Івано-Франківськ

Ретро: 10 цікавих фактів про вулицю-іменинницю Грюнвальдську (ФОТО)

Вулиця Грюнвальдська — найкрасивіша і найвизначніша з-поміж тих, що з’єднують центр міста з вокзалом, а також одна з найстаріших.

1930 ti Mizhvoyenne Foto YEdryka 2 scaled

Щороку середині червня вулиця Грюнвальдська традиційно святкує свій день народження. Цьогоріч їй виповнилося 114 років. ПІК вирішила пригадати найцікавіші факти з життя вулиці.

Справжня 100-метрівка

17 червня 1908 року міська рада Станіславова ухвалила рішення про створення нової вулиці. Вона пролягла через землі, що належали двом заможнім родинам – Ляхавців і Ляйбляхів. Нова вулиця  на 100 м скоротила шлях від центру міста до вокзалу порівняно із наявною на той час вулицею Романовського (нині – Гаркуші).

1900 scaled

Мапа Станіславова. 1900 р.

Чому Грюнвальдська?  

Вулиця названа Грюнвальдською 16 червня 1910 році на честь 500-річчя битви під Грюнвальдом.

Вона відбулася у 1410 року під час «Великої війни» 1409-1411 років між силами Тевтонського ордену таоб’єднаними військами Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.

Galytski horugvy u Gryunvaldskij bytvi 15 lypnya 1410 roku  scaled

Війська зійшлися в бою поблизу сіл Грюнвальд (тоді — Грюнефельде) і Танненберг — нині Стембарк (землі держави Тевтонського ордену, нині територія Польщі). Головний бій, який виграли польско-литовські-руські війська стався 15 липня 1410 року.

Будинки-близнюки

Будувалися ці два ідентичні будинки для родини Ляйбліхів (орієнтовно у 1910-му році), грунтами яких і пролягла вулиця Грюнвальдська. За легендою, яку переповідає Іван Бондарєв, будинки-близнюки глава родини будував «аби діти не сварилися».

955003184a242f61ce9e6fa6dfa75616 scaled

03445b8023683b50aa622ad634dcd914 scaled

Як починалася “Роксолана”?

5-зірковий готель «Роксолана» (раніше «Аускопрут») розташований у кам’яниці, якій небагато-немало 112 років. На початку ХХ ст.. це була прибутковий будинок будівля на сім квартир, яку завершать у 1910 році. Будували у складчину, оскільки дім мав двох власників – Кароліну Лігнар і підприємця Леона Рудея.

54385136 207846893508993 6147238561637728256 n scaled

Через два роки зі сходу добудували ще одну кам’яницю, автором якої, ймовірно, був Ян Кудельський. Вона також мала сім квартир і також належала двом співвласникам: інженеру Станіславу Зігелю та підприємцю Петру Ярошевському. Останній володів «Першою мистецькою майстернею слюсарських виробів і залізних конструкцій», що була нижче по вулиці, але до нашого часу не збереглась.

46344154 2258303684439966 1510185504287490048 n scaled

Польське військове управління

Цікавим на вулиці Грюнвальдській є чотириповерховий будинок із мансардами (нині – №1 на вул. Героїв Києва, колишня Толстого). Старожили кажуть, його збудовано у 1896 році для польського військового управління. У міжвоєнний період це був елітний житловий будинок. В Другу світову тут розміщувався полк зв’язку.

poch HH st scaled

Зараз більшу частину будинку займають житлові приміщення. На задньому подвір’ї будівлі дворик був огороджений високою огорожею з воротами, а ще колись тут була ще одна маленька будівля для сторожа і складів. Навпроти будинку через Ґрюнвальдську знаходиться парк, а на південно-західній стороні – невеличкий сквер.

Історична окраса вулиці

Чотириповерхова кам’яниця, одна із найбільших та найкрасивіших довоєнних будівель міста.

У 1911 році залізнична дирекція прийняла рішення побудувати власне приміщення (до того орендувало на вул. Галицькій, нині – ІФНМУ). Через деякий час у міщанки Ляхавець та ченців-єзуїтів придбали за 150 тисяч крон земельний наділ на вулиці Грюнвальдській.

