Лікування ран різного походження – тема розмови з Володимиром Кафтаном, лікарем з великим хірургічним стажем, членом Європейської Асоціації лікування ран, автором нового методу лікування, який вдосконалюється, пише ПІК
В розмові – ключові моменти, які визначають суть роботи:
- допомога людям шляхом оперативного втручання з використанням всіх, наявних в лікаря методів, знань, засобів, матеріально-технічної бази;
- виведення пацієнта зі стаціонару і надання йому подальшої “дорожньої карти”, яка навчить домашньому догляду за своєю патологією.
Володимире, опишіть коротко свою роботу і які результати вона приносить для пацієнтів?
В світовій медицині існує така лікарська категорія – спеціаліст по догляду за ранами: післяопераційними, вогнепальними, опіками, складними пролежнями, діабетичними стопами. Ми забезпечуємо ведення пацієнта в операційному, післяопераційному та реабілітаційному періодах і тоді, коли пацієнт вже виписується додому, але ще потребує догляду.
Підбирається правильний перев’язочний матеріал під ситуацію в рані і визначається тактика подальшого ведення пацієнта. Дуже часто робота проходить за методом сучасної телемедицини: пацієнти фотографують рани, скидають фото у месенджери і я аналізую ситуацію, консультую і призначаю правильне лікування.
Також моєю головною метою є навчити медичний персонал правильному підходу до оцінювання і лікування ран. Я планую серію тренінгів по виду ран, поведінці медперсоналу в тій чи іншій ситуації. Персонал повинен вміти правильно визначати проблему, знати, до кого в разі необхідності перенаправити пацієнта, правильно підбирати перев’язочний матеріал, який розробляється спеціалістами під кожну ситуацію в рані.
Ваша порада людям, які мають проблеми схожого характеру:
Категорично – не займатися самолікуванням, бо люди інколи такі немислимі речі застосовують до своїх ран, що часом здається, ніби ми живемо в позаминулому столітті, а не в центрі Європи. Найгірше, коли є діабет. Тут значення має день. Я завжди говорю пацієнтам: “Якщо ви самі все “знаєте”, то сьогодні ми боремося за ваш палець, завтра – за стопу, післязавтра – за цілу ногу, а ще через день вже боремося за вас і не факт, що ми вас втримаємо”.
Тому, в першу чергу – до лікаря! Наша місія – убезпечити людей від ампутацій, максимально знизити їх рівень для того, щоб зберегти пацієнту опорну функцію стопи, покращити якість життя, бо можна повноцінно жити, а можна просто існувати в інвалідному візку.
Як ви вдосконалюєте свою професійність? Семінари, курси, тренінги, стажування?
Існує доказова медицина і в ній чітко прописані протоколи лікування: гангрени при цукровому діабеті, чи вогнепального поранення, або важкого опіку. Коли я прочитав закордонний протокол лікування методом вакуумної терапії, то це для мене стало відкриттям, потім я виявив різні, ще незнайомі мені, види перев’язочних матеріалів, бо відомі бинт, марля, перекис водню, «Бетадин» вже давно не єдині засоби для лікування ран.
Свого часу, коли до нас приїжджали фахівці з-за кордону і проводили лекції по цих питаннях, я зацікавився, почав більш детально вивчати цю тему, використовувати заордонну практику і матеріали, а згодом отримав стажування у трьох клініках Бельгії. Звідти я й привіз методику лікування ран апаратом вакуумної терапіії і став першим на Прикарпатті, хто її використав. По суті, я є новатором і першим спеціалістом в цій області і можу пишатися хорошим результатом : 54 пацієнти врятовані від ампутації.
Коли почалася війна, до мене зверталися хлопці з вогнепальними пораненнями і ми почали використовувати цей метод для них у військовому госпіталі. Пізніше підключили лікування пролежнів.
