Розум, ерудиція, легкий гумор, дотепність та щирість – це саме той коктейль, який потрібний, щоб провести в добірному товаристві прохолодний вересневий вечір. Таку можливість надав шанувальникам своєї творчості Володимир Єшкілєв – відомий франківець, член Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України, сповіщає ПІК.
Теплу зустріч організувала та майстерно провела керівник літературної студії «Перлина», екскурсовод, знавець літературної справи Лариса Мончак. Вона філігранно сформувала запитання, які дуже точно і детально розкрили особистість нашого земляка, його світогляд, ставлення до життя та просторові пріоритети.
На початку зустрічі пані Лариса зазначила:
Сьогоднішній гість особливий, бо є беззаперечним класиком української літератури, філософом, істориком, людиною з енциклопедичними знаннями, кінодраматургом, сценаристом. Він належить до «станіславського феномену» і , власне, є автором назви цього суспільного явища.
А сам Володимир відповідав правдиво і чесно, захоплюючи слухачів своєю відвертістю і деякою таємничістю. В ході спілкування він сформулював кілька постулатів, які присутні забажали собі взяти за життєве кредо.
Ось кілька цікавих думок Володимира, які присутні слухали дуже уважно і приміряли до себе.
«Війна не є надзвичайною ситуацією на відміну, скажімо, від епідемії. Люди жили в столітніх війнах, цілими поколіннями та епохами. Тому це ситуація звичайна. Але, безперечно, війни змінюють людей, культуру, погляди. Тому і в нас пройдуть зміни – на краще, чи на гірше залежить від нас самих»
Цікавою була думка про виборчі настрої українців:
«Ми живемо в суспільстві дуже архаїчному, яке застрягло в минулому. Коли в цивілізованих країнах електорат голосує – то це голосування за найм команди людей-менеджерів, які знаються на справі управління країною. А ми щоразу вибираємо собі спасителя, людину, яка має нас врятувати. Чому так? Бо в нашому суспільстві, головним, стрижневим, наріжним каменем є ресентимент, себто, відчуття ображеності, приниження, несправедливості. Тому, українські вибори є абсолютним нонсенсом, на мій погляд».
На запитання ведучої, чи автор пише сюжети на теперішню воєнну тематику, Володимир Єшкілєв відповів категорично:
«Війна, безперечно, народжує нові сюжети, але для того, щоб мати право писати про війну, треба знаходитися у вузловій події і зсередини бачити ситуацію. Оскільки, я там не знаходжуся, то вважаю, що позиціонувати себе як свідка ключових подій я не маю морального права. Тому, я пишу про те, що пережив на власному досвіді і добре знаю тематику.»
Також п.Володимир з усмішкою зазначив, що найкомфортніше йому пишеться в сфері фантастики, бо там мінімум відповідальності і його творчий лет нічого не обмежує. Він створює свій світ, як хоче, пише для нього свої закони і його персонажі мають в ньому максимальну свободу і комфорт.
В чому ж полягає секрет успіху письменника?
«Для мене це комплексне поняття. Воно включає в себе широку аудиторію, актуальність, коли письменника цитують – це найголовніше. Щоб досягти успіху, треба, щоб твій твір помітили. Коли тебе помітили, треба, щоб твій твір купили, тобто має бути людина з грошима, яка візьметься за видання книги. Після того, як книга вийшла, потрібна ще одна людина, яка скаже «вав, я хочу зняти фільм за цим сюжетом» і аж тоді приходить успіх.»
Одним із своїх висловів письменник дуже потішив прокрастинаторів, які все відкладають на останній момент:
«Абсолютно всі творчі люди є прокрастинаторами. Для того, щоб творити їм необхідні особливі умови, щось нестандартне, хвилююче, бо на моє тверде переконання – писати в буденності неможливо! Тому вони відкладають свої наміри до того часу, коли станеться ось ця хімія і твір вийде шедевром.»
Володимир Єшкілєв дуже цікаво розповів про свою пристрасть до подорожей, мисливства, збирання грибів, улюблених справ, тощо.
Всіх заінтригувало запитання модератора зустрічі про приналежність письменника до Масонської Ложі. Автор прямо не відповів, але продемонстрував такі глибокі знання її структури, правил, ієрархії, що кожен з присутніх склав своє особисте враження про це захоплення Володимира Єшкілєва.
Загалом, дві години пройшло непомітно і на одному диханні, присутні активно задавали безліч питань, які їх цікавили і з захопленням слухали змістовні відповіді. Наприкінці письменник з задоволенням позував для пам’ятного фото разом із вдячною аудиторією.
Руслана Гочіяєва-Шевчук
Фото автора
Читайте також:
- Письменники Прикарпаття розповіли, що роблять у час війни (ФОТО)
- Богдан Томенчук презентував франківцям нову поетичну збірку (ФОТО)
- Тільки нікому про це не кажи: Ірена Карпа презентувала нову книжку (ФОТО)
Читайте нас у тг