На перший погляд, вони непомітні, втім, мають своє історичне, архітектурне та подекуди сакральне значення для колишнього Станіславова, а нині – Івано-Франківська, розповідає ПІК.
На картах Станиславівської фортеці XVIII ст. позначено 8 криниць (на схемі – під №26), звідки мешканці міста брали питну воду. Чотири з них було зосереджено на ринковій площі — вони містилися по її кутах.
Одна з криниць, що стояла в південно-східному куті Ринку, була відкрита під час археологічного обстеження площі. Криниця квадратної форми, стіни бетонні. Очевидно, в XVII- XVIII ст. стіни були дерев’яні, а згодом їх замінили на бетонні. Рівень води виявлено на глибині 8,0 м.
Крім ратушевої площі криниці знаходилися між вірменським костелом та монастирем ОО. Тринітарів, на північно-західному бастіоні — неподалік костелу Пресвятої Діви Марії, на схід від Галицької брами та на території палацу Потоцьких, в його східній стороні.
Восени 2001 року з’явилася можливість побачити середньовічну криницю у її первісному вигляді. Це була одна із криниць, розташованих в межах фортеці і позначених на карті міста XVIII ст., а саме криниця, розташована східніше Галицької брами, недалеко від центральної дороги, що вела від брами до ратуші (сучасна вулиця Галицька).
Криницю виявлено в будівельному котловані під час спорудження фундаментів під будівництво нового будинку по сучасній вулиці Тринітарській, 5. На відстані 0,7 м від північної стінки котловану на глибині до 2,5 м від сучасної поверхні простежено квадратну зрубну конструкцію, утворену добре збереженими дерев’яними, тесаними із внутрішнього боку, колодами.
Дерев’яний квадрат із стороною (стінкою) 1,6 м виявився не чим іншим, як цямринням старої криниці. Верхня частина його була дещо пошкоджена фундаментами старого будинку, спорудженого на цьому місці ще в XIX ст. і знесеного на початку XXI ст. Будівельний котлован XIX ст. не був настільки глибокий, як сучасний (4,5 м), що і врятувало криницю від повного знищення. Будинок тоді „накрив“ її, законсервувавши аж до наших днів.
Цікаво, що коли криницю „відкрили“, то в ній була вода, яку, щоб продовжувати будівельні роботи, довелося спочатку вичерпати. Заповнення криниці складала чорна земля, перемішана із пе- ретрухлим деревом. В заповненні траплялися фрагменти неполиваного орнаментованого керамічного посуду цегляного кольору. Було прослідковано 6,5 м заповнення досліджуваного квадрата, але кінця його так і не простежено. Майстри-будівельники намагалися виявити дно криниці за допомогою штира, прослідкувавши ще 2 м криниці, але заповнення так і не закінчилося, отже, всього простежено 8,5 м криниці. За сучасною будівельною технологією відкритий на місці старої криниці отвір (старе заповнення було вибране) забетонували, засипавши в шахту 16 m3 бетону.
Неподалік від південно-східного рогу виявлено ще 3 подібних чотирикутних конструкцій, але значно менших розмірів (сторона квадрата до 1,0 м, глибина до 1,8 м). Відсутність доказових факторів дозволяє думати, що ці конструкції не могли бути криницями. Можливо, дані отвори-шахти, були невдалими спробами спорудження тут криниці, поки не було знайдено найбільш вдалий варіант, тобто згадана вище криниця.
Таким чином, відкрита при будівельних роботах криниця унаочнює характер конструкції середньовічних станиславівських криниць.
Джерело: За матеріалами книги “Археологія середньовічного Івано-Франківська (Станиславова)” (М. Вуянко, Б.Томенчук)
До теми…
У 2020 році в Івано-Франківську вирішили оживити давні колодязі Станиславова. Таку незвичну туристичну атракція планували втілити у життя у середмісті. Щоправда, як пояснили тоді у Департаменті житлової політики та благоустрою, автентичні криниці мали бути радше ознакуванням історії, аніж класичними джерелами.
Відкопувати старі колодязі чи будувати на їхньому місці щось помпезне – не збираються. Натомість зведуть щось на кшталт закордонних зразків. Загалом, планували встановити три автентичні криниці. Одну на вулиці Станіславській, іншу – на площі Шептицького і ще одна з’явиться за давніми воротами колишньої резиденції засновників міста – польських магнатів Потоцьких. Але, як бачимо, й досі в цьому напрямку нічого не зроблено.
Читайте також на ПІК:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
