Івано-Франківськ
7.1
USD: 26.2
EUR: 30.25

Люди йдуть у ті приватні клініки, які надають якісні послуги, – Олег Галущак, «Оксфорд Медікал», Івано-Франківськ (ФОТО)

Лікар виходить сам з кабінету й особисто запрошує та проводить пацієнта до себе: це повага до людини та додатковий сервіс.

Це Оксфорд Медікал в Івано-Франківську, пише ПІК.

159695707 240680291052892 2294545952892147581 n 1 scaled

«Здоров’я настільки переважує всі блага життя, що воістину здоровий жебрак щасливіший від хворого короля».

Так кілька століть тому сказав німецький філософ Артур Шопенгауер, і його думка не втрачає актуальності.

Єдине, що змінилося – можливості медицини у підтримці нашого здоров’я. В Івано-Франківську на хвилі найновітніших змін шість років тому відкрився приватний медичний центр Оксфорд Медікал – один із 26-ти в мережі Oxford Medical в Україні. Сьогодні тисячі прикарпатців важко уявляють стан свого здоров’я без відвідин цього медзакладу. І це при тому, що зазвичай кажуть: «Там дорого».

Чи справді дорого і що є такого у ланцюгу «клініка – лікар – пацієнт», що люди йдуть саме сюди.

Сьогодні ці та дотичні питання у розмові з журналістом ПІК обґрунтовує директор Оксфорд Медікал в Івано-Франківську Олег ГАЛУЩАК (на фото).

Немає опису.

Кафе чи діагностика?

– Олеже Володимировичу, як тільки заходиш у Вас на рецепцію і бачиш перелік послуг, одразу складається враження, що тут лікують все – і тіло, і душу, тобто, усі недуги, які тільки можуть звалитися на людину…

– І так, і не зовсім. Насамперед зазначу, що ми – медичний центр зі своєю позитивною історією в Івано-Франківську. У нас 14 різних відділень, по декілька лікарів у кожному. Ми входимо напевно у п’ятірку найбільших приватних медцентрів Івано-Франківська. Та, відверто кажучи, поки що лікуємо не все. Тільки те, що може лікувати класична поліклініка. А те, що потребує, скажімо, стаціонарного лікування, тут наші лікарі виписують пацієнтам направлення у відповідні профільні заклади.

– Який в середньому чек вашого пацієнта?

– Важко сказати. Залежно від проблеми, з якою він звернувся. Комусь достатньо розмови з лікарем і 400 гривень на діагностику, а комусь треба зробити аналізи вартістю дві тисячі гривень і більше.

Так, це не дешево, але ж для людини нема проблем оплатити 300-400 гривень, щоб посидіти в кафе, та якщо прийом у лікаря 400-450 гривень з діагностикою і постановкою діагнозу, то це вже «дорого». Просто не всі розуміють декілька навіть простих речей.

– Про що йдеться?

– Для того, щоб пацієнт, який прийшов до нас, відчув себе пацієнтом, на якого чекали, попередньо треба виконати велику роботу.

Ми повинні донести до людей інформацію про себе, про те, що та послуга, яка потрібна пацієнтові, вона у нас є.

Друге, треба зробити так, щоб пацієнт, відкривши до нас двері, потрапив у тепле, чисте, комфортне приміщення, а дівчата на рецепції записали його на ту годину, на яку йому зручно.

Може здаватися, що це нічого не коштує, але уже за цими першими речами стоїть, як мінімум, п’ять працівників.

Наступне, у нас працюють фахові спеціалісти, якісна праця яких має належно оцінюватись.

До слова, далеко не в кожній клініці практикується, щоб лікар виходив сам з кабінету й особисто запрошував та проводив пацієнта до себе. Це не лише повага до людини, це додатковий сервіс: відвідувач не ходить коридорами, не шукає, де його лікар сидить, не плутається у просторі, не нервує.

У цьому є й момент анонімності лікування, адже поняття лікарська таємниця гарантоване законом. З цієї точки зору кабінети у нас не підписані.

– Чому так, пане Олеже?

– Франківськ – невелике місто, здебільшого люди один одного знають. Буває так, що на рецепції перетинаються кілька знайомих. Ну не хочуть вони «світитися», хто пішов до хірурга, хто до гінеколога, хто до гастроентеролога. Чи ще до якогось. Відповідно, лікар сам виходить за пацієнтом і заводить до кабінету, на дверях якого вказаний тільки номер.

Словом, ми дбаємо про пацієнтів, і водночас дбаємо про імідж центру, адже є такий неписаний закон: «Задоволений розкаже трьом, а незадоволений – десятьом».

Хоча незадоволеність – явище не стабільне, особливо, коли йдеться про вартість лікування.

– Поясніть свою думку.

– Скажімо, якщо наш пацієнт вирішить лікуватися не у клініці, а десь поза нею, у нього, по-перше, одразу виникне питання, які потрібні медикаменти, скільки, де їх взяти? Тож все одно треба буде бігти до лікаря, й чи до одного?