В 2017-му році я місяць стажувався в відділенні судинної хірургії клініки Відня суто по методиці і техніці виконання оперативних втручань на судинах, бо що би я не робив у рані, якщо є проблема у магістральній судині, толку не буде. Тому я навчився навикам й цієї роботи в Австрії.
Також був запрошений на Конгрес людей з інвалідністю, який відбувався в Буковелі. Читав там лекції по профілактиці пролежнів і з того моменту співпрацюю з інклюзивними пацієнтами.
Розробляю власний метод лікування, якого немає в Україні. Він базується на тій методиці, яку я привіз з Європи і сподіваюся, що скоро буде широко впроваджуватися. І якщо людина роками мучилася від пролежнів, а мені вдалося їх загоїти, то я вважаю це своєю перемогою. Але лікарю не можна стояти на місці, треба вчитись, дізнаватися і пробувати нові методи, вдосконалювати свою професійність.
Ваша робота – це постійний стрес, тому, бачити горе людини, якщо ти не черствий, це дуже травматично для власної психіки. Як ви захищаєте себе від професійного вигорання?
Тут можна відповісти дуже коротко. Амбруаз Паре, французький хірург, колись сказав фразу: «згораючи сам, світи іншим». Вона є моїм життєвим девізом. Ще я черпаю моральну силу від своїх пацієнтів, дивлячись на їх постійну боротьбу з недугом і захоплюючись їх духовною силою. Але, звичайно, я дуже важко переживаю, коли не виходить допомогти і за майже 20-ть років роботи ще не навчився абстрагуватися від людського горя. Тому моя родина, а особливо дружина Надія – це мій оберіг і я повністю можу відпочити, розслабитися і відновитися лише з сім’єю.
Який випадок у своїй практиці ви вважаєте найуспішнішим?
Коли я поставив вакуумний апарат пацієнтці з ампутацією, зразу поїхавши на тиждень за кордон на стажування і на відстані тисячі кілометрів консультуючи її по вайберу. Це було у 2016 році, коли я тільки почав застосовувати цей метод, але був твердо переконаний, що все вийде. І, приїхавши, побачив відмінний результат.
Які плани подальшої роботи?
Ще коли тільки почав спілкуватися з людьми, які мають інвалідність, я зрозумів, що у нашій країні існує величезна проблема їхнього лікування та реабілітації. І ми вирішили з Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю Валерієм Сушкевичем і Урядовою уповноваженою з прав осіб з інвалідністю Тетяною Баранцовою розробити програму створення на базі Галицької центральної районної лікарні єдиного в Україні «Реабілітаційного центру для людей з інвалідністю з наслідками порушення опорно-рухового апарату та нервової системи».
В складі цього центру планується вузькоспеціалізоване хірургічне відділення лікування пролежнів. Ця програма вже затверджена Урядом України. До кінця року посадовці обіцяють відкрити даний центр і я дуже на це сподіваюся і вірю.
Що твердо тримає Вас на цьому шляху?
Колись батьки мені сказали: «Сину, ти маєш розуміти, що ти даєш хворим світло в кінці тунелю і, якщо ти для цього народився, ти вже не маєш права сходити з цього шляху». І коли я ледь не помер два рази за життя, то зрозумів, що в Бога є на мене ще плани і я не можу його підвести. Тому і працюю з величезною вірою у правильність того, що роблю.
Розмову вела Руслана Гочіяєва.
- Читайте також:
- Люди йдуть у ті приватні клініки, які надають якісні послуги, – Олег Галущак, «Оксфорд Медікал», Івано-Франківськ (ФОТО)
- Коронавірус витіснив планове лікування людей і це матиме страшні наслідки, – Тарас Масляк, Івано-Франківськ
- Коломия готується стати регіональним медичним центром: обговорили на форумі (ФОТО)
- Оцінка експерта: чому із 9 пам’яток Прикарпаття, поданих на «Велику реставрацію», у столиці відібрали тільки Галицький замок
- Ваш гороскоп на тиждень 31 травня – 6 червня
- Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
