Час нам, українцям, прикарпатцям, звикати до позитивних речей. Скажімо таких, про які, принагідно до Дня медичного працівника, розповів для читачів ПІК генеральний директор КНП «Івано-Франківський обласний перинатальний центр Івано-Франківської обласної ради» Юрій ПАВЛУШИНСЬКИЙ.
Центр щасливих подій
– Юрію Миколайовичу, свята на календарі чи будні, а в Україні – війна, кожен день приносить тривожні новини. Але й зараз обласний перинатальний центр є закладом щасливих подій – тут народжуються діти. Скільки малюків з’явилося на світ у Вашому закладі з 24 лютого?
– Природа бере своє: війна – не війна, а українці народжують. І в цьому ми людям надаємо належну допомогу.
З початку війни в Івано-Франківському обласному перинатальному центрі народилися 936 малюків. З них 27 двієнь та одна трійня.
Причому, майже кожна 4-5 жінка, що народила за цей час у нас – вона є із тих регіонів, які опинилися у вогні війни. Майбутні матусі мусили втікати на більш небезпечне Прикарпаття. У нашому краї, при фаховій допомозі медиків нашого центру, вони народили понад 130 дітей.
Враховуючи ситуацію з демографією, нам у перинатальному центрі хочеться, щоб пологів було більше.
На жаль, багато прикарпатців виїхали через війну за межі України, зокрема, у Польщу, Чехію, і ми спостерігаємо певне зниження загального рівня народжуваності. За п’ять місяців в нашій області народилося на 400 дітей менше, ніж за той самий період минулого року. Безпосередньо у перинатальному центрі – на 160 пологів менше.
Об’єктивний спад не тільки у нас, практично в усіх областях. Я спілкуюся з київськими колегами, і вони теж констатують зменшення кількості новонароджених. Та всі маємо надію, що війна скоро закінчиться і ми отримаємо український «бебі-бум».
– Народження дитини – це таїнство, яке любить тишу. Та де їй взятися, як час від часу чуємо пронизливі сирени повітряної тривоги, боїмося жахливих «прильотів»?
– Щоб запобігти зайвим тривогам, ми уже на початку війни облаштували у підвальному приміщенні нашого медзакладу безпечне укриття для породіль та немовлят. Тут можна при необхідності надати усю спеціалізовану допомогу. Є пристосований пологовий зал. Є обладнані кімнатки для новонароджених, у тому числі й тих, які потребують інтенсивної терапії.
У другій половині березня наші лікарі прийняли там перші пологи, без жодних проблем народилася дівчинка. За час війни у цьому приміщенні народилося двоє малят. Наскільки мені відомо, одне дитя з’явилося на світ у подібному приміщенні міського перинатального центру. В усіх випадках народжували жінки з Івано-Франківщини.
– А чи не створив Вам останній час кадрових проблем, чи не виїхали фахівці за кордони, чи є у них технічне забезпечення подальшої роботи?
– На початку російського вторгнення в Україну від нас вибули троє-четверо лікарів – решта на місці. У колективі – понад 370 працівників, з них 97 лікарів. Всі шанують свою роботу, ми цінуємо їх професійність.
Щодо матеріально-технічного забезпечення медзакладу, то у нас є все необхідне. Я неодноразово наголошував, що ми – спеціалізований заклад в області, який займається виходжуванням, лікуванням передчасно народжених дітей з малою вагою. Цього року ми прийняли 82-є таких немовляток.
Щоб все з ними було якнайкраще, ми постійно дбаємо про оснащення центру сучасним медичним обладнанням. Постійно його оновлюємо, і, скажімо, пологовий зал та дитяча реанімація у нас оснащені уже на рівні столичних клінік, не менше. Це ми за останні два роки так високо підняли наш рівень.
При цьому, як і кожен головний лікар розумію, що яке б ти не купував обладнання, які б не були стіни, без фахових, відповідальних медиків, без сумлінних лікарів і всього персоналу, нічого не вийде. І медсестричка, і санітарочка, і лікар – це надважливі люди для кожного медичного закладу. Для нашого – це серце перинатального центру. І ми стараємось, щоб воно було здоровим.
Логічно, що на нашій базі працює кафедра акушерства та гінекології післядипломної освіти, яку очолює професорка Оксана Макарчук. Тобто, існує тісна співпраця кафедри Івано-Франківського медичного університету та нашого стаціонару. Багато працівників кафедри трудяться у нас за сумісництвом, науково та практично доповнюють потенціал усього колективу.
З фронту – до дружини, у пологовий
– У перинатальному стали стійкою традицією партнерські пологи, коли у найвідповідальніші моменти поряд з дружиною перебуває чоловік. Але ж тепер багато чоловіків на війні…
– Не все так гірко. Навіть якщо чоловік зараз у війську, а дружині ось-ось народжувати, то в ЗСУ йому дають відпустку на кілька днів, щоб цей щасливий батько міг побути поряд з дружиною з нагоди поповнення в сім’ї.
Не буду голослівним: днями якраз приїхав до Франківська військовий зі східного фронту – підтримати дружину під час пологів у нашому закладі.
– Психологічний стан вагітної зазвичай буває «крихким». А що вже казати, якщо жінка приїхала здалека, почувається відірваною від рідного дому, можливо, й пережила жахливі картини військових дій чи родинні втрати. Як ви підтримуєте таких роділь та породіль?
– Насамперед, ми задоволені, що кожна із цих жінок потрапила саме до нас, де є всі можливості провести безпечні пологи.
