Трохи історії
Вали виникли на початку 1680-х, коли Потоцькі збудували собі кам’яну резиденцію. Палац мали захищати два потужні бастіони, для чого довелося виконати величезний обсяг земляних робіт і фактично з нуля насипати ці штучні пагорби, писав свого часу “Репортер”.
Власники міста настільки дбали про власну безпеку, що прикрили куртину равеліном, вістря якого було спрямоване на сучасну вулицю Шопена. А от на додатковий захист Галицької брами Потоцькі гроші «зажали», і равелін там так ніколи і не з’явився.
Розкопки
На схожих казематах свого часу було збудоване кафе “Казка” на вулиці Дністровській, поблизу палацу Потоцьких. Зараз ця територія також у приватній власності і заростає бур’янами, обгороджена зеленим будівельним парканом, наголошувалося у матеріалі “Збруча”.
Як розповів архітектор-реставратор Зенон Соколовський, це підземелля виявили під час будівництва тут універсаму десь у 1970-х роках. Так сталося, що до цієї археологічної знахідки тоді долучилися навіть правоохоронці.
“До міліції надійшла інформація, що наприкінці 1940-х років у цих підземних ходах переховувалися українські повстанці, – пригадує Зенон Соколовський. – Тож міліціонери організували розкопки, щоб перевірити, чи не залишилося там зброї із тих часів, після чого підземелля були знову засипані ґрунтом“.
На думку дослідників старого Станиславова, підземна конструкція фортеці біля палацу Потоцьких є найцікавішою, бо її збудували пізніше за решту Станиславівської твердині і тут залишилося найбільше складних комунікацій. Під час археологічних розкопок, які тут відбуваються, дослідники постійно наштовхуються на цікаві знахідки.
1985 р. .Архітектори-реставратори Соколовський, Микитин, Панчишин. Фотограф Дроб’як, архітектор Кіндратишин, художник Прокопів.
Реалії
Василь Романець, директор Прикарпатської археологічної експедиції інституту археології НАН в одному зі своїх телевізійних ефірів наголошував на необхідності археологічних досліджень, оскільки Вали можуть містити пустоти – історично в цьому місці знаходився комплекс підземних ходів від Палацу Потоцьких.
“Я попереджав, що будувати там ризиковано, через існування пустот фундаменти споруд можуть зміщуватися, самі споруди – тріскати. І от недавно мені розказали, що будівельники займаються “партизанкою” – замість археології шукають геолокаційну службу, щоби визначити, де є пустоти, щоби нагнітати туди бетон. Це означатиме знищення тієї пам’ятки, яка є під землею“, – переконаний Василь Романець.
І справді, коли свого часу будувалося кафе “Казка” на цьому Бастіоні, коли висвердлювали свердловини під палі, то ті сверла провалювалися на глибину до двох метрів. Зі спостережень з тих часів, там були пустоти, і в різних місцях вони по-різному збереглися. В бастіоні, яка зараз стала картинною галереєю, була така ж ситуація. На думку археолога, біля глибини залягання фундаментів сягала біля 4,2 м.
“Перше, що ми руйнуємо свою спадщину. Ми не відкрили для себе, а поховали культурний шар, не дослідивши його. Друге, якщо каземати збереглися частково, одна частина під спорудою лежатиме на тому казематі, а інша –на твердому материку, який не рухається зовсім, може бути небезпека руйнації в самому будівництві. Буде різне просідання“, – вважає дослідник.
Натомість Василь Романець не бачить таких перспектив:
“Ми – науковий інститут – і можемо лише поспівчувати нашій громаді і кожен собі, що так сталося. Один бастіон став перлиною в нашому місті. Й інший так чудово можна було пристосувати під потреби будь-якого призначення. І ми не скористалися такими можливостями”.
Що далі?
“Я думаю, що це вже все. Відбувся факт – збудована церква і під самою церквою навряд щось можна вже копати“, – розповів у одному з інтерв’ю головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини Департаменту містобудування та архітектури Володимир Ідак.
ФОТО: Irena Oshur
На його переконання, вали були «брутально понищені», коли будували «Універсам» на Дністровській. Саме тоді при розгортанні валу натрапили на потерни, на підземні тунелі. Але досліджень тоді не проводилось, а зараз їх провести вже немає можливості. Хоча там би мав вестися археологічний нагляд. Навіть був укладений договір з представником археологічної експедиції Академії наук України, який би мав слідкувати за проведенням земляних робіт
“Сподіваємось, що якісь дослідження проведуть у процесі реставрації палацу Потоцьких, бо саме звідти виходять комунікації за межі фортечного валу“, – резюмує Володимир Ідак.
ФОТО: Irena Oshur
Читайте також:
- Мандри непомітним Франківськом: таємничий підземний хід біля Палацу Потоцьких (ФОТО)
- Втрачений Івано-Франківськ: Австрійський гарнізонний суд (ФОТО)
- Втрачений Франківськ: колишній “Палац спорту” на Національної Гвардії (ФОТО)
- Втрачений Івано-Франківськ: вілла Ліберманів (ФОТО)
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
