Хоч пересічні містяни і не могли собі дозволити таку розкіш, та в системі транспортного міського сполучення саме таксі першими замінили брички, пише ПІК із посиланням на “ГК“.
У тодішньому Станиславові налічувалося чотири постійних місця «паркування» кінних бричок: на площі Халлера (перед будинком головної пошти), на вулиці Казімєжовській (тепер – Гетьмана Мазепи), на вулиці Мейселеса (тепер – Лесі Українки) і перед залізничним вокзалом. А таксі чекали на клієнтів у трьох пунктах: на вулиці Сапєжинській (тепер – Незалежності), навпроти Пасажу Ґартенберґів перед Іпотечним банком, а також перед залізничним вокзалом.
Власниками фірм, які займалися перевезенням бричками, були Арон Баух, Юда Ліхтенберґ і Давід Шустер. А послуги таксі надавали Ян Чая, Генрик Ліебесман і Болеслав Малецький.
Мова йде про самоходи, розраховані на трьох пасажирів із застосуванням денного та нічного тарифу. Рахували за таксометром, замовити таксі можна було за номером 1-23, бензин купували в аптеках.
Де теми…
В Україні перші таксі почали їздити у Львові. Там перші стоянки таксистів відомі з 1906 року. Машини мали відкидний тент позаду, де сидів пасажир. Водій сидів на маленькому кріслі спереду.
“Ці таксі були спроектовані для перевезення пасажирів. Машини мали відкидний тент позаду, де сидів пасажир. Водій сидів на маленькому кріслі, а біля нього було спеціальне місце для валіз. Із 1926 року у Львові використовували Citroen, згодом – Chevrolet польського складання”,– каже дослідник автомобільної історії Володимир Вінник.
У Києві таксі відомі з 1913 року, тут працювали авто американських марок Ford та Case. Фіксованої ціни за проїзд не було, про неї домовлялись із водієм. Вартість проїзду залежала від часу очікування і кількості пасажирів.
Читайте також:
Читайте нас у тг
