити.

– Ви могли б до цього долучитися фінансово?

– Ні, і навіщо? У Коломиї є свої летовища – малої авіації та військове, злітна смуга якого набагато краща, як в Івано-Франківську.

– А що треба мати у чоловічій голові, щоб стати успішнім, самодостатнім, багатим?

– Знаєте, як добре сказав Любомир Гузар: «Мрійте велико!». Треба мріяти, вірити у досягнення своєї мети й працювати для її здійснення. Це працює. У мене навіть було таке гасло «Вірою і працею». Спрямовую у таке русло життя своїх дітей. У мене троє: двоє синів та донька.

– Чим вони займаються?

– Найстарший Олег, йому 26 років, закінчив Харківський університет та Київський політех, має жилку бізнесмена-будівельника, тож як я вже казав,  керує зараз сіменим бізнесом Станіславських. Середущий Юрій є студентом Київського національного університету імені Шевченка, хоче бути політтехнологом. Щоправда, карантин вже другий рік нівечить його студентські роки. Донечка Злата навчається у другому класі християнської католицької школи.

– Що у цей непростий для всього світу час робить Вас та Вашу родину сильними?

– Ось недавно прийшла Злата зі школи й каже: «Тату, я нині за вас молилася». Моя родина сильна тим, що ми один за одного молимось. І багато працюємо. Й у громаді має бути саме так.

Розмову вели: Оксана Камінська, Марія Палюга.

Фото Романа Сернецького.

Читайте також:

Відеоанонс: “Має бути двосторонній рух. Тобто, я йду до тих, хто йде назустріч”, – Коломийський голова Богдан Станіславський (ВІДЕО)

Коломия посіла 15-те місце у рейтингу 100 найпрозоріших міст України

Люди Прикарпаття: квітневий день у Коломиї (ФОТО)

Ваш гороскоп на 12 – 18 квітня

Приєднуйтесь до нас  у Facebook, Instagram, Youtube та  Telegram

Новини партнерів





Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено