Є в центральній частині Івано-Франківська будинок, який формує початок червоної лінії вулиць. Мова йде про стару кам’яницю на розі вулиць Незалежності (№23) та Шашкевича (№7). Від 2-ї пол. 18 ст. тут стояв невеликий дерев’яний будинок. У 1850-х рр. в ньому мешкали дві сім’ї. Кам’яницю звів якійсь Ізраель Дауер.
Спадкоємці наступного власника Нотана Бораля на поч. 20 ст. продали кам’яницю «Польській позичковій касі». У квітні 1911 споруду придбала «Руська міщанська каса», створення якої в 1902 пробило стіну монопольного засилля єврейських лихварів.
Тут також розмістилося міщанське товариство. З того часу за будівлею поступово закріплюється назва «Українська хата». «Руська міщанська каса» перед Першою світовою війною планувала на місці двох сусідніх будинків (тепер вул. Незалежності, 25 і 27), придбаних у ресторатора Ф. Ганца за 60 тисяч корон, збудувати чотириповерхову «Народну гостинницю», але не здійснила свого наміру.
Найактивніше громадське життя в «Українській хаті» буяло у 1-й пол. 1919, коли Станиславів був столицею ЗУНР. Тоді тут містилася редакція газети «Нове життя». У 1910-х–30-х рр. в будинку були редакції газет «Українське життя» (1921–23, 1931), «Станиславівські вісти» (1912–13, 1934–38). «Руська міщанська каса» проіснувала до 1939, тільки змінивши в 1930-х рр. назву на «Український кооперативний банк».
У міжвоєнний час перший поверх від вул. Шашкевича займали бляхарська майстерня і крамниця лідера українських ремісників Снігуровича Северина Софроновича (1881, с. Братишів, тепер Тлумацького р-ну – 1965).
Бляхарський майстер за професією, він також був активним громадським діячем, одним із засновників Українського кооперативного банку, Української ремісничої бурси. Свої дні закінчив на еміграції в Канаді.
У післявоєнний час будинок займали обласне бюро судово-медичної експертизи та обласний лікарсько-фізкультурний диспансер, а від 2000 – лише судово-медична експертиза.
Архітектурні нотатки:
Споруда цегляна, двоповерхова, у плані П-подібна, без стильових ознак. Оскільки вона є наріжною, має два фасади і, відповідно, два входи. Оздобами будівлі є лише скромні наличники вікон першого поверху з прямими сандриками. В минулому наличники були рельєфними й рустованими, але вони усунуті під час перебудов. Дах високий, критий бляхою (при побудові – ґонтом).
Читайте також в авторській рубриці “Ретро Івано-Франківськ“:
- Було-стало: Фортечний провулок та “Бастіон” в Івано-Франківську (ФОТО)
- Керамічні дива: історія забутої фабрики в Пацикові під Станіславовом (ФОТО)
- Мандри непомітним Франківськом: що колись було на території міської телевежі (ФОТО)
- Ретро Франківськ: спортивне містечко польського “Сокола” (ФОТО)
- Ретро: 126 років тому мешканці Станіславова вперше побачили яскраві електричні ліхтарі
- Мандри непомітним Франківськом: що колись було на місці Нацбанку (ФОТО)
- Ретро: вулиці Івано-Франківська, яким повернуто історичні назви. Частина 2 (ФОТО
- Ретро: вулиці Івано-Франківська, яким повернуто історичні назви (ФОТО)
- Яким був Франківськ 350 років тому: місто-фортеця очима мандрівника Ульріх фон Вердума
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