Ми до кожної жінки підходимо з увагою, повагою та теплотою. У нас з кожною пацієнткою працює психолог, забезпечує фахову психологічну підтримку. Та й кожний лікар тонко відчуває майбутню матусю, і знає, як тримати її у належному емоційному, фізичному стані. До слова, ми толерантно реагуємо на мовний бар’єр, якщо він виникає.
Для нас основне – надати нашій пацієнтці професійну медичну допомогу, необхідну для матері, для дитини. З цією метою й постійно покращуємо умови перебування наших пацієнток у стаціонарі.
– У двох словах – про що йдеться?
– Наприклад, минулого року ми мали три палати покращеного сумісного перебування матері та дитини, а зараз маємо шість. Маємо новий оглядовий кабінет, нові операційні.
І далі працюємо у напрямку покращення сервісу. Зараз почали ремонти у відділі дитячої реанімації. Могли б розгорнути й інші роботи. Але ж в Україні не ті часи, країна всі резерви спрямовує на підтримку ЗСУ, то й у нас логічно робити тільки те, що конче необхідно, інше – згодом.
Все для перемоги, для життя
– Чи знаходите можливість підтримувати армію?
– Безумовно. З самого початку війни ми допомагали й допомагаємо різним військовим частинам. Правда, згідно з законом не можемо спрямовувати на це видатки підприємства, але наші працівники добровільно вкладають у підтримку війська власні кошти.
Звісно, колектив своєї благодійності не афішує, просто додатковими зусиллями наближає день перемоги.
– Для перемоги над агресором українські воїни чинять героїчний спротив, готуються до контрнаступу. А з Вашого колективу нікого не взяли на війну?
– Ні. Але добровільно, буквально на другий день війни, пішов на фронт Ігор Дубовський – лікар реанімаційного відділення. Чекаємо його повернення – міцним, здоровим.
Я знаю, що більше тридцяти прямих родичів наших працівників зараз теж перебувають у війську, воюють. Маємо, на жаль, надзвичайно сумний факт.
У нашої акушерки недавно загинув на війні чоловік. Працював у Польщі, спеціально повернувся додому, щоб захищати Україну, пішов на фронт і віддав життя за батьківщину. Слава герою. Такі у нас патріотичні люди.
Зарплата – також мотивація до успіху
– Пане Юрію, робота перинатального центру налагоджена так, що візуально здається – все іду легко та просто. Проте триває напружена робота, яка постійно потребує чималих зусиль, постійної відповідальності. А чи є матеріальна мотивація до праці? Чи є, як передбачалося, зарплата у лікарів – не менше 20 тисяч на місяць, а у середнього медперсоналу не менше 13,5 тисячі гривень?
– Так, безумовно. З першого січня цього року наші медичні працівники отримують згідно указу президента саме таку зарплату. Коштів нам повністю вистачає.
– Уважний читач може сказати: «Дивіться – як все ідеально. Невже немає жодних проблем»?
– Я двадцять п’ять років працював у Богородчанській районній лікарні, коли ще не було медреформи та було багато фінансових проблем. І якщо порівнювати, то фінансування медицини стало набагато кращим, хто б чого не говорив. Я маю на увазі насамперед наш перинатальний центр.
Зараз ми мажмо можливості купити й медикаменти, і розхідні матеріали, і харчування для пацієнтів.
Тобто жінка, яка потрапила в наш центр, вона нічого не купляє. Бувають, правда, винятки, коли ми не можемо купити деякі препарати – не передбачені нам законом, тоді пацієнтка може докупити за своїм бажанням. А так – у лікуванні, пологах чи неонатології, ми забезпечені усім необхідним.
– А щодо моральних стимулів, які особливо актуальні з нагоди Дня медика, що Ви передбачали для працівників: грамоти, дипломи, премії?
– Все було. Все заслужено отримали – за високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я, сумлінну працю у час війни.
Медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям” нагороджена старша акушерка пологового відділення №2 Оксана Кравчук.
Почесної грамоти Міністерства охорони здоров’я України удостоєний лікар-анестезіолог Ігор Дубовський, зараз він захищає Україну від окупанта.
Почесними грамотами Департаменту охорони здоров’я ОДА нагороджені: лікар-анестезіолог Роман Савич та головна медсестра Галина Семенчук.
Були й нагороди від профспілки працівників охорони здоров’я. Та й ми – Івано-Франківський обласний перинатальний центр – з нагоди професійного свята нагородили низку своїх працівників – за професійну майстерність, налагодження медичної допомоги в умовах воєнного стану, активну участь у створені цивільного захисту пацієнтів і працівників закладу.
Сьогодні ще раз щиро дякую нашим медичним працівникам, які навіть у ті часи, коли значно меншою була зарплата, сумлінно працювали і зараз працюють, віддаючи себе роботі задля здоров’я пацієнтів.
Бажаю нашим медикам добра, спокою і якнайшвидшого миру.
– Чи уявляєте собі день перемоги, що він змальовує у Вашій уяві?
– Я бачу, як повернуться до своїх рідних воїни-переможці, а з часом ми побачимо багатьох їхніх дружин у нашому закладі. Ми до цього готові, наші медики на це налаштовані. Народження дітей буде переконливою ознакою відродження України.
Розмову вела Марія Палюга. Фото Івана Денисюка.
Читайте також:
- ВІДЕОанонс: як це народжувати під час війни в Івано-Франківському обласному перинатальному центрі
- Відеоанонс: На роботі кожен має весло і повинен гребти в однаковій мірі, каже гендиректор перинатального центру на Прикарпатті (ВІДЕО)
- На Прикарпатті вперше прийняли пологи в укритті (ВІДЕО)
- Польські благодійники передали карету швидкої допомоги Івано-Франківському обласному перинатальному центру (ВІДЕО)
- Ваш гороскоп на тиждень 20-26 червня
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг