Зараз усі стали заручниками однієї ситуації, але кожен використовує її по-своєму. Хтось в перерві між сном та прийомами їжі стає “диванним експертом” у Фейсбуці та сіє паніку у коментарях. А дехто бачить можливість для саморозвитку. Комусь все ж таки треба виходити на роботу, а комусь вдається працювати з дому та мізкувати, де б ще підзаробити.
Тож журналісти ПІК розпитали прикарпатців про їхній карантин, а саме, чим вони особисто займаються та як долають нудьгу?
Оксана Куйбіда, мешканка Бурштина. Заробітчанка.
«Карантин почався, коли я була у Польщі на роботі. З дочкою та зятем вирішили – у цей час найкраще бути вдома. На кордоні заповнили анкету, де вказали місце обсервації. З бурштинської квартири не виходили два тижні. Чоловік з сином у той час були у селі й тільки привозили продукти. І навіть при цьому говорили через двері, щоб було безпечно. За родиною слідкували медики та санепідемстанція — часто дзвонили, питали про самопочуття й перевіряли, чи вдома. Стежили навіть сусіди, які боялися їх навіть після самоізоляції.
Було тривожно. Ми міряли температуру, яка була в нормі, але деколи здавалося, що вона підійматися від тих переживань. Та все добре. Через 2 тижні нам подзвонили й сказали, що можемо виходити. Обов’язково у масках та рукавичках.
Під час карантину у квартирі все поприбирали, готували їсти. У нашому розпорядженні були телефон, інтернет і телевізор. Та на 5-6 день це почало давити на голову. Було жарко. Тільки через вікно дивилися, як на вулиці ходять люди у масках. А потім ми поїхали у село в Рогатинському районі. Тут ніби друге дихання відкрилося. Недалеко ліс, природа, свіже повітря, сонечко. Ми садили город, маємо хатні справи. Але я вже чекаю закінчення карантину та відкриття кордонів”, – поділилася пані Оксана.
Михайло Джогола, житель Івано-Франківська. Громадський активіст, політичний експерт.
До самоізоляції був частим гостем та організатором публічних заходів. Та коли почав поширюватися коронавірус, без вагань вирішив залишатися вдома. Про свої будні розповів таке:
“Ми уже 40 днів на карантині з дружиною. Я свою роботу зміг перевести в онлайн формат, тому мій офіс просто переїхав на кухню. Потім на балкон, потім знов на кухню. Дружині важче — довелось закрити магазин з одягом на період карантину. Вдома, насправді, нудно. Але, за два роки спільного життя у нас у квартирі ще не було так чисто, як зараз. До того ж, ми ніколи на день не готували дві або три страви, а тепер саме так.
За час карантину вдалось перепробувати нові рецепти, А також перебрати усі речі й викинути непотріб, вивчити кілька програм дизайну, передивитись серіали, на які не було часу. А ще ми пройшли кілька класних ігор на Play Station. І найголовніше – за цих 40 днів жодного разу не сварились. Це велике досягнення”.
До слова, Михайло у соцмережах заохочує інших бути свідомими — мити руки, зберігати спокій та сидіти вдома.
Олександра Риндич, мешканка Надвірнянщини. Візажистка, адміністраторка торгового центру.
Прикарпатка живе у приватному будинку в мальовничому селі. Тож є місце для прогулянок, де малі шанси зустріти іншу людину. Та перш ніж відволікатися на природу, Олександра взялася до праці. Це не дивно, адже до карантину вона працювала на кількох роботах і не звикла багато відпочивати. Вона вирішила використати цей час для трудотерапії та саморозвитку.
“Через цю ситуацію так роздратувалась, що перефарбувала всі паркани, ковку і вольєр собаки. Може й до городу черга дійде.І ще я слухаю два онлайн-курси на Prometheus, пройшла три курси за спеціальністю й почала сама навчати людей в мережі. Психологічно дуже тяжко, якщо звик постійно десь бути, а не вдома. Інколи складається враження, що я у в’язниці”, – поділилась жінка.
Діана Єрега, медсестра з Івано-Франківська
Поки більшість людей “рятує світ” сидячи вдома, дівчина працює у лікарні, контактує із хворими на коронавірус.
“У лікарні відповідаю за аналізи. Мусимо одягати 2-3 пари рукавиць, щиток та респіратор. Добре, коли люди звертаються завчасно, на початку хвороби, бо в іншому випадку лікарям їх важче врятувати. Через коронавірус треба завжди бути на зв’язку, бо можуть викликати й під час вихідних. Ніби і є вільний час, але його може не бути. А коли я вдома, то їм, багато їм. Лежу на ліжку, дивлюся “Холостяк” і “МайстерШеф”. Інколи на ровері катаюся. І чекаю закінчення карантину, щоб взяти відпустку, поїхати на море й відпочити на сонечку”, – поділилась Діана.
… Ще є прикарпатці, які займаються спортом, читають книги та покращують кулінарні навички. Та що б ви не робили, бажаємо залишатися здоровими і поки що вдома.
Публікацію підготувала Марія Гурецька.
Читайте також:
Карантин – катастрофа для 277 тисяч підприємців
Як Україна буде виходити з карантину? Що відкриють в першу чергу?
Читайте нас у тг
