У попередній розповіді ПІК пригадала, вулиці Івано-Франківська, назви яких ніколи не змінювалися. Сьогодні ми зібрали перелік вулиць, яким було повернуто історичні назви. Більшість з них були перейменовані за час радянських часів.
У другій частині публікації – про вулиці, що були створені у міжвоєнний період, але на певний період втратили свої історичні назви.
Зокрема, за часів Польської республіки (1919-1939) на мапі тодішнього Станіславова з’явилося чимало вулиць. Виявляється, щонайменше п’ятьом із них вдалося повернути свої історичні назви.
Вулиця Берегова
Існує від 1920-х років, принаймні перша її половина – до вулиці Пулюя (завершення до Набережної сформувалося вже в радянські часи). Цікаво, що названа вулиця так не тому, що вела до берега Бистриці-Солотвинської, а тому що проходила берегом колишньої протоки цієї річки. Тепер протоки не існує, її взяли в труби.
У радянські часи ненадовго, від 1975 року, називалася вулицею Конєва, маршала, який під час німецько-радянської війни командував 1-м Українським фронтом. Після здобуття незалежності вулиці повернули первісну назву в березні 1991 року.
Вулиця Військова
Коротенька вулиця, що сполучає нинішні вулиці Коновальця та Курінного Чорноти, виникла у 30-х роках минулого століття.
Фактично, права сторона вулиці не містила житлової забудови, а тільки паркан території артилерійських казарм (наприкінці XІX ст.). Це був цілий комплекс, куди входили 14 об’єктів: триповерхові казарми, канцелярія, арешти, їдальні, стайні, різні склади, кузня й будинок офіцерських помешкань, писав історик Іван Бондарєв.
Через чотири роки на базі дивізіону створили 31-й артилерійський полк, що був озброєний 8-сантиметровими польовими гарматами. Згодом комплекс отримав почесну назву — в документах за 1901 рік він згадується як «казарми ерцгерцога Вільгельма».
За радянських часів вулиця мала назву Верьовкіна, на честь російського художника-архітектора. А вже за часів незалежності, у 1995 році, вулиці повернули первісну назву – Військова.
Вулиця Нова
Вулиця з’явилася у 30-х роках минулого століття на території колишнього села Книгинин-Колонії. Після приєднання до території міста була утворена ще одна дільниця під номером XІV – Микитинецька. Саме там й пролягала вулиця Нова. Щоправда, була значно коротшою аніж сучасна версія.
Scanned Image
У радянські часи вулицю перейменували на Ляхова, на честь радянського льотчика-космонавта, який здійснив три польоти у космос. Але у 1990 році вулиці було повернуто першу назву – Нова.
Вулиця Лучна
Вулиця Лучна заснована в другій половині ХХ ст. Колись ліворуч від сучасного місцезнаходження вулиці були так звані Вовчинецький та Кривий лани, що в оточенні земель громади «Гірка» належали Станіславському магістратові. Згодом, на місці Вовчинецького лану було збудовано костел Христа Царя, а на Кривому лані – створили другий стадіон польського «Сокола» (свого часу від був відомий під назвою «Локомотив», а нині у розпорядження Теплокомуненерго).
За радянський часів вулиця носила ім’я Анрі Барбюса – французького письменника-марксиста, журналіста, почесного іноземного член Академії Наук СРСР. Але з 1993 року Івано-Франківська міська рада повернула вулиці первісну назву – Лучна.
Вулиця Чиста
Невеличка вулочка, що нині з’єднує вулиці Довгу та Каховську, утворилася у 30-х роках минулого століття. За совітів була перейменована на Рудзинського, на честь українського релігійного діяча доби Гетьманщини, архімандрита Курського Знаменського монастиря на Московщині. У церковній історії відомий гострим конфліктом з єпископом Бєлгородським і Обоянським Йоасафом Горленком — онуком Гетьмана Данила Апостола. У 1990 році вулиці повернули першу назву – Чиста.
У довершення теми вулиць, яким повернули історичні назви, варто згадати ще про одну важливу назву, що були змінена за часів Рейху.
Вулиця Грюнвальдська
Вулиця названа Грюнвальдською 16 червня 1910 році на честь 500-річчя перемоги у битві 1410 р. об’єднаної польсько-литовсько-української армії над хрестоносцями під Грюнвальдом.
Через вигідне розташування Грюнвальдська швидко стала однією з головних магістралей Станиславова із солідною забудовою. Ця назва задовольняла усіх: австрійців, поляків, українців, навіть совіти. Єдиними, кому вона муляла очі, були німці – прямі нащадки тевтонців. У часи окупації (1941-1944) вони перейменували Грюнвальдську на Губернаторську (тут розташовувалась Обласна управа).
Читайте також в рубриці “Ретро Івано-Франківськ”:
- Ретро: вулиці Івано-Франківська, назви яких ніколи не змінювалися (ФОТО)
- Ретро: 83 роки тому відбулася депортація станиславівських німців
- Ретро: 62 роки тому на мапі Івано-Франківська з’явилася школа №16 (ФОТО)
- Ретро: як 86 років тому в Станіславові з’явився власний аеродром
- Ретро: 94 роки тому відкрилася унікальна “Історична виставка міста Станиславова” (ФОТО)
- Ретро: як і коли мешканці Станіславова “побачили світло” (ФОТО)
- Кривавий листопад: 79 років тому у Станіславові гестапівці провели облаву на членів ОУН (ФОТО)
- “Будинку залізничників” у Франківську виповнюється 96 років: яка доля його чекає? (ФОТО)
- Ретро Франківськ: 59 років тому містяни відкрили для себе “Космос” (ФОТО, ВІДЕО)
- Ретро: 110 років тому змінила прописку скарбова дирекція Станіславова (ФОТО)
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