І вже у 1914 році у місті з’явилась новий будинок, спроєктований інженером Генеральної дирекції залізниць у Відні.

46447748 2258303761106625 6080466504678113280 n scaled

Після розпаду Австро-Угорської імперії адмінбудівля залізничної дирекції в Івано-Франківську змінила багато господарів. Тут, в 1919 р. знаходилися міністерства Державного Секретаріату ЗУНР.

1930 ti scaled

За радянських часів містився обком партії, перед будинком були висаджені ялинки, між якими стояли пам’ятники Леніну і Сталіну, демонтовані з початком демократизації суспільного життя як знаки уславлення ворогів українського народу.

Будинок профспілки залізничників

У Станиславові не було профспілки, багатшої за залізничну. Тому, коли після воєнних і політичних потрясінь, девальвації національної валюти намітилося економічне зростання, залізничники взялися до спорудження свого профспілкового будинку (сучасний №19). Його відкриття відбулося 7 листопада 1926 року.

1926 scaled

Хоч у джерелах ім’я архітектора не називається, майже з повною достовірністю можна сказати, що автором проекту є Тадеуш Ковальський. Цей інженер-архітектор був службовцем державних колій і є творцем кількох залізничних та громадських споруд, зокрема Союзу польських залізничників (тепер Ощадбанк, вул.Грушевського, 19). Цікаво, що мешкав Ковальський неподалік від профспілкового будинку – на Грюнвальдській, 6.

pohoron L. Bachynskogo 1930

Кам’яниці міжвоєнного періоду

У міжвоєнний період на вулиці постали престижні будинки. Будували їх швидко і майже завжди вчасно. I ось чому. На нову будову оголошували конкурс, в якому брали участь будівельні підприємці. Заздалегідь вони знайомилися з проектами, термінами, і кожен складав свій кошторис. Вигравав той, чий кошторис був на найменшу суму.

102596027 2691082047828792 4289314073650584975 n

В кожному договорі вказували і розмір відшкодування при зриванні термінів. Принцип був чіткий: минув строк – показуй об’єкт. Якщо він неготовий – плати відшкодування за кожен прострочений день. Власною дзвінкою монетою. Ніяких посилань на брак робочої сили, погане забезпечення матеріалами тощо.

258786343 4515192011910923 2144768976431928958 n

Ось, наприклад, інженери Я. Катц та Й. Фогель взялися збудувати за рік п’ятиповерховий будинок на розі вулиць Гаркуші та Грюнвальдської і здати його до 1 листопада 1929 р., а за кожен прострочений день виплачувати по 200 злотих. На цій будові підприємці лиш збагатилися: об’єкт вони здали вчасно.

 

53879218 206434646983551 7328401099713413120 n scaled

Під час німецької окупації

Свою назву Грюнвальдська зберігала при всіх режимах, і лише німці перейменували її на Губернаторську. На то були свої причини, оскільки у будинку колишньої дирекції залізниць розмістилось окружне староство (“Stanislau Kreishauptmannschaft”) – офіційний орган влади у Станиславові та навколишніх землях.

71472459 256374458656236 4863619402622304256 n scaled

Літо 1943 р. вул.Губернаторська-Грюнвальдська.

На фото: губернатор Дистрикту Галичина, австрійський адвокат Отто Вехтер; віце-губернатор, генерал Отто Бауер (застрелений у Львові в 1944); полковник Абверу, галицький фольксдойч Альфред Бізанц. Третій справа наліво – Микола Лепкий ,голова станіславського допомогового комітету, брат Богдана Лепкого.

 

“SINE IRA ET STUDIO”

Починаючи з 1994 року визначна будівля колишньої залізничної дирекції – це Дім правосуддя. Тут розташовані суди різних рівнів та численні юридичні установи: Івано-Франківське обласне управління юстиції, міська асоціація адвокатів, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області. На аттику міститься напис: «SINE IRA ET STUDIO» (лат. “без гніву та упередження”).

maxresdefault 1 scaled

За матеріалами М. Головатого, І. Бондарева та з особистого архіву автора. 

Читайте також у рубриці “Ретро Івано-Франківськ”

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram 

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено