Прикордонник “Воділа” родом з Коломийського району Івано-Франківської області. З початку повномасштабного вторгнення одразу, не вагаючись, хлопець пішов у військкомат. Там Івана відправили для проходження служби у Чопський прикордонний загін. Рідним перед від’їздом сказав, що прийняв таке рішення заради них, аби ворог не прийшов у їхні домівки, пише ПІК.
“Після курсу підготовки та тренувань він у складі зведеного підрозділу вирушив спочатку на північ, а потім на схід України. Чоловік розумів, що найголовнішим на той момент для нього були навчання та постійні тренування. Він наполегливо здобував нові для нього знання та невтомно відпрацьовував навички”, – йдеться у повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Відтоді прикордонник уже двічі виїжджав на Донеччину, де разом з побратимами успішно винищував окупантів. Спершу завданням Івана та його побратимів було закріплення зайнятих позицій. Згодом прикордонник напросився виконувати бойові завдання у складі штурмових груп.
“У бою під Андріївкою, під час штурму позицій ворога, Іван і його побратими потрапили під важкий артилерійський обстріл. Хлопці розповідають, що по ним гатили артою, мінометами, вистежували дронами та авіацією. Чотирьох із шести військовослужбовців, у тому числі «Воділу», важко поранило. Він уже не міг втримати кулемет з коліна, але продовжував вести стрільбу лежачи. Прикордонники вели бій, доки до них не прийшла заміна, а їх евакуювали”, – додають у прикордонній службі.
Іван дістав кульове поранення у лопатку, осколком пробило ногу. Чоловік наклав собі бандаж, затягнув ногу турнікетом та став надавати медичну допомогу побратимам. Після поранення військовий проходив курс лікування і реабілітації у військових шпиталях. Наразі він продовжує прикордонну службу на Закарпатті:
“Ще потребує лікування нога, але це не заважає планам воїна про завершення найважливішої для нього на часі справи – звільнення України від ворожої навали. Для цього він продовжує вчитися і тренуватися, коли має вільну від служби хвилинку, адже розуміє, що має бути завжди напоготові та у відмінній формі”.
Читайте також у ПІК:
- До війни робив меблі: історія військового 102 бригади ТрО на позивний “Вітос”
- Двічі повертався з того світу: історія воїна з Городенківщини, який звільняв Бучу та Ірпінь (ФОТО)
- Як загинув військовий з Прикарпаття на псевдо “Тадей”: розповідь його побратима
- Росіяни пруть колонами: як виживає місто-примара Вугледар
Читайте нас у тг
