Івано-Франківськ

128 років тому розпочали будівництво однієї з кращих кам’яниць Станіславова (ФОТО)

На початку липня 1893 року було урочисто закладено наріжний камінь у будову адміністративного будинку, згодом - дирекції залізниць.

20120510151026 005 enl scaled

Наприкінці XIX століття мережа колії в Австро-Угорщині настільки розрослась, що назріла потреба у регіональній дирекції. Міст-претендентів було чотири: Чернівці, Перемишль, Коломия та Станіслав.

213374220 642105126749832 5139247325168325571 n scaled

Станиславів. Вокзал. До 1906 р.

Станіслав мав найменші шанси через малу кількість населення, але він мав свої переваги, бо був залізничним вузлом, сюди сходились чотири лінії та ще одна будувалась, а ще він стояв у центрі залізниць, які переходили у відання нової дирекції. Тому наприкінці 1882 року Леон фон Білінський, керівник державних залізниць Австро-Угорщини, обрав Станіслав.

57446532 2212434972186650 1266294515073810432 n scaled

Фото зроблено до 1894 року, на місці, де зараз стоїть будинок Медакадемії.

Проєкт розробив архітектор технічного відділу залізниць у Відні — Ернест Баудіш. За планом це мала бути велика чотириповерхівка на 70 покоїв і 30 кабінетів споруджена у стилі еклектики, мати 13 вікон по головному фасаду та портики із чотирма колонами. Вартість будівництва оцінили у 170 000 ринських. Будівельними роботами керував інженер Я. Кудельський.

62174346 2716242908404410 744609426316460032 n

Будівництво розпочали 3 липня 1893 року. Влітку на будові працювало 350 робітників, з яких 100 мулярів. І вже 1 липня 1894 року у суворій відповідності з угодою відбулось урочисте відкриття. Отож, спорудження масштабного будинку тривало менше ніж рік – 363 дні.

Оздоблення фасадів виконували львів’яни Петро Гарасимович і Станіслав Левандовський, розписи інтер’єрів — Райхель і Пельц, теж зі Львова. Першим директором став Людвик Вежбицький.

156170524 3753407201422745 6601019687202426197 n scaled

Монументальна будівля 

Збудований у неоренесансному стилі. Чотириповерховий, по головному фасаду тринадцятивіконний, замкнутої прямокутної конфігурації з внутрішнім двором. Головний вхід з боку вул. Галицької. В основу зв’язку між приміщеннями покладено коридорний принцип. Стіни цегляні, отиньковані. Перекриття плоскі, дахи похилі на дерев’яних кроквах, над аттиком – вальмові. Покрівля – листова бляха.

Головний фасад на першому поверсі горизонтально розчленований міжвіконною тягою. Перший і другий та третій і четвертий поверхи розділені міжповерховими тягами. Знизу перша з них декорована зубчиками; друга, що має вигляд масивного карниза, – півциркульними гліфами та іоніками. Головний фасад прикрашений еклектичним чотириколонним портиком, основою для якого є балкон на рівні третього поверху. Над портиком – шатрова частина даху. По периметру дах оживляють люкарни. Перший та другий поверхи рустовані. Вікна аркові і прямокутні різної висоти по поверхах.

61090619 2689351521093549 6676676689134616576 n

На першому поверсі вікна аркові, декоровані футринами та замковими каменями, на другому – майже квадратні, невеликі, без оформлення. Вікна третього поверху прямокутні, обрамлені футринами, верхня частина яких декорована рослинним орнаментом; мають підвіконні ніші, заповнені балясинами; увінчані сеґментними сандриками. На четвертому поверсі – невеликі прямокутні вікна з футринами та сандриками у вигляді карнизів.

Карниз масивний, розкрепований, значно виступає над стінами, декорований модульйонами та зубчиками. Фасад увінчаний по центру фігурним аттиком з рослинним орнаментом і балясинами. Є прикладом монументальних адміністративних споруд кінця 19 ст.

213775277 401966001267917 5538249328288178841 n scaled

У 1914 році для залізниць була збудована нова дирекція (на вул. Грюнвальдській), а в стару будівлю перебрався магістрат. Приміщення першого поверху орендували Банк станиславівської землі та численні магазини. В 1921–35 у будинку додатково розмістилось управління новоствореного Станиславівського воєводства, а в 1935–39 його змінила скарбнича палата.

55813595 210036233290059 6237079596613763072 n scaled

У липні 1944 року будинок дивом пережив бомбардування міста. У 1945 році тут розмістився головний корпус новоствореного медінституту (від 2005 – медичний університет), і споруда стала його головним корпусом.

Заклад очолювали Бабенко Георгій Овксентійович (1921–2001) – відомий біохімік, Нейко Євген Михайлович (1932–2010) – засновник Прикарпатської терапевтичної школи. Обидва – академіки АМН України Серед викладачів налічується: докторів наук, професорів – 73, кандидатів наук, доцентів – 231, в їх числі шість заслужених діячів науки і техніки, сім заслужених лікарів України. 

215219306 844417702845056 3810769028220263160 n scaled

Читайте також: 

Приєднуйтесь до нас  у FacebookInstagram , Youtube та  Telegram

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено