Косівська громада між викликами та можливостями: ставка на туризм, ремесла і розвиток інфраструктури
Косівська громада між викликами та можливостями: ставка на туризм, ремесла і розвиток інфраструктури
Саме на поєднанні традицій, туризму та розвитку соціальної інфраструктури Косівщина планує будувати свою подальшу стратегію розвитку.
Косівська громада залишається однією з найсамобутніших не лише на Прикарпатті, а й в Україні. Водночас саме її гірський статус створює чимало викликів, які щодня доводиться вирішувати місцевій владі.
Про перспективи розвитку, проблеми інфраструктури, освіти та медицини під час прес-туру, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України, розповів міський голова Косова Юрій Плосконос, пише ПІК.
Гірський статус: перевага чи виклик?
За словами міського голови, понад 85% території громади мають статус гірської, а більшість населення проживає саме в таких населених пунктах.
«Якщо говорити відверто, то гірський статус — це певною мірою і благословення, і прокляття. Він створює дуже багато викликів, особливо в питаннях інфраструктури», — зазначив Юрій Плосконос.
Серед основних проблем — дороги, берегозахисні споруди, водовідведення та наслідки зміни клімату. Більшість транспортних шляхів проходять уздовж річок і гірських долин, що робить їх особливо вразливими до паводків та зсувів.
Окремим викликом залишається освіта у віддалених селах. Йдеться про довезення учнів, наповнюваність класів та утримання мережі навчальних закладів.
«Якщо в громаді немає великого бюджетоутворюючого підприємства, то життя в гірській місцевості автоматично означає додаткові витрати та додаткові проблеми», — наголосив очільник громади.
Туризм замість промисловості
Попри труднощі, саме гірська специфіка створила для Косівщини її головні конкурентні переваги.
«Маємо чисте повітря, відносно незайману природу, гостинних і підприємливих людей, які зберегли свої традиції», — говорить Юрій Плосконос.
Саме тому стратегічним напрямком розвитку громади визначено туризм.
У громаді переконані: через відсутність значних промислових майданчиків, складну логістику та обмежені земельні ресурси ставка на виробництво не є перспективною. Натомість Косівщина має всі передумови для розвитку туристичної галузі.
«Перспектива нашого розвитку — це туризм. Але не просто туризм, а етнографічний туризм», — підкреслив міський голова.
Кожен двадцятий мешканець — майстер
Однією з найбільших особливостей Косівської громади залишається концентрація народних майстрів та митців.
За словами Плосконоса, у громаді проживає близько 32 тисяч людей, а традиційними ремеслами займаються майже 1500 осіб.
«Фактично кожен двадцятий мешканець громади є майстром або працює у сфері традиційного мистецтва», — зазначив він.
Саме завдяки цьому Косівщина відома далеко за межами області своїми різьбярами, керамістами, ткачами, вишивальниками та художниками. У громаді переконані, що саме поєднання культури, ремесел та природи повинно стати основою місцевої економіки.
Окрім етнографічного туризму, тут активно розвивають сімейний, гастрономічний та активний відпочинок.
«Кілимарка» як приклад розвитку
Для підтримки креативних індустрій громада активно залучає грантові кошти.
Одним із найвідоміших проєктів став простір «Кілимарка», який покликаний підтримувати традиційні ремесла та створювати нові можливості для місцевих майстрів.
У міській раді вважають, що саме подібні проєкти можуть стати точками економічного зростання для всього регіону.
Дотаційна громада з великими видатками
Косівська громада була створена під час завершального етапу децентралізації у 2021 році. До її складу входять місто Косів та 14 сіл.
Минулого року громада отримала близько 40 мільйонів гривень базової дотації.
Водночас статус районного центру забезпечив Косову значну кількість закладів, які обслуговують не лише місцевих жителів.
Тут працюють школа мистецтв із понад 300 учнями, центр дитячої творчості, спортивна школа та кластерна лікарня, що надає послуги мешканцям Косівського та Верховинського районів.
«З одного боку, це великий плюс для жителів. З іншого — це значне фінансове навантаження на бюджет громади», — пояснив міський голова.
Освіта поглинає понад половину бюджету
Найбільшою статтею видатків громади залишається освіта.
За словами Юрія Плосконоса, на освітню сферу спрямовується майже 60% усіх бюджетних надходжень.
«Понад 400 мільйонів гривень — це загальні витрати на освіту. Сюди входять зарплати працівників, утримання шкіл і дитячих садків, комунальні послуги та інші потреби», — зазначив він.
Окрім державної освітньої субвенції, значні кошти доводиться виділяти з місцевого бюджету.
Ставка на сучасну медицину
Ще одним пріоритетом залишається медицина.
Після реформи децентралізації Косівська центральна районна лікарня перейшла у підпорядкування громади, що дозволило активніше працювати над її розвитком.
Нині тут вже створено відділення амбулаторної реабілітації, а також триває реалізація проєкту стаціонарного реабілітаційного відділення вартістю понад 20 мільйонів гривень за підтримки міжнародних партнерів.
Паралельно оновлюють інфраструктуру лікарні, ремонтують приміщення та впроваджують сучасні стандарти доступності.
«Ми хочемо зробити з нашої лікарні сучасний європейський заклад. В Україні якість медичної допомоги часто не поступається європейській, але потрібно покращувати умови та матеріальну базу», — наголосив Плосконос.
Розвиток попри труднощі
У Косівській громаді визнають: викликів сьогодні вистачає. Це і складна гірська інфраструктура, і обмежені фінансові ресурси, і необхідність утримувати велику кількість закладів.
Втім місцева влада переконана, що сильні сторони громади — унікальна культура, ремесла, природні ресурси та туристичний потенціал — дозволяють дивитися в майбутнє з оптимізмом.
Саме на поєднанні традицій, туризму та розвитку соціальної інфраструктури Косівщина планує будувати свою подальшу стратегію розвитку.