Друге: де знайти медсестру, де знайти місце, щоб зробити уколи чи «прокапатися»? Медсестрі, звичайно ж, треба буде заплатити.

В результаті, якщо всі затрати та незручності скласти разом, то сума вийде або такою ж, як у нас, або й значно більшою. При тому, що «згорить» чимало нервів.

На жаль, до багатьох людей це дуже важко донести, особливо до тих, які звикли до так званої безплатної медицини, або завжди економили на здоров’ї.

Ви задумувались, чому в західних країнах людина виходить на пенсію і починає готуватися ледь не у кругосвітню подорож, а у нас, образно кажучи, займає дві черги – у хлібний магазин та в аптеку? А все просто. Бо коли наш громадянин підтримував здоров’я просто з аптеки, без лікаря, ця інвестиція з роками перетворилася у букет різних болячок. Звісно, що у нашого пенсіонера й не ті статки, щоб подорожувати. Та менше з тим.

Ринок не сприймає будь-що

– Що, по-Вашому, пане Олеже, визначає популярність, престиж Оксфорд Медікал в Івано-Франківську?

– Закон ринку. Якщо ми надаємо хороші, якісні послуги, люди до нас ідуть. Якщо послуги не відповідають критеріям якості, критеріям ціни, то людина в умовах ринку вибере для себе інший медичний заклад. Той, який, буде для неї більш вигідний. Ось і все.

До слова, у приватній медицині людина, яка оплатила за послугу кошти, вона має право за ці кошти вимагати якісного і вчасного надання послуги. У нас вона її отримує.

159961229 268572621654399 4967477734323702539 n scaled

– Урологія, проктологія, гінекологія, терапія, педіатрія, дерматовенерологія, естетична медицина (косметологія), флебологія, хірургія, УЗД, кардіологія, гастроентерологія, неврологія, ЛОР. Це види спеціалізації Оксфорд Медікал у Франківську. Перелік відкривають, як бачимо, три «незручних» напрямки, що самі собою сковують людину. Яким чином допомагаєте хворому відкритися, щоб він нарешті почав лікуватися?

– Треба розуміти, що кожний лікар – це певною мірою психолог. Тобто до будь-якого пацієнта, який прийшов, зокрема, й із «незручною» хворобою, потрібний індивідуальний підхід і лікар старається його знайти. В більшості випадків це вдається. Хоча розговорити деяких пацієнтів є дуже складно, як і пояснити, що проблеми, про які ми говоримо, це такі ж проблеми зі здоров’ям, як і будь-які інші, і вони потребують вирішення.

Але ми, в першу чергу, забезпечили Центр найсучаснішим лікувально-діагностичним обладнанням, яке в парі з тактовністю та знаннями лікаря дає добрий результат.

Мушу сказати, що проктологічні, урологічні, гінекологічні проблеми – це та категорія проблем, які пацієнти відкладають на безвік і тримаються з бідою до того моменту, коли далі відкладати вже немає куди.

Є чимало випадків, коли хворі спочатку лікуються інтернетом, народними засобами, порадами друзів… Можливо, такі речі комусь й допомагають, на певному етапі. Але у подальшому люди все ж таки звертаються до класичних лікарів і все одно змушені проходити ті чи інші курси лікування.

30-40 хвилин на прийом – це реально

– Чи багато хворих визнають, що в ускладненні своїх хвороб вони самі винні, бо невчасно почали лікуватися?

– Таких вкрай мало. У тому, що хвороба запущена, здебільшого вважають винним якогось «поганого доктора». Я переконаний, що поганих лікарів не буває.

Є лікарі, яким дають час та можливість попрацювати з пацієнтом, а є обмеження та умови, як за теперішніми нормативами 7- 15 хвилин на прийом, коли лікар – заручник обставин. Бо що можна зробити за цей час? Та нічого. Хіба що поговорити з пацієнтом, запитати, як його звати й записати в карточку. Насправді має бути оптимальний час для роботи з ним. У нашому Центрі це 30-40 хвилин при будь-якому захворюванні.

Повторний прийом, скажімо, з корегуванням лікування – так, він може бути коротшим, бо лікар вже знає стан пацієнта, знає, що з ним робити та нема потреби затримувати відвідувача. Особливо тепер, у час пандемії, коли перебування у лікувальних закладах є психологічно не дуже комфортним і безпечним.

До слова, ми працюємо в медичній інформаційній системі Doctor Eleks, програма якої модифікована під наші потреби. Це те, про що більшість державних закладів тільки говорить – що треба впровадити електронну карту пацієнта. У нас це вже давно працює. Де б наш лікар не був, він завжди може своїм логіном-паролем відкрити карту пацієнта і подивитися всі необхідні дані, щоб, скажімо, оперативно надати консультацію.

У базі програми є й усі дані, які потрібні адміністраторам чи колцентру. Моментально можна з’ясувати, коли у пацієнта наступний прийом, які процедури він робив під час того чи іншого візиту, коли йому проводили УЗД чи інше.

