Писанки! Непередодні найбільшого християнського свята Великодня завідувачка єдиного в світі Музею писанки, що в Коломиї, Оксана Ясінська, розповіла читачам ПІК про історію та символіку найвідомішого в Україні отрибуту свята — пофарбованих яєць — писанок.
— Пані Оксано, звідки взялася традиція розписувати яйця?
— Яйце є символом зародження нового життя. Коли ж розпочали писати писанки, точно сказати ніхто не може. Ця традиція була відома ще в дохристиянські часи, про що засвідчують спільні орнаменти, зображені на писанках та археологічних знахідках трипільської доби. Загалом розмальовані культові яйця знаходили на території Європи, Африки та Азії. Так в Єгипті під час розкопок знайдено прадавні страусині яйця, гусячі та курячі – в Європі.
— Українська писанка також має праісторію?
— Так, яйця розписували на території сучасної України ще з праісторичних часів. Та через крихкість «ексклюзиви” не збереглися. Відомо, що в період Київської Русі створювали і керамічні писанки. У 80-их роках ХІХ ст. під час розкопок Кривушанської могили археолог Уваров знайшов саме керамічні яйця. На таку ж знахідку натрапив у 1908 році під час розкопок на Полтавщині й Вікентій Хвойка.
Кілька років тому глиняну писанку знайшли під час розкопок стародавнього Галича. А в 2013 році у Львові під час археологічних розкопок, здійснених науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної Академії Наук України, у водозабірній башті натрапили на писанку, створену природними барвниками на гусячому яйці ще понад 500 (!) років тому. Це найдавніша віднайдена на території сучасної України писанка не тільки в нашій музейній колекції, а й загалом в Україні.
— Які найпоширеніші символи зображують на писанках?
— В Україні є два види великодніх яєць – крашанки й писанки. Крашанки – це варені яйця, зафарбовані в один колір, їх вживали на Великдень, а також використовували під час великодніх ігор. Натомість писанки не варили й не їли, ними ніколи не гралися, адже вони були розписані давніми символічними значеннями, пов`язаними з давніми віруваннями.
За візерунками та кольоровою гамою можна легко сказати, звідки те чи інше великоднє яйце. Тобто писанку можна читати як книгу, адже це складна система знаків, кодів, побажань. Так є писанки, написані спеціально для дітей, дівчат та хлопців, молодих і старших у родині…
Чимало традиційних символів-знаків поширені в усіх регіонах України. Зокрема, це зображення Сонця у вигляді різних «хрестів», «свасті», «руж», «зірок»… Поряд з небесним світилом зображують коней та оленів, які за різними легендами вивозять сонце на небо.
Окрім сонячних, на великодніх яйцях є знаки землі й води. Воду відображає хвилястий орнамент – «меандр» або безконечник, що символізує безкінечність життя; «трикутники з гребінцями» та «грабельки» зображають хмари та дощ; землю позначають заштриховані трикутники, ромби та квадрати.
На писанці можна побачити зображення «Великої богині» чи, як її ще називали, «Берегині» або «Княгині». Її культ був пов’язаний з культом матері-Землі. В писанкарстві також широко використовують мотив «світового дерева» або «дерева життя» як символ продовження роду.
— Чи мають значення барви великодніх яєць?
— Звісно. Зазвичай, писанки мають «сонячні» відтінки: жовті, золотисті, оранжеві. Це барви світла, сонця, майбутнього урожаю. Червоний колір відображення життєдайного тепла вогню та…крові. У християнстві червоний колір—символ крові Ісуса, жертви, що Він заплатив за увесь світ. Рідше розписують писанки зеленими, блакитними, що означають пробудження природи, небо, повітря, землю, а для фону писанки використовують коричневі та навіть чорні барви. Колись для фарбуваня писанки використовували тільки з природні барвники з різних рослин і насіння.
— Як Ви вважаєте, писанка — це суто великодній атрибут?
— Не зовсім. Писанка – абсолютно унікальний витвір, який використовували за різних обставин. Колись її дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю, вона була оберегом від стихійного лиха. А в одній з давніх карпатських легенд сказано, що світ існуватиме доти, допоки писатимуть писанки.
Злата Леміш.
Фото з мережі Інтернет та з архіву Оксани Ясінської.
Читайте також:
На Прикарпатті масово продають вербові гілки: у якому вигляді і почому
На Прикарпатті видали настанови церквам та релігійним громадам до Великодня: що радять
Дорослих дітей в Україні зобов’яжуть утримувати непрацездатних батьків
Люди Прикарпаття: історії, що надихають – гобоїст Святослав Борисов (ВІДЕО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг