Івано-Франківськ

Війна в Україні: найближчі перспективи агресора з точки зору Альфреда Коха

Якщо Путін хоче кинути в Україну сирійських солдатів та армію Лукашенка, то це означає, що в нього дуже погані справи.

DVEKDONTswx7k3vo4kFXizNSwMguOE8a2QGwpyxd scaled

Якщо за два тижні Путін не матиме перелому на його користь, йому потрібно буде укладати мир без жодних умов. До такого висновку дійшов опозиційний російський політик  Альфред Кох, ексвіце-прем’єр РФ, який тепер живе у Німеччині, пише ПІК.

Його бачення ситуації може бути цікавим й для наших читачів.

… Сили Путіна закінчуються, пише Кох. Принаймні ті, які він із самого початку запланував для війни з Україною. Я не великий фахівець у всіх цих БТГ та ДРГ, але навіть я розумію, що якщо Путін хоче кинути в Україну сирійських солдатів та армію Лукашенка, то це означає, що в нього дуже погані справи.

І ті, й інші абсолютно не мотивовані, сирійці навіть у своїй Сирії воювали вкрай погано (інакше навіщо було б Путіну туди втручатися?), а білоруси зовсім не мають жодного бойового досвіду. Я взагалі сумніваюся, що Лука зможе своє воїнство змусити бодай просто перетнути кордон.

Путін цим гарматним м’ясом просто затикає дірки у своїх лавах, щоб виграти час. Але навіщо? Я бачу лише три варіанти для нього, і всі погані.

Перший полягає в тому, щоб кинути на фронт залишки армійських сил, які розкидані по всій Росії та за її межами (наприклад, Абхазія, Південна Осетія, Придністров’я тощо). Я в цей варіант вірю слабо, оскільки Путін, вочевидь, одержимий манією переслідування, йому всюди ввижаються вороги, і залишити 90% території країни взагалі без захисту він не ризикне.

Другий варіант полягає в тому, щоб скерувати на фронт ті величезні поліцейські сили, які є у Росгвардії. Це рішення, яке Путін теж навряд чи ухвалить, оскільки тоді він залишиться в містах-мільйонниках сам на сам із протестувальниками. І тільки один Бог знає, чим усе це може закінчитися, коли протестувальники раптом побачать, що мусорів, які бажають їх лупцювати і саджати, дуже поменшало.

І, нарешті, третій варіант полягає в тому, щоб провести мобілізацію і зібрати нову армію з резервістів щонайменше у 200 тис. осіб. У принципі, цей варіант робочий. Але тільки знову ж таки для затикання дірок та чергового відтермінування неминучої поразки, оскільки ненавчені та немотивовані резервісти будуть таким самим гарматним м’ясом, що й сирійці з білорусами. До того ж це сильно підірве рейтинг і Путіна, і самої ідеї війни з Україною.

Що ж до згаданих на початку сирійців і білорусів, то, зважаючи на все, їх ледве вистачить, щоб тільки довести чисельність армії вторгнення до того розміру, який у неї був станом на початок війни. Тобто просто компенсувати втрати, яких вона зазнала протягом двох тижнів.

Але перебіг війни чітко продемонстрував, що російський Генштаб помилився, недооцінив противника і неправильно порахував сили, необхідні для перемоги. Отже, доведення чисельності армії агресора на українському театрі воєнних дій до колишнього розміру нічого для Путіна не вирішить: цієї армії однаково буде явно недостатньо для перемоги у цій війні.

До того ж у нього напевно є проблеми з технікою та зброєю. Усе, що ми бачимо останніми днями, свідчить про те, що агресор використовує навіть стару, сто разів ремонтовану і латану-перелатану техніку. Водночас навряд чи в нього десь у резерві приховані новісінькі танки та БТР. Найімовірніше, в нього в резерві або взагалі вже нічого немає, або ще більше лайно і непотріб.

І тут на весь свій велетенський зріст постає проблема крадіжок та окозамилювання в російській армії. Проблема не нова і дуже знайома. Але нас Путін уже майже переконав у тому, що ці явища він випалив розпеченим залізом і що в нього нова, сучасна, могутня армія. Та ба: виявилося все не так райдужно…

З усього випливає, що треба ще протриматися кілька тижнів. І якщо до того моменту Путін не матиме жодного перелому на його користь, то йому потрібно буде… укладати мир без жодних умов. Тому що він не матиме армії, достатньої для перемоги.

І ось тоді ворога буде розбито і перемога буде за нами.

Слава Україні!”

Альфред Кох,

російський опозиційний політик, не в’їзний на територію РФ,

автор численних антипутінських статей. У минулому – віце-прем’єр Російської Федерації.

Читайте також: 

Приєднуйтесь до нас  у Facebook,Instagram,Youtube та  Telegram



Новини партнерів







Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено