Івано-Франківськ
2.1
USD: 27
EUR: 30.3

Як у Верховині онука створила музей на честь своєї бабусі-патріотки, що прожила майже 100 літ (ФОТО)

Колишня зв'язкова Анастасія Жикаляк-Чупрінчук мала 4 дітей та 55 онуків, правнуків, праправнуків.

246595120 397083648752352 772254899820784364 n scaled

У Верховині розпочалися екскурсії в новоствореному історичному музеї. Його облаштувала знана у Верховині громадська діячка Ольга Соломійчук на честь своєї бабусі Анастасії Жикаляк-Чупрінчук (на фото), яка воювала за вільну Україну. В чому був сенс життя пані Анастасії  та що можна побачити у музеї, дізнавалася журналістка ПІК.

245688888 1258314604685460 8338947926219554767 n

«Моя світлої пам’яті бабця лише півроку не дожила до свого 100-річчя. Вона все життя присвятила Україні. І це не пафосні слова, а те, чим щодня жила, про що думала, за що молилася та боролася наша найрідніша», — розповідає онучка української повстанки.

246560897 399659621648339 3686892224404673597 n scaled

За словами пані Соломійчук, її бабуся Анастасія Жикаляк-Чупрінчук, народилася у гуцульському селі Рівня. Закінчила лише початкову школу, далі багато та важко працювала. У 1939 році вийшла заміж за вчителя Петра Жикаляка, який навчався у Львові. Його направили у село Рівня працювати у школі. Там молоді й познайомилися. Родом Петро був з верховинського села Красноїлля.

Замість спокійного мирного життя гуцульських господарів, молоде подружжя з 1941 року стало в лави Організації Українських Націоналістів. Згодом чоловік Анастасії став організаційним референтом районного проводу ОУН, а молода Настуня – зв’язковою. Молодичка отримала псевдо «Ромашка» через те, що дуже любила ці польові квіти.

15 грудня 1946 року Петро загинув разом з 11 українськими партизанами у бункері на полонині Скорушний, що під горою Піп Іван. Тіло Петра та ще одного його побратима  прив’язали до коня й так спускали з гори у Жаб’є (Верховину). Поранена в цьому бою Настуня з жахом дивилася, як волочать тіло її коханого. Далі жінку заарештували та відправили в ув’язнення. 5 років вона була на лісоповалі в «Сиблагу» (нині Кемеровська область РФ). Удома залишилися її дві доньки. Їх виховувала бабуся, мати Анастасії. А ще після ув’язнення спалили хату і господарку Анастасії та вже покійного Петра.

246935082 392209895873921 9219346064223935794 n scaled

Коли жінка повернулася з таборів, то 5 років переховувалася  і потайки приходила до доньок. Та мужня гуцулка все витримала, ще вдруге одружилася і народила ще двох дітей. Та що у неї 4 дітей, і 55 онуків, правнуків, праправнуків. Прожила пані Анастасія 99,5 років.

«Бабця завжди була життєрадісною, часто зустрічалася з вояками ООС (АТО), яких моя родина приймала на реабілітаційні заїзди. Це був відгомін поколінь, і дуже зворушливі розмови. Також бабця Анастасія, попри поважний вік, багато постила, молилася за родину, за вояків, за Україну»,— продовжує пані Ольга.

Тож зрозуміло, що така яскрава біографія пані Анастасії має служити наукою для нових поколінь. Онучка створила музей її пам’яті у підвалі власної хати. Це кімната завдовжки 12 в та завширшки 10 метрів. Вона поділена на 2 частини.

246914953 210143514427229 4765560491876647478 n scaled

У першій відтворено інтер’єр бункеру українських партизанів 1940-1950-их років, а в другій — багато світлин часів УПА, сучасні фото зі Сходу, речі  гуцульського побуту.

246727563 1166192633905402 3395503681122046460 n scaled

Є в музеї піч, яку спорудив син Анастасії Михайло та креденц (сервант), зроблений колись її чоловіком. Усе, що є в музеї, пані Ольга знайшла у себе вдома та в родичів, а ще чимало давали жінці знайомі та друзі.

246723999 469612974285747 8005448785458910898 n scaled

За кілька днів після відкриття музею тут уже побували понад 200 осіб. Це вояки УПА, громадські діячі, священники, ветерани ООС (АТО) з різних областей України.

Надалі онучка зв’язкової українських партизанів планує проводити тематичні екскурсії на 40-50 хвилин для гостей краю із використанням відеозаписів розмов та спогадів Анастасії Жикаляк-Чупрінчук. А для студентів та школярів тут хочуть проводити уроки історії і краєзнавства,  години історичної пам’яті та різні патріотичні дійства.

Усім відвідувачам музею онучка української партизанки пропонуватиме традиційне гуцульське частування.

Злата Леміш.

Фото Надії Шегди та з родинного архіву Ольги Соломійчук.

Читайте також: 

Люди не знають історії, тому не можуть обрати правильного шляху, – дослідник історії сіл Галичини Василь Лаба

Зруйнував на могилах близько 60 хрестів: на Львівщині судитимуть 20-річного хлопця

Стало відомо, скільки українців отримують понад 10 тисяч гривень пенсії

Приєднуйтесь до нас  у Facebook,Instagram,Youtube та  Telegram

Новини партнерів





Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено