Єврейський квартал або фіртель на площі Ринок складався з семи кам’яниць. Якщо рахувати зліва направо, то перші п’ять мали три поверхи, а дві крайні були двоповерховими. Усі споруджені після Мармулядової пожежі – на місці згорілих будинків.
Кам’яниці виконані у стилі класицизму, якому притаманне чітке планування і симетричність просторових форм. До зовнішніх прикрас можна віднести ліпні карнизи та мистецькі решітки балконів, які розташовувались виключно на рівні другого поверху, писав “Репортер”.
Типово для Станиславова ХІХ століття на верхніх поверхах тут були зйомні квартири, а внизу – торгові заклади. Більшість із них називались прізвищами власників: «Коппель Хорн», «Брати Гессель», «Елішер Лейтер», тож нам лишається тільки здогадуватись, чим там гендлювали. Хоча завдяки іншим станиславівським поштівкам дві крамниці вдалося ідентифікувати.
У крайній лівій кам’яниці довший час містився «Склад нафти». Навіщо він був потрібен у центрі міста? Просто нафтою раніше називали гас чи керосин. Єдиним засобом освітлення помешкань тоді були гасові лампи, які треба було чимось заправляти. Тож нафтовий склад на Ринку був доречним.
З протилежного боку кварталу – у крайній правій двоповерхівці була «Дрогерія» – крамниця з ліками, на які не треба рецепту, а також із косметикою та побутовою хімією. «Дрогерія» належала Бернарду Фальку, чийсин Доло був справжнім шаховим вундеркіндом і в п’ять років легко обігрував дорослих шахістів.
Коли Станіслав окупували німецькі війська, заступником окружного старости, а водночас і комендантом міста став військовий інвалід з французьким прізвищем Бо (Beau). Він рішуче перекроював місто на свій смак, зносячи будівлі, які йому не подобались. У 1942 році Бо взявся за площу Ринок.
Ось уривок зі спогадів мешканця станіславського гетто Юлія Фоєрмана:
«Відчувши смак до руйнування, комендант наказав зруйнувати цілий блок будинків, що стояв між Ринком і вулицею Барона Гірша… Руйнування йшло досить швидко, але вивезення вантажу через брак підвод стало проблемою. Тому проклали залізницю від Ринку через низку вулиць до багна, куди ручними візками звалювали вантаж. Працювали цілодобово. Для цього кількість робітників збільшили до 400 чоловік».
«Стараннями» коменданта Бо площа Ринок збільшилась майже на третину – з 9667 до 13 500 м. кв.
За совітів на місті зниклого кварталу влаштували сквер. Протягом 1999-2000 років площу реконструювали за проєктом архітектора Ореста Коса. Тоді ж зробили умовне трасування фундаментів єврейських кам’яниць – у вигляді кам’яних огорож-лавочок.
Читайте також на ПІК:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
