Наприкінці XIX століття мережа колії в Австро-Угорщині настільки розрослась, що назріла потреба у регіональній дирекції. Міст-претендентів було чотири: Чернівці, Перемишль, Коломия та Станіслав.
Станиславів. Вокзал. До 1906 р.
Станіслав мав найменші шанси через малу кількість населення, але він мав свої переваги, бо був залізничним вузлом, сюди сходились чотири лінії та ще одна будувалась, а ще він стояв у центрі залізниць, які переходили у відання нової дирекції. Тому наприкінці 1882 року Леон фон Білінський, керівник державних залізниць Австро-Угорщини, обрав Станіслав.
Фото зроблено до 1894 року, на місці, де зараз стоїть будинок Медакадемії.
Проєкт розробив архітектор технічного відділу залізниць у Відні — Ернест Баудіш. За планом це мала бути велика чотириповерхівка на 70 покоїв і 30 кабінетів споруджена у стилі еклектики, мати 13 вікон по головному фасаду та портики із чотирма колонами. Вартість будівництва оцінили у 170 000 ринських. Будівельними роботами керував інженер Я. Кудельський.
Будівництво розпочали 3 липня 1893 року. Влітку на будові працювало 350 робітників, з яких 100 мулярів. І вже 1 липня 1894 року у суворій відповідності з угодою відбулось урочисте відкриття. Отож, спорудження масштабного будинку тривало менше ніж рік – 363 дні.
Оздоблення фасадів виконували львів’яни Петро Гарасимович і Станіслав Левандовський, розписи інтер’єрів — Райхель і Пельц, теж зі Львова. Першим директором став Людвик Вежбицький.
Монументальна будівля
Збудований у неоренесансному стилі. Чотириповерховий, по головному фасаду тринадцятивіконний, замкнутої прямокутної конфігурації з внутрішнім двором. Головний вхід з боку вул. Галицької. В основу зв’язку між приміщеннями покладено коридорний принцип. Стіни цегляні, отиньковані. Перекриття плоскі, дахи похилі на дерев’яних кроквах, над аттиком – вальмові. Покрівля – листова бляха.
Головний фасад на першому поверсі горизонтально розчленований міжвіконною тягою. Перший і другий та третій і четвертий поверхи розділені міжповерховими тягами. Знизу перша з них декорована зубчиками; друга, що має вигляд масивного карниза, – півциркульними гліфами та іоніками. Головний фасад прикрашений еклектичним чотириколонним портиком, основою для якого є балкон на рівні третього поверху. Над портиком – шатрова частина даху. По периметру дах оживляють люкарни. Перший та другий поверхи рустовані. Вікна аркові і прямокутні різної висоти по поверхах.
На першому поверсі вікна аркові, декоровані футринами та замковими каменями, на другому – майже квадратні, невеликі, без оформлення. Вікна третього поверху прямокутні, обрамлені футринами, верхня частина яких декорована рослинним орнаментом; мають підвіконні ніші, заповнені балясинами; увінчані сеґментними сандриками. На четвертому поверсі – невеликі прямокутні вікна з футринами та сандриками у вигляді карнизів.
Карниз масивний, розкрепований, значно виступає над стінами, декорований модульйонами та зубчиками. Фасад увінчаний по центру фігурним аттиком з рослинним орнаментом і балясинами. Є прикладом монументальних адміністративних споруд кінця 19 ст.
У 1914 році для залізниць була збудована нова дирекція (на вул. Грюнвальдській), а в стару будівлю перебрався магістрат. Приміщення першого поверху орендували Банк станиславівської землі та численні магазини. В 1921–35 у будинку додатково розмістилось управління новоствореного Станиславівського воєводства, а в 1935–39 його змінила скарбнича палата.
У липні 1944 року будинок дивом пережив бомбардування міста. У 1945 році тут розмістився головний корпус новоствореного медінституту (від 2005 – медичний університет), і споруда стала його головним корпусом.
Заклад очолювали Бабенко Георгій Овксентійович (1921–2001) – відомий біохімік, Нейко Євген Михайлович (1932–2010) – засновник Прикарпатської терапевтичної школи. Обидва – академіки АМН України Серед викладачів налічується: докторів наук, професорів – 73, кандидатів наук, доцентів – 231, в їх числі шість заслужених діячів науки і техніки, сім заслужених лікарів України.
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
