«Важливо знати, що завжди є кому зателефонувати»: у Франківську презентували книгу про журналістську стійкість під час війни (ФОТО)

В Івано-Франківську презентували книгу “Разом тримаємо слово”. Історії журналістської підтримки і стійкості під час великої війни. Івано-Франківський Центр журналістської солідарності, 2022–2026». Також під час заходу відбувся прем’єрний показ документального фільму «Їдемо, бо нас чекають».

Участь у презентації взяли голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, секретар Івано-Франківської обласної спілки журналістів Вікторія Плахта та журналіст із Сумщини, редактор прифронтової газети «Ворскла» Олег Батурін.

Подія відбулася другого вересня в театрі кіно «Люм’єр», повідомляє журналіст ПІК з місця події.

Центр, який створили під час великої війни

Івано-Франківський Центр журналістської солідарності почав працювати у 2022 році. Його створили як безпечний простір для журналістів, які через повномасштабне вторгнення були змушені залишити свої міста або працювати в умовах підвищених ризиків.

За словами голови НСЖУ Сергія Томіленка, від початку роботи центри журналістської солідарності стали одним із ключових інструментів підтримки медійників під час війни.

«В цей час у нас в країні немає безпечного місця, але в разі чого ми маємо можливість знати, кому зателефонувати», — зазначив Сергій Томіленко.

Він наголосив, що йдеться не лише про фізичний простір, де журналіст може попрацювати, а й про мережу професійної підтримки.

За його словами, через центри журналісти можуть отримати необхідні сервіси, консультації, допомогу з роботою та комунікацією з колегами в інших регіонах.

«Це мережа безпечних місць і водночас можливість для наших колег відчувати, що вони не залишилися сам на сам із проблемами», — сказав голова НСЖУ.

Томіленко також зазначив, що досвід українських центрів журналістської солідарності вивчають і використовують журналістські організації в інших країнах, які працюють в умовах війни та криз.

Чотири з половиною роки роботи — в одній книзі

Ідея створити книгу про роботу Івано-Франківського Центру журналістської солідарності виникла вже під час його роботи.

Як розповіла секретар Івано-Франківської обласної спілки журналістів Вікторія Плахта, спочатку команда просто виконувала свою роботу та допомагала журналістам. Згодом виникла потреба зберегти цей досвід.

«Ми спочатку про книжку не думали, просто працювали. Виконували ті обов’язки, які були покладені на Центр журналістської солідарності. Але в рамках нашої роботи було багато зроблено», — розповіла Вікторія Плахта.

За її словами, важливо було не лише розповісти про діяльність центру, а й зафіксувати історії людей, які отримували допомогу.

«Ми довіряємо друкованому слову. Тому народилася така книжка», — зазначила вона.

Книга має 292 сторінки, її планують видати накладом 300 примірників. Видання містить інформацію про роботу центру за понад чотири роки, а також історії журналістів, із якими команда працювала протягом цього часу.

Понад 60 журналістів отримали допомогу

Одним із головних завдань Центру журналістської солідарності від початку його роботи було створити безпечне місце для журналістів, які через війну залишили свої рідні міста.

За словами Вікторії Плахти, за час роботи з центром співпрацювали понад 60 журналістів.

Частина з них згодом повернулася до своїх міст, виїхала за кордон або переїхала в інші регіони. Водночас частина журналістів продовжує працювати та проживати в Івано-Франківську.

Центр також допомагав журналістам, які працювали безпосередньо у прифронтових регіонах.

Йшлося не лише про матеріальну чи технічну підтримку. Журналісти могли звернутися за консультацією, допомогою з організацією роботи, пошуком контактів або вирішенням конкретних професійних питань.

«Завжди можна комусь подзвонити»

Одним із журналістів, який користувався підтримкою Центру журналістської солідарності, є редактор прифронтової газети «Ворскла» із Сумщини Олег Батурін.

Він розповів, що під час війни особливо важливо мати професійне середовище, до якого можна звернутися навіть у складній або небезпечній ситуації.

За його словами, журналістам доводилося працювати в різних регіонах — від Харкова до Херсонщини та Одеси.

«Завжди можна комусь подзвонити, чимось порадитися, отримати інформацію про якусь оперативну ситуацію там на місці, допомогти організувати інтерв’ю. Це надзвичайно важливо», — зазначив Олег Батурін.

Він також неодноразово бував в Івано-Франківському Центрі журналістської солідарності та отримував там підтримку.

За словами журналіста, така допомога має значення не лише з практичної точки зору.

«Це те, що дає можливість працювати далі», — сказав Батурін.

Прем’єра фільму про журналістів із прифронтової Сумщини

Окрім презентації книги, під час заходу відбувся прем’єрний показ документальної стрічки «Їдемо, бо нас чекають».

Фільм розповідає про роботу журналістів із прифронтової Сумщини під час повномасштабної війни.

Сергій Томіленко назвав показ в Івано-Франківську всеукраїнською прем’єрою стрічки та наголосив, що її завдання — показати реалії роботи медійників у воєнний час.

У центрі історії — журналісти, які попри постійні обстріли та небезпеку продовжують працювати, їздити у прифронтові населені пункти та розповідати про події своїм читачам і глядачам.

Зберегти історії журналістів

Організатори презентації наголошують: книга та фільм — це не лише розповідь про конкретний центр чи окремих людей. Це спроба зафіксувати частину історії української журналістики під час великої війни.

За чотири з половиною роки повномасштабної війни медійники продовжують працювати у прифронтових містах, документувати воєнні злочини, допомагати людям отримувати важливу інформацію та працювати попри постійні ризики.

Саме досвід взаємодопомоги та професійної солідарності, за словами учасників презентації, і став основою книги «Разом тримаємо слово».