Ми постійно дивимося за тим, щоб були заповнені всі консультативні прийоми та всі обстеження. Це є в інтересах пацієнта, про якого ми турбуємось.

Немає опису.

Комусь кругосвітня подорож, а комусь аптека, на жаль

– Існує таке поняття як європейська культура здоров’я, тобто розумінням, що про свій стан треба постійно дбати. Наші люди уже приходять до цього?

– Надто повільно. Зі свого досвіду роботи у Центрі я готовий поділити пацієнтів на дві категорії.

Перша – це люди, які хочуть вилікуватися і піти від нас здоровими. Працювати з ними – одне задоволення. Вони розказують про себе усю необхідну лікарю інформацію, свято виконують його рекомендації.

А друга категорія – це пацієнти, які «люблять» лікуватися. Вони будуть обходити всіх лікарів однієї спеціальності у місті, наступному спеціалісту будуть розповідати, що попередній – так собі лікар. Мовляв, не так оглядав, не те сказав, не так подивився … Таким хворим, мабуть, не можливо допомогти.

– А чи багато є прикарпатців, у яких нічого не болить, нічого не турбує, а вони звертаються до лікарів для профілактики?

– Так роблять в основному франківчани, яких направили з роботи на профогляд. І це погано не тому, що ми недораховуємо пацієнтів, це погано для самих людей.

Можна порівняти такий стан речей з банальним станом автомобіля. Якщо чекати, поки він добряче поламається, ремонт обійдеться значно дорожче, чим вчасна діагностика на СТО, яка попередить значні витрати.

Клініці знову мало простору, тому…

– Чи вміє Оксфорд Медікал в Івано-Франківську завчасно розв’язувати власні проблеми. Чи їх не існує?

– Якщо ви приходите в організацію, а вам кажуть, що там все правильно, все відшліфовано, там всі одягнуті в форму, все формалізовано – то такої структури невдовзі вже не стане.

Ми завжди бачимо те, що у нас не зовсім в порядку, ми завжди ростемо. У відділенні, що на вулиці Василіянок, ми доросли до того рівня, що нам стало мало кабінетів, тому відкрили друге відділення на вулиці Незалежності, яке у півтора раза більше, ніж перше. Ми прийняли нових спеціальностей, додали нової медичної апаратури.

Та ось знову піднялися до того рівня, що нам знову мало простору. Тому найближчим часом знову будемо розширюватися. Детальніше розповімо згодом.

Зараз хочу сказати, що незабаром відкриваємо рентгенодіагностичне відділення, будемо мати свій рентген.

– Чи великий у Вас штат працівників?

– 82 людей, з них більше ніж сорок – лікарі.

– Це не мало? Адже в державних поліклініках в кілька разів більше.

– Принципи набору працівників у державний медзаклад і приватний – відрізняються. У нас немає «ста» лікарів, які працюють на 0,2 ставки. У нас є три лікарі, які закривають весь робочий день. Ми не набираємо медсестер на 0.3 – 0,5 ставок. У нас є стабільний штат медичних сестер, які знають і шанують роботу.

Так, ми можемо збільшити їх кількість, але тільки за потреби. Якщо скажімо, потрібно, щоб з лікарем-гінекологом постійно працювала медсестра, вона буде. Якщо потрібно, щоб у процедурній весь день була медсестра – вона там теж буде. А ось найняти людину, щоб вона приходила на кілька годин і просто була працевлаштована … Це, з одного боку, нам економічно не вигідно, оскільки податки ніхто не скасовував. А з другого боку – це не вигідно споживачам наших послуг, бо частина в їхній собівартості – це якраз є заробітна плата наших працівників.

– Сьогодні, яку галузь не візьми, всюди є одна й та ж ключова проблема – відсутність кваліфікованих кадрів. Де ви таких шукаєте?

– На Прикарпатті багато хороших лікарів, дуже багато. А Франківськ – це наскільки лікарське місто, що з іншими обласними центрами навіть важко порівняти. У нашому місті понад тридцять медичних закладів. У нас – медична академія, яка постійно випускає спеціалістів. Вони ідуть працювати у лікарні та поліклініки, де отримують професійний досвід. Багатьох наймаємо до себе. І працюємо.

Інтерв’ю вела Марія Палюга.

Читайте також: 

Відеоанонс: люди йдуть у ті приватні заклади медицини, які надають якісні послуги, – Олег Галущак, «Оксфорд Медікал», Івано-Франківськ

Ваш гороскоп на тиждень 15 – 21 березня

“Кожна дитина, що захворіла, заслуговує отримати все щонайкраще для одужання”, – Тарас Мельник, Прикарпаття (ФОТО)

“Треба було психо-емоційне розвантаження”: Ляшко пояснив чому Буковель закрили лише тепер

Стало відомо, хто з українських олігархів і скільки втратив за роки війни на Донбасі

Приєднуйтесь до нас  у Facebook, Instagram, Youtube та  Telegram

 

 

 

 

 

Новини партнерів





Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено