Україну підтримує цілий світ. Зрозуміло, що відбувається це і завдяки ролі засобів масової інформації. Чимало іноземних журналістів приїжджають в Україну, щоб переконатися на власні очі, які злочини чинить російський агресор, та надіслати правдиву інформацію у свої видання.
Одним із таких журналістів є Джей Бічер, він працює для найпопулярніших ЗМІ Великої Британії, таких як Daily, Mirror та Express. Зараз він перебуває в Україні, знімає і описує деталі російсько-української війни. Для ПІК пише свою аналітику.
Вирушаючи в Україну зі свого дому в Англії, я знав, що ця складна війна, яка чекала на мене, насправді буде значно тривожнішою, ніж ми відчували це на Заході, оглядаючи новини в газетах та на телебаченні.
Але я й розумію, що ця війна – це не лише історія відчаю та руйнування, а й непокора та рішучість великого українського народу.
Коли на початку цього року Путін розпочав своє вторгнення, то назвав цей акт агресії «спецоперацією». Проте факти швидко показали інше. Мало того, що слово «спеціальна» суперечило російським військовим злочинам, але й сама «операція» виглядала так, наче п’яний м’ясник проводить пересадку серця здоровому пацієнту, який і не скаржиться на будь-який біль.
Його метою, як він стверджував, було «звільнити» та «денацифікувати» Україну… шляхом відрядження військ (позначених свастикою з голови до ніг) для того, щоб пригнобити цілу націю та демократично обраного президента цього народу.
Коли ця початкова причина війни не знайшла резонансу та коли навіть його власним товаришам із промитими мізками було важко підіграти пропаганді, – миттєво було введено іншу «причину». «Україна — російська», — чуємо зараз з вуст диктатора. Росія дійсно колись володіла Україною шляхом окупації.
Проте правда полягає в тому, що Україна боролася за власну незалежність і досягла її, як незліченна кількість інших народів боролися за свою незалежність протягом всієї історії. Якщо ми повинні погодитися з божевільною логікою Путіна, що попередня власність означає вічне володіння, то чи варто виправдовувати нас, британців, якщо вони вторгнуться в Америку, землю, яку наша колишня Імперія колись називала своєю? Відповідь, очевидно, ні – тому що Америка, як і Україна, має свою ідентичність і унікальність. І так само, як Америка зараз належить американцям, українці завжди будуть володіти Україною.
Для виправдання свого незаконного вторгнення брехня Путіна була б смішною, якби вона не була настільки руйнівною. І ця руйнація, як я вже був свідком під час моїх мандрівок всією Україною, наклала відбиток, майже, на кожне місто, містечко та село. Руйнування, які я відзняв, у Бучі та Ірпені – були просто жахливими. Сім’ї та цілі громади були переміщені, їхні будинки зруйновані – навіть дитячі майданчики не змогли уникнути рясного дощу російських бомб.
Бородянка. М’яка іграшка «Hello kitty» лежала на нижній сходинці колись затишного сімейного будинку. Тепер з цього залишилися лише руїни. Могили, попіл та розтрощені міномети – все це символізує насилля російських солдатів щодо невинних мешканців цього міста. Цікаво мені, що сталося з маленьким власником м’якої іграшки – однією з багатьох дітей України, життя яких безповоротно змінилося.
Проте, не зважаючи на емоційне спустошення, що я тут отримав, – я продовжую свою подорож, щоб звітувати з окупованих міст Харківщини, а потім з лінії фронту на Сході, беручи інтерв’ю депутатів, солдатів і цивільних осіб по дорозі та документуючи військові злочини Росії.
Поки що я отримав три дуже цінні уроки про Україну.
По-перше, Україна – прекрасна. Тут знаходиться величезна палітра унікальної культурної спадщини, від столичних вулиць Києва до розгалуженої сільської місцевості та її численних незвичайних сіл.
По-друге, українці – красиві душею. Це добрі, сильні, хоробрі та патріотичні люди.
І по-третє, і головне, це те, що Україна не ховається. У дусі наших предків, які продовжували жити під час Другої світової війни, тут щодня продовжують розчищати завали.
Будинки ремонтують та перебудовують. Танки, що вторглися, відбивають. Магазини знову відчиняються.
Обличчя все ще посміхаються. І чим більше Росія намагається знищити цю державу, тим вище підійматися дух чудового народу України.
Jay Beecher, British journalist
Читайте також:
- Фюрербункер на Уралі: чим він стане для дурної голови путлера
- Коханки диктаторів: чи може Аліна вплинути на Путіна
- Російська пропаганда – колумбійська пудра в сумочці у Маргарити Симонян
- Мародери: час новий, традиції старі
