Партія прем’єр-міністра Вірменії Нікол Пашинян «Громадянський договір» здобула перемогу на парламентських виборах, набравши 49,81% голосів виборців.
За попередніми офіційними результатами, які оприлюднила Центральна виборча комісія Вірменії та які цитують вірменські й міжнародні медіа, за партію проголосували 727 160 громадян.
Таким чином, чинна політична сила отримує впевнену більшість і зберігає можливість самостійно формувати уряд, пише ПІК.
Розподіл голосів і результат інших партій
Другу позицію на виборах посів блок «Сильна Вірменія», який отримав 340 062 голоси або 23,29%. Третє місце зайняла партія «Вірменія» експрезидента Роберта Кочаряна — 145 097 голосів (9,94%).
Четвертою стала партія «Процвітаюча Вірменія», яка спочатку подолала прохідний бар’єр із результатом близько 58 тисяч голосів, однак після уточнення даних ЦВК її підтримка знизилася до 3,9%, що не дозволило пройти до парламенту.
Підсумковий розподіл мандатів виглядає так:
- «Громадянський договір» — 61 мандат
- «Сильна Вірменія» — 28 мандатів
- «Вірменія» — 11 мандатів
Явка на виборах становила майже 58,97%, що свідчить про досить високу політичну активність громадян — участь у голосуванні взяли близько 1,4 млн виборців із понад 2,5 млн зареєстрованих.
Політичні заяви та реакції
Після оголошення результатів Нікол Пашинян назвав результат своєї партії «історичною перемогою», заявивши, що отриманий мандат забезпечить «розвиток, стабільність і тривалий мир» для Вірменії.
Водночас опозиційні сили заявили про порушення під час кампанії. Зокрема, лідер блоку «Сильна Вірменія» Самвел Карапетян назвав вибори «ганебними» та заявив, що його політична сила не визнає оголошені результати остаточними.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи результати голосування, привітав Вірменію з демократичними виборами та наголосив, що це «перемога суверенітету і права народу самостійно визначати своє майбутнє». Він також заявив про готовність України до розширення співпраці з Єреваном.
Геополітичний контекст і роль росії
Вибори відбувалися на тлі різкого загострення відносин між Єреваном і Москвою.
Кремль неодноразово висловлював занепокоєння курсом Вірменії на зближення з Європейським Союзом. За даними журналістських розслідувань і матеріалів міжнародних агентств, зокрема Reuters, Росія застосовувала різні інструменти впливу — від інформаційних кампаній до економічного тиску та підтримки проросійських політичних сил.
Напруження посилилося після того, як Москва не змогла або не втрутилася достатньо активно під час конфлікту навколо Нагірного Карабаху. Це стало одним із ключових факторів переорієнтації політики Єревана у бік ЄС і США.
У Кремлі при цьому не приховують, що вважають Кавказ своєю традиційною зоною впливу, а зміни в регіоні — викликом для російської геополітики.
Чому переміг Пашинян
Перемога чинного прем’єра стала результатом поєднання кількох факторів. По-перше, запит суспільства на стабільність після років конфліктів і криз. По-друге, розпорошеність опозиції, яка не змогла сформувати єдину альтернативу. По-третє, відсутність сильного політичного конкурента з чітким баченням майбутнього країни.
Попри зниження підтримки порівняно з попередніми роками, Нікол Пашинян залишається найбільш впізнаваною і структурованою політичною фігурою у Вірменії.
Значення виборів для України
Для України ці вибори мають стратегічне значення. Вони демонструють, що навіть у країнах із тривалим російським впливом можливі політичні зміни та поступова переорієнтація зовнішнього курсу.
Ситуація у Вірменії є частиною ширшого процесу трансформації пострадянського простору, де вплив Росії поступово стикається з конкуренцією з боку Заходу.
Для Києва це також сигнал про те, що геополітична ізоляція Москви в регіоні не є статичною, а залежить від внутрішніх процесів у кожній окремій країні.
Висновок
Вибори у Вірменії стали не лише внутрішньополітичною подією, а й елементом великої геополітичної боротьби. Перемога Пашиняна закріпила чинний курс країни, однак Вірменія залишається у складному балансі між Сходом і Заходом.
Подальший розвиток ситуації визначатиме не лише внутрішня політика Єревана, а й здатність країни витримувати зовнішній тиск і зберігати власний суверенний курс.
Читайте в ПІК:
- Лідери Європи назвали п’ять умов справедливого миру для України
- НАТО посилить оборону Фінляндії та Швеції через загрозу з боку РФ
- путін заявив, що не бачить сенсу зустрічатися із Зеленським
- Ціни на нафту пішли вниз після перемир’я між Ізраїлем та Ліваном
