У соціальних мережах прикарпатці продовжують жваву полеміку щодо факторів, які спричинили руйнівні повені у червні цього року. Одні вважають, що все через масову вирубку лісів, інші ж – протилежної думки, мовляв, не можуть дерева втримати так багато опадів.
То що насправді спровокувало масштабність стихії?
Аби з’ясувати це питання, журналісти ПІК звернулися до експерта – Олексія Голубчака, кандидата сільськогосподарських наук, начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Олексій Голубчак:
«Зараз дійсно є багато дискусій, версій, уявлень про антипаводкову силу лісів. Але згадаймо історичний факт. Повінь в Карпатах офіційно зафіксували 1184 року. Тоді річка Дністер вийшла з берегів в Галичі, загинуло 300 людей. В ті часи лісистість регіону була на рівні 90%. Відтоді повеней відбувалося і відбувається дуже багато.
Маємо констатувати, що Карпати є одним із найбільш паводково-небезпечних районів Європи. Є для цього дуже багато чинників
Основний – це гідрологія – велика кількість річок. В Карпатах 28 000 річок та потічків. З них 18 000 на північному схилі та 10 000 на південному схилі Карпат. Річки знову ж таки належать до небезпечних у сенсі паводків.
При цьому в наших Карпатах стрімкі схили. Понад 80% гір мають кут нахилу більш як 10%, а це збільшує кількість і стрімкість води, яка збігає вниз.
В нас щебенисті ґрунти. Вони не завжди можуть поглинати ту кількість води, яку приносить дощ. Цього року, за даними Гідрометцентру, у червні до 21 числа випала майже півторамісячна норма опадів, що спровокувало підвищену концентрацію вологи в Карпатах. А потім, 23-24 червня, випало ще 250 мл опадів, більше ніж дві норми. Ґрунти просто не могли увібрати в себе таку кількість.
До речі, на Прикарпатті є єдиний професор по лісовій гідрології Василь Олійник, який довів, що букові ліси поглинають десь 160 мл опадів, а хвойні – в 10 разів менше. І то за умови, що дощі йдуть рівномірно.
Як прибічник великого лісу, вважаю, що нам треба багато чого міняти в лісовому господарстві. І зараз над цим працюємо. Насамперед треба переходити на водозбірний принцип. Треба так працювати, щоб була збережена оптимальна лісистість – не менше 65%.
Треба зменшувати суцільні вирубки лісів. Особливо у високогір’ї, на схилах.
Якщо й вести планові рубки, то давно пора за сучасними технологіями, а не нищити території старими тракторами. Взагалі, є цілий комплекс питань, впровадження якого має позитивно вплинути на протидію повеням.
Скажімо, у Європі давно є басейнове планування, за якого завчасно розуміють, що робити в басейні кожної річки у випадку підвищення рівнів води. Є деталізовані карти водостоку, є порядок дій щодо об’єктів, які знаходяться в зоні ймовірних підтоплень чи затоплень. В Україні це нагально треба робити”, – сказав Олексій Голубчак.
Читайте також:
Повінь-2020 прикарпатські науковці спрогнозували ще 6 років тому
Пів мільярда гривень для Франківщини – від держави. Плюс пропозиції від закордонних послів
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